Рішення № 17392357, 27.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2011 р.Справа № 5/17-2483-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр"

до відповідача: Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ЧЕРЬОМУШКИ"

про стягнення 32 699,07 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 08.07.2011 року;

Від відповідача: не зявився.

В засіданні 27.07.2011 р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 08.07.2011 року;

Від відповідача: не зявився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ЧЕРЬОМУШКИ" 32 699,07 грн., з яких: 29507,80 грн. сума основного боргу, 2293,69 сума нарахованої пені, 548,03 грн. сума інфляційних витрат, 349,55 сума нарахованих 3% річних, та судових витрат: 326,99 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат зі сплати за ІТЗ судового процесу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2011р. було порушено провадження у справі № 5/17-2483-2011 за вказаними позовними вимогами з призначенням справи до розгляду в засіданні суду 11.07.2011р. Ухвалою суду від 11.07.2011р. розгляд справи було відкладено у звязку з не зявленням на виклик суду у судове засідання відповідача у справі та необхідністю витребування додаткових доказів в порядку статті 77 ГПК України .

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві. Просить стягнути з відповідача суму боргу за товар, переданий згідно з умовами договору № 05/07-1 від 05.07.2010 р. у розмірі 29507,80 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України стягнути суму 548,03 грн. індексу інфляції, суму 349,55 грн. - 3% річних, 2293,80 грн. пені на підставі ст.. 343 ГПК України та покласти судові витрати на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України .

Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України ст.ст. 193, 343 ГК України та ст.ст. 1,2,12,49 ГПК України

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не зявлявся, проти позовних вимог не заперечив, будь-яких пояснень чи-то клопотань по суті спору не надав, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу зазначену в позовній заяві, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення, наявні в матеріалах справи . Згідно з п. 3.6 Розяснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності відповідача.

За результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 27.07.2011 р., в присутності представника позивача, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.07.2010 р. між ТОВ „ТехноНІКОЛЬ-Центр” (Постачальник, позивач у справі) та КП ЖСК „Черьомушки”(Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки будівельних матеріалів № 05/07-1, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставляти та передавати у власність Покупцю будівельні матеріали ( надалі за текстом Товар ), а Покупець зобовязується приймати й оплачувати цей Товар, на умовах договору ( п.п. 1.1, 1.2 договору ).

У розділі 3 договору сторони обумовили порядок розрахунків. Відповідно до п. 3.1 договору загальна сума договору визначається сумою вартості всіх окремих поставок за цім договором. Покупець здійснює оплату за кожну отриману партію Товару в повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку ( п. 3.4. договору ). Покупець оплачує кожну поставлену партію Товару протягом 3 ( трьох ) календарних днів з дати виписки рахунку-фактури, якщо інше не буде узгоджено сторонами в додаткових угодах до договору ( п. 3.5 договору ).

Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 05.07.2011р., а в частині зобовязань по оплаті товарів до повного виконання ( п. 7.1 договору ).

Матеріали справи свідчать, що позивач своє зобовязання за договором виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними № ОД00004999 від 04.11.2010 р., № ОД00004838 від 29.10.2010р. та № ОД00004571 від 21.10.2010р. відповідно до даних накладних відповідач отримав від позивача Биполь ЭКП сланець сірий 001929 у кількості 440,0 кв.м. на загальну суму 11052,80 грн. з урахуванням ПДВ( видаткова накладна № ОД00004999 ); Биполь ЭКП сірий 001929 у кількості 250,0 кв.м. на загальну суму 6310,00 грн. з урахуванням ПДВ ( видаткова накладна № ОД00004838 ) та Биполь ЭКП сланець сірий 001929 у кількості 500,0 кв.м. на загальну суму 12145,00 грн. з урахуванням ПДВ ( видаткова накладна № ОД00004571 ). Право на отримання товару з боку відповідача підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей від 03.11.2010р., 29.10.2010р. та 21.10.2010р.

Таким чином, сума заборгованості відповідача за отриману від позивача по договору поставки будівельних матеріалів від 05.07.2010 р. № 05/07-1 продукцію складає 29507,80 грн., яка заявлена позивачем до стягнення.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, відповідач належним чином своє зобовязання щодо розрахунків у строки, обумовлені договором, не виконав, за одержаний товар не розрахувався.

Крім того наявність заборгованості підтверджується актом звірянням взаєморозрахунків між ТОВ „ТехноНІКОЛЬ-Центр” та КП „ЖКС Черьомушки” станом на 31.12.2010р. в якому зазначено, що заборгованість КП „ЖКС Черьомушки” перед ТОВ „ТехноНІКОЛЬ-Центр” станом на 31.12.2010р. складає 29507,80 грн.

Доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заборгованості, заявленої до стягнення, відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 29507,80 грн. основані на договорі, підтверджено відповідними доказами, відповідають вимогам законодавства.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 349,55 грн. - 3% річних за період з 11.11.2010 р., 19.11.2010р. та з 25.11.2010р. по 20.05.2011 р.; втрати від інфляції в сумі 548,03 грн. ( період нарахування з 11.11.2010р., 19.11.2010р. та з 25.11.2010р. по 20.05.2011р. )

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 349,55 грн. за вказаний період є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню у повному обсязі в межах заявлених вимог.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 2293,69 грн. згідно наданого розрахунку (наявний у матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Водночас, за змістом ст.ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Зі змісту п. 3. Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань” вбачається, що оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом здійсненна перевірка наданого відповідачем розрахунку та встановлено.

Сума заборгованості Період нарахування Ставка НБУ Кількість днів Сума пені 12145 грн.11.11.2010р. по 10.05.2011 р. 7,5% 181 933,50 грн. 6310 грн.19.11.2010р. по 18.05.2011 р. 7,5% 181 485 грн. 11052,80 грн.25.11.2010р. по 20.05.2011 р. 7,5% 176 826,08 грн. загалом 2244,58 грн. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2244,58 грн. В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині. Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Розрахунки, які здійснені позивачем за порушення відповідачем строків оплати перевірені господарським судом та встановлено їх відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, умовам договору та вимогам чинного законодавства. В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині. За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.Позов задовольнити частково. 2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ЧЕРЬОМУШКИ" (65078, Одеська область, м.Одеса, вул. Гайдара, 38А, ЄДРПОУ 35303278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" (03680, м.Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, 2-й поверх, р/р 26000301014268 ПАТ КРД «ВТБ», МФО 321767, код 32046030) суму основного боргу 29507 (двадцять девять тисяч пятсот сім) грн. 80 коп., сума нарахованої пені 2244 (дві тисячі двісті сорок чотири) грн. 58 коп., суму інфляційних збитків 548 (пятсот сорок вісім) грн. 03 коп., суму нарахованих 3% річних 349 (триста сорок девять) грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 326 (триста двадцять шість) грн. 50 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя Погребна К.Ф.

Рішення підписано 29.07.2011 року.