Рішення № 17391783, 02.08.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 р. Справа № 5010/1439/2011-9/58

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О. М. при секретарі судового засідання Поліводі С. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", вул. Пушкінська, 8/26, бульвар Тараса Шевченка, м. Київ в особі відділення "Івано-Франківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк", вул. Незалежності, 4, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг", вул. Г. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76026

про стягнення коштів в сумі 7 691, 58 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт юридичного відділу, ( довіреність № 858/11.5.2 від 13.08.2010 року; паспорт серія НОМЕР_1 від 15.09.2000 року)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" на користь позивача Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк": 6 373, 96 грн. - основного боргу (суми кредиту) за кредитним договором від 12.05.08 року № 16.118/08-СК; 433, 55 грн. - заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом за період за період 18.03.11 року по 24.06.11 року по кредитному договору від 12.05.08 року № 16.118/08-СК; 49, 87 грн. - пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 472, 32 грн. - інфляційні втрати за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року нараховані за порушення строку повернення кредиту; 57, 80 грн. - інфляційні втрати за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року нараховані за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 273, 53 грн. - три проценти річних за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року нараховані за порушення строку повернення кредиту; 30, 55 грн. - три проценти річних нараховані за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов кредитного договору від 12.05.08 року № 16.118/08-СК, укладеного між сторонами у справі, банк надав відповідачу кредит в сумі 44 325 грн., терміном користування до 11.05.11 року, з умовою оплати процентів річних за користування кредитними коштами.Із посиланням на умови договору представник позивача зазначив, що відповідач не виконав умови договору та не повернув банку кредит в повному розмірі і станом на 24.06.11 року заборгованість становить 6 373, 96 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом становить 433, 55 грн.

Із посиланням на приписи ст. 546, 547, 625 ЦК України та умови кредитного договору, позивачем нараховано пеню, інфляційні втрати та три проценти річних.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. В суду відсутні відомості щодо причин неявки повноважного представника. Письмового відзиву по суті спору відповідач не подав.

При цьому судом враховано, що відповідно до абз. 3, 4 п. 3.6 роз"яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 року № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до умов кредитного договору № 16.118/08-СК від 12.05.08 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" в особі Івано-Франківської філії ВАТ "ВТБ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг", сторони взяли на себе наступні зобов"язання: кредитодавець ( Банк) надає позичальнику (Товариству) кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання, на умовах визначених цим договором ( п. 2.1 Договору).

Предметом Договору є надання банком позичальникові грошових коштів в сумі 44 325 грн. Строк користування по 11.05.11 року. Плата за користування кредитом 18 процентів річних ( п. 1.1 Договору).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Банком надано Позичальнику кредит в розмірі 44 325 грн., що підтверджується розпорядженням на видачу кредиту відділу малого бізнесу, підписаним заступником директора Івано-Франківської філії ВАТ "ВТБ Банк" від 14.05.08 року, та меморіальним ордером№ 123_1 від 14.05.08 року на вищевказану суму (арк. справи 14-15).

Як вбачається з рохрахунку заборгованості ТзОВ "Капітал Лізинг" перед ПАТ "ВТБ Банк" по кредитному договору станом на 24.06.11 року (арк. справи 16-17) заборгованість за кредитом становить 6 373, 96 грн. 01.06.11 року позивач звернувся до відповідача із листом-вимогою № 692/1800-08-2/1 про сплату суми простроченого основного боргу в розмірі 6 373, 96 грн., суми простроченої заборгованості за процентами 361, 26 грн. (295, 25 грн. + 66, 01 грн.). Отримання відповідачем листа-вимоги банку підтверджується поданою суду копією поштового повідомлення ( арк. справи 25-26). На день розгляду справи відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості по кредиту, як і не подано суду доказів погашення вказаної заборгованості. Отже, вимога про стягнення суми заборгованості відповідача по кредиту в розмірі 6 373, 96 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Договором встановлено, що плата за користування кредитом становить 18 процентів річних ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюються в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів.

Відповідно до п. 3.3 Договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобов"язань за кредитним договором суми заборгованості та списанням банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобов"язань позичальника.

Як вбачається з поданого суду розрахунку заборгованість по процентах станом на 24.06.11 року становить 433, 55 грн. (арк. справи 16). Суд дійшов висновку про правомірність нарахування вказаної заборгованості. За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентах в сумі 433, 55 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.1 Договору у разі прострочення позичальником зобов"язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, позичальник зобов"язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов"язань.

Як вбачається з поданого суду розрахунку станом на 24.06.11 року пеня по кредиту та прострочених процентах становить 857, 05 грн., в тому числі: 756, 25 грн. - нарахованої пені по кредиту та 100, 80 грн. - нарахованої пені по прострочених процентах (арк. справи 17). Як вбачається з поданого суду розрахунку списаної пені ТзОВ "Капітал Лізинг" по відсотках та кредиту згідно кредитного договору банком списано 807, 18 грн. Таким чином, пеня по кредиту та пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом становить 49, 87 грн. Отже, позовна вимога щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту, пені за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 49, 87 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, нараховані позивачем 472, 32 грн. - інфляційних втрат за порушення строку повернення кредиту за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року; 57, 80 грн. - інфляційних втрат за порушення строків сплати процентів за користування кредитом за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року; 273, 53 грн. - три проценти річних за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року, нарахованих за порушення строку повернення кредиту; 30, 55 грн. - три проценти річних, нарахованих за порушення строків сплати процентів за користування кредитом є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог. Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 536, 549, 551, 610-612, 625, 629, 1054 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України, ст. 33, 49, 75, ст. 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Івано-Франківська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг" про стягнення коштів в сумі 7 691, 58 грн.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Лізинг", вул. Г. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76026 (ідентифікаційний код 22166729) на користь позивача Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", вул. Пушкінська, 8/26, бульвар Тараса Шевченка, м. Київ (р/р 37391000001162; МФО 321767; код ЄДРПОУ 14359319): 6 373, 96 грн. (шість тисяч триста сімдесят три грн. 96 коп.) - основного боргу (суми кредиту) за кредитним договором від 12.05.08 року № 16.118/08-СК; 433, 55 грн. (чотириста тридцять три грн. 55 коп.) - заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом за період 18.03.11 року по 24.06.11 року по кредитному договору від 12.05.08 року № 16.118/08-СК; 49, 87 грн. (сорок дев"ять грн. 87 коп.) - пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 472, 32 грн. (чотириста сімдесят дві грн. 32 коп.) - інфляційні втрати за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року нараховані за порушення строку повернення кредиту; 57, 80 грн. (п"ятдесят сім грн. 80 коп.) - інфляційні втрати за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року нараховані за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 273, 53 грн. (двісті сімдесят три грн. 53 коп.) - три проценти річних за період з 19.06.08 року по 24.06.11 року нараховані за порушення строку повернення кредиту; 30, 55 грн. (тридцять грн. 55 коп.) - три проценти річних нараховані за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 102 грн. (сто дві грн.) - витрат по сплаті державного мита; 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Фанда О. М.

Повне рішення складено 03.08.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Олейняш Е. М. 03.08.11