Рішення № 17391848, 29.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2011 р. Справа № 5010/1108/2011-28/50 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П.

При секретарі судового засідання: Кузишин У.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Телеком”

юридична адреса: вул. Хрещатик, 19А, м. Київ, 01001

поштова адреса: вул. Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Приватного підприємства “Технос”

юридична адреса: вул. Ленкавського, 17, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 8050 грн. 37 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представник, (довіреність №155 від 14.01.11 )

від відповідача: не з”явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Голден Телеком” звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства “Технос” про стягнення заборгованості в сумі 8050 грн. 37 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № ІФ-283/10 про надання телекомунікаційних послуг від 01.05.10 та додатку №1 до договору № ІФ-283/10 від 01.05.10 замовлення на послуги широкосмугового доступу до інтернету в частині оплати послуг, у зв”язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість у розмірі 8050 грн. 37 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 01.06.11. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.06.11.

14.06.11 та 07.07.11 в судових засіданнях оголошувалися перерви.

19.07.11 відповідач в судове засідання не з”явився, в зв”язку з чим, розгляд справи відкладено на 29.07.11.

29.07.11 відповідач в судове засідання повторно не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 19.07.11 (вих.№ 11928); отримання вищезазначеної ухвали відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 29.07.11 не надходило.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР “Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції” визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов”язків цивільного характеру.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити.

В судових засіданнях 14.06.11 та 07.07.11, Директор ПП “Технос” - ОСОБА_2 проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов (а.с. 38). На думку відповідача, договір № ІФ-283/10 про надання телекомунікаційних послуг від 01.05.10 укладений під впливом обману про що відповідачем направлено позивачу претензію про визнання зазначеного вище договору недійсним (а.с. 39). Відповідач вважає, що рахунки за травень-липень 2010 року не підлягають оплаті, оскільки відповідно до п.3.1.5 Договору оператор припиняє надання послуг у випадку наявності заборгованості абонента. Крім того, відповідач зазначив, що 30.06.10 позивачу вручено претензію про визнання договору недійсним, як укладеного внаслідок обману і про припинення отримання послуг за вказаним договором.

В ході судових засідань судом досліджені наступні документальні докази:

договір № ІФ-283/10 про надання телекомунікаційних послуг від 01.05.10 (а.с. 8);

додаток №1 до договору № ІФ-283/10 від 01.05.10 замовлення на послуги широкосмугового доступу до інтернету (а.с. 9);

акт приймання-передачі обладнання (а.с. 10);

рахунок № 2738705-О/394035 за послуги зв”язку за період 01.05.10-31.05.10 (а.с.12);

додаток до рахунку № 2738705-О/394035 (а.с. 13);

рахунок № 2814204-О/394035 за послуги зв”язку за період 01.06.10-30.06.10 (а.с.14);

додаток до рахунку № 2814204-О/394035 (а.с. 15);

рахунок № 2887140-О/394035 за послуги зв”язку за період 01.07.10-31.07.10 (а.с.16);

додаток до рахунку № 2887140-О/394035 (а.с. 17);

розрахунок заборгованості абонента (а.с. 18);

відзив на позовну заяву (а.с.38);

претензію про визнання недійсним договору (вх.№ 57 від 30.06.10; а.с. 39).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін в ході судових засідань, дослідивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 01.05.10 між позивачем (далі - оператор) та відповідачем (далі - абонент) укладено договір № ІФ-283/10 про надання телекомунікаційних послуг (далі договір; а.с. 8) та додаток №1 до договору № ІФ-283/10 замовлення на послуги широкосмугового доступу до інтернету (далі - додаток; а.с. 9).

Пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що оператор надає абоненту телекомунікаційні послуги (надалі-послуги), а абонент зобов”язується оплачувати їх відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що послуги, які абонент одержує й оплачує відповідно до договору, їх вартість і характеристики зазначені в додатках до цього договору. Абонент може в будь-який час внести зміни в асортимент послуг шляхом підписання нового додатку до договору.

При укладенні договору сторони погодили додаток №1 до договору № ІФ-283/10 замовлення на послуги широкосмугового доступу до Інтернету, де визначили істотні умови надання послуг, а саме: місце надання послуг, тип інтерфейсу, наявність фіксованої ІР адреси, тарифний план та його характеристики.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що вартість послуг зазначається у Додатках до Договору.

Додатком № 1 сторони погодили, що місячна абонентська плата складає 50 грн. з урахуванням ПДВ. Змішаний Трафік Інтернет, що перевищує 3 000 000 000 байт, сплачується додатково з розрахунку 0,1 грн. (без ПДВ) за кожні 1000000 байт змішаного трафіку.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата послуг здійснюється на підставі рахунків оператора у строки, вказані в рахунку.

Позивачем виставлено відповідачеві наступні рахунки:

рахунок № 2738705-О/394035 за послуги зв”язку за травень місяць на 5802 грн. 70 коп. з строком оплати до 20.06.10 (а.с.12);

рахунок № 2814204-О/394035 за послуги зв”язку за червень місяць на 2239 грн. 61 коп. з строком оплати до 20.07.10 (а.с.14);

рахунок № 2887140-О/394035 за послуги зв”язку за липень місяць на 8 грн. 06 коп. з строком оплати до 20.08.10 (а.с.16).

Отже, станом на 31.07.10 заборгованість відповідача становила 8050 грн. 37 коп., що відповідає розрахунку позивача (а.с. 18).

В порушення умов договору, відповідач за отримані послуги не розрахувався, що підтверджено директором ПП «Технос»в судових засіданнях та у відзиві на позов.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов”язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Факт порушення відповідачем зобов”язань щодо оплати послуг судом встановлено.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 8050 грн. 37 коп. за отримані послуги, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи.

Заперечення відповідача суд вважає безпідставними, оскільки складання та підписання обома сторонами договору № ІФ-283/10 про надання телекомунікаційних послуг від 01.05.10 та додатку №1 до договору № ІФ-283/10 від 01.05.10 замовлення на послуги широкосмугового доступу до інтернету свідчить про те, що як оператором, так і абонентом було визнано існування зобов”язань за відповідним договором, а сам договір № ІФ-283/10 про надання телекомунікаційних послуг таким, що є чинним.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Станом на 29.07.11 доказів оскарження в судовому порядку договору № ІФ-283/10 про надання телекомунікаційних послуг від 01.05.10 та додатку №1 до договору № ІФ-283/10 від 01.05.10 замовлення на послуги широкосмугового доступу до інтернету суду не подано.

Що стосується припинення надання послуг у випадку наявності заборгованості абонента перед оператором на особовому рахунку абонента (п.3.1.5. Договору), то відповідно до розділу третього Договору - це є право (3.1), а не обов”язок оператора.

Щодо претензії про визнання недійсним договору (вх.№ 57 від 30.06.10), пунктом 6.2. Договору сторони погодили кожна із сторін може достроково припинити дію договору або будь-якого з його додатків, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 днів.

За наведених вище обставин та правових норм, у суду достатньо підстав вважати, що вимога позивача про стягнення з ПП "Технос" заборгованості в сумі 8050 грн. 37 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 610, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Телеком” до Приватного підприємства “Технос” про стягнення заборгованості в сумі 8050 грн. 37 коп. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Технос” (вул. Ленкавського, 17, м. Івано-Франківськ, 76000; код 31789830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Телеком” ( юридична адреса: вул. Хрещатик, 19А, м. Київ, 01001, поштова адреса: вул. Симоненка, 1, м. Івано-Франківськ, 76000; код 19028202) 8050 (вісім тисяч п”ятдесят)грн. 37 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.П. Кавлак

Повне рішення складено 03.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Кавлак І. П. 03.08.11