Вирок № 17358487, 26.07.2011, Новоодеський районний суд Миколаївської області

26.07.2011

Справа № 1- 83/11

В И Р О К

Іменем України

26 липня 2011 року

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Гажі О.П.

при секретарі Шведовій Я.О.

з участю: прокурора Тірона С.О.

потерпілого ОСОБА_1, представника потерпілого адвоката ОСОБА_2, представника цивільного відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дуд чани Нововоронцівського району Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, за спеціальністю водія, приватного підприємця, не військовозобов'язаного за віком, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 2-ої категорії, не інвалід, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

18 жовтня 2010 року, близько 21 години, на 191 км + 850м автодороги «Кіровоград Миколаїв», водій ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем «Мерседес Бенц 611Д»», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2,який належить йому на правах власності і рухався в темну пору доби, з ближнім світлом фар, з дозволеною швидкістю, в напрямку м. Миколаєва.

В цей же час, на вказаній ділянці дороги, на проїжджій частині, попереду у водія ОСОБА_4 стояв автомобіль «АЗЛК 2140», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом ММЗ 81021, державний номер НОМЕР_4, водій якого - ОСОБА_1, не маючи можливості перемістити цей автомобіль на узбіччя дороги, вкючивши аварійну сигналізацію на автомобілі та причепі та габаритні вогні, намагався усунути несправність автомобіля, проводив ремонтні роботи, а тому знаходився під автомобілем в лежачому положенні.

Водій ОСОБА_4, в порушення вимог п.п.1,3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 ПДР України, проявивши неуважність до дорожньої обстановки яка виникла та маючи обєктивну можливість виявити несправний і стоячий вищевказаний автомобіль «АЗЛК 2140» з причепом на проїжджій частині дороги по ходу свого руху, не врахував дорожню обстановку, тип транспортного засобу, яким керував, не вибрав безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не зменшив швидкість руху свого автомобіля аж до повної зупинки, хоча мав таку можливість внаслідок чого передньою частиною свого автомобіля допустив зіткнення з задньою лівою частиною причепа ММЗ-81021, державний номерний знак НОМЕР_4, що в свою чергу привело до руху автомобіль «АЗЛК-2140», номерний знак НОМЕР_1, який заднім правим колесом переїхав лежачого під ним водія ОСОБА_1

Внаслідок цієї ДТП, в процесі зіткнення, водій автомобіля «АЗЛК 2140»ОСОБА_1 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні пошкодження по ознаці тривалого розладу здоровя у вигляді садна в області лобу, забою грудної клітини, закритого перелому лонної та сідальної кісток справа із зміщенням, садна на кистях рук, крововиливи і садна колінних суглобів, що ускладнились розвитком травматичного шоку 1-2 ступеня.

З отриманими тілесними пошкодженнями потерпілий ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікування в медичних закладах міністерства охорони здоровґя.

Прокурором Новоодеського району предґявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про стягнення з нього на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради 2616,23 грн. на відшкодування шкоди за час стаціонарного лікування потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_1 предявив цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування 21342,38 грн. матеріальної та моральної шкоди.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_4 в судовому засіданні частково визнав себе винним у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, передбаченого ст.286 ч.1 КК України. Цивільний позов прокурора не визнав, посилаючись на те, що за лікування потерпілого повинна заплатити страхова компанія, а цивільний позов потерпілого визнав частково, погодившись з розміром матеріальної шкоди, яку на його думку повинна відшкодувати страхова компанія та частково погодившись на відшкодування моральної шкоди в загальній сумі 5 тисяч гривень, з яких 2500 гривень, на його думку повинен відшкодувати він, а інші 2500 гривень страхова компанія..

По суті предявленого обвинувачення підсудний в судовому засіданні пояснив, що рухаючись на своєму автомобілі на автодорозі Кіровоград Миколаїв, в темну пору доби, побачив попереду свого автомобіля два вогники, але так і продовжив їхати не змінюючи швидкості руху свого автомобіля. Через деякий час побачив людину коло легкового причепу, який стояв на дорозі і, не маючи можливості маневрувати, почав гальмувати, але зіткнувся з причепом. Після зіткнення, побачив людину під автомобілем «АЗЛК», який скаржився на біль. Потерпілого відвіз до лікарні і оплатив все його лікування та інші розходи, як сказав йому слідчий. Визнав свою вину частково, тому що вважає також винним у цій ДТП і потерпілого водія, який не виставив аварійного чи іншого попереджувального знаку, не прибрав свій поламаний автомобіль з проїжджої частини дороги.

Дослідивши фактичні обставини справи, проаналізувавши та оцінивши дослідженні докази. суд приходить до висновку, що не дивлячись на часткове визнання підсудним своєї провини у скоєні інкримінованого йому в провину злочині, його вина знайшла своє повне підтвердження в досліджених в судовому засіданні доказах.

Так, крім показань підсудного про обставини скоєння ним цієї дорожньо-транспортної пригоди, вина підсудного підтверджується показаннями потерпілого, свідка, висновками експертиз, протоколами слідчих дій та документами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що 18.10.2010 року, близько 21 години, автомобіль «АЗЛК -2140», з причепом ММЗ-81021, яким він керував по довіреності завантажений картоплею, поламався і зупинився на проїжджій частині дороги Кіровоград - Миколаїв, на смузі руху в напрямку м. Миколаєва. Він не зміг забрати автомобіль з дороги через поломку, а тому включивши аварійну сигналізацію та габаритні вогні на автомобілі і причепі, заліз під автомобіль і почав його ремонтувати. Знаходячись під автомобілем, почув крик товариша, з яким їхав, - «обережно автомобіль», - визг гальм і удар, а потім через нього перекотився його автомобіль і його викинуло з під-нього. Після цього водій( підсудний) відвіз його до лікарні Внаслідок ДТП отримав тілесні пошкодження від яких лікувався, зазнав шкоди своєму здоровґю. Пояснив, що на своє лікування витратив близько 7 тисяч гривень. Зазначив, що підсудний добровільно частково відшкодував йому шкоду на суму 2040 гривень. З урахуванням добровільно відшкодованої підсудним шкоди, просить суд стягнути з нього на свою користь 21342,38 грн. на відшкодування завданої шкоди, з яких 10000 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що він їхав в якості пасажира в одному автомобілі з потерпілим ОСОБА_1 Автомобіль поламався і зупинився на проїжджій частині дороги і враховуючи, що він був з причепом і завантажений картоплею прибрати його з дороги не було можливості. Водій ОСОБА_1, включивши аварійну сигналізацію і габаритні вогні, заліз під автомобіль, щоб усунути несправність. Потім він побачив, як на них рухався в попутному напрямку автомобіль і він почав кричати, але цей автомобіль налетів на стоячий автомобіль, відбулося зіткнення. ОСОБА_7 отримав пошкодження і його водій відвіз до лікарні.

З протоколу ОМП і схеми, фототаблиці до нього (а.с.7-19) вбачається, що 18.10.2010 року, близько 21 години 00 хвилин, на автодорозі «Кіровоград-Миколаїв», 191 км +850 сталася ДТП, а саме автомобіль «мерседес Бенц», д/н НОМЕР_2 скоїв наїзд на автомобіль “АЗЛК-2140”, д/н НОМЕР_1, з причепом ММЗ 81021, д/н НОМЕР_4.

З протоколу огляду і затримання ТЗ (а.с.20) вбачається, що на а/м «Мерседес Бенц»д/н НОМЕР_2 мали місце пошкодження характерні для ДТП.

З протоколу огляду і затримання ТЗ (а.с.21, 22) вбачається, що на а/м «АЗЛК 2140»і причепі до нього також мали місце пошкодження характерні для ДТП.

Відповідно до протоколів медичного огляду (а.с.26, 27), водій ОСОБА_4 перебував у тверезому стані.

Висновком експерта №2938/2654-10 від 24.11.2010 року( а.с.70) доводиться факт одержання потерпілим ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних пошкоджень, внаслідок ДТП 18.10.2010 року.

З висновку експерта №2/216 від 12.11.2010 року (а.с.78) вбачається, що автомобіль «АЗЛК 2140», д/н НОМЕР_1 з причепом «ММЗ 81021», д/н НОМЕР_4, якими керував потерпілий на момент їх дослідження були у непрацездатному стані через ДТП, також на автомобілі виявлена несправність лівої ресори, що виникла до ДТП.

Згідно з висновком експерта №2/216 від 12.11.2010 року(а.с.90-92), автомобіль «Мерседес Бенц», д/н НОМЕР_2, яким керував підсудний до зіткнення перебував в справному стані, а після зіткнення отримав механічні пошкодження.

Вартість заподіяної матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля «АЗЛК 2140», д/н НОМЕР_1, що належить власнику ОСОБА_8, при ДТП, згідно висновку експерта №3/44 від 14.12.2010 року (а.с.114) складає 4894,02 гривень.

Показання потерпілого і підсудного щодо обставин скоєння цієї ДТП були перевірені шляхом проведення В.О.О.П. (а.с.149), внаслідок чого цією слідчою дією підтвердились обставини зіткнення про які розповіли обидва водії.

Згідно з висновком експерта №1/22 від 18.02.2011 року підтверджено невідповідність дій підсудного при керуванні ним автомобілем в момент зіткнення з технічного боку вимогам ПДР України та його технічну можливість попередити цю ДТП.

Також факт ДТП і обставини її скоєння підсудним доводиться іншими дослідженими в судовому засіданні документами справи.

Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються, як між собою, так і з показаннями допитаних в суді підсудного, потерпілого, свідка щодо обставин скоєння цього злочину, про які вони розповіли в судовому засіданні і співпадають з тими обставинами, що були встановленні в ході слідства, повністю викриваючи підсудного та доводячи його провину у порушенні ним п.п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, що привели до цієї ДТП, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_1 зазнав середньої тяжкості тілесні пошкодження.

Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України.

Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд на підставі дослідженого і встановленого в суді, вважає таку кваліфікацію дій підсудного правильною, а тому, відповідно і кваліфікує його дії за ст.286 ч.1 КК України, так як він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні пошкодження.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує, як ступінь тяжкості та характер скоєного злочину, так і особу підсудного, обставини, що обтяжують та помякшують його покарання, а також враховує думку потерпілого з цього приводу, який не наполягає на застосуванні до підсудного кримінального покарання.

Так, суд враховує, що скоєний злочин не відноситься до категорії тяжких, являється нетяжким і скоєний ним з необережною формою вини.

Також суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудного.

Як обставини, що помякшують покарання підсудного, суд враховує часткове визнання ним своєї провини, сприяння слідству у розкритті злочину та у встановлені істини по справі, добровільне часткове відшкодування потерпілому заподіяної шкоди.

Також суд враховує, вік підсудного, його задовільний стан здоров`я, його матеріальний та сімейний стан, наявність і склад його сімґї, позитивні характеристики, як за місцем проживання так і за місцем попередньої роботи, статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

За таких вищевказаних обставин, враховуючи обставини, характер і ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, суд приходить до висновку, що йому має бути призначене покарання необхідне і достатнє для виправлення і попередження нових злочинів у вигляді мінімального виду покарання, передбаченого статтею обвинувачення, тобто штрафу без застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора про стягнення з підсудного на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради 2616,23 грн. на відшкодування шкоди за час стаціонарного лікування потерпілого ОСОБА_1 в Миколаївській ЛШМД, - підлягає задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні фактичних даних, що підтвердженні документально, в результаті ДТП, скоєної з необережної вини підсудного, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні пошкодження, з якими потрапив на стаціонарне лікування до Миколаївської ЛШМД, де на його лікування за 15 діб було витрачено всього 2616,23 грн.

Відповідно до ст.93-1 КПК України, ст.1206 ЦК України, витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила цей злочин, тобто підлягають стягненню з підсудного.

Позов потерпілого ОСОБА_9 підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, внаслідок винних протиправних, злочинних дій підсудного, під час керування ним автомобілем і в результаті скоєної ним ДТП, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні пошкодження середньої тяжкості, від яких певний час лікувався на стаціонарному лікуванні в медичних закладах, витрачав на своє лікування грошові кошти.

Потерпілим в суді доведено і ця обставина визнана підсудним, що на лікування потерпілого ним самим було витрачено 6435,36 гривень, а тому ця шкода відповідно до ст.28 КПК України, вимог чинного цивільно-процесуального законодавства( ст.ст.1167, 1168, 1187 ЦКУ) та згідно роз'яснень, викладених в п.24 Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року, з наступними змінами та доповненнями “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, підлягає відшкодуванню за рахунок винної у злочині особи, тобто підсудного.

Потерпілий ОСОБА_1, внаслідок ДТП, яка скоєна з вини підсудного, зазнав фізичного болю, тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості певний час лікувався, переніс фізичні страждання, нервові переживання, пережив нервовий стрес, зазнав душевних страждань, були порушені звичні для нього існуючі життєві устої, відносини з оточуючими людьми, рідними і близькими, порушився його звичайний спосіб життя, тобто він зазнав моральної шкоди.

Враховуючи характер і обставини злочину, характер і глибину перенесених фізичних і душевних страждань, тривалість цих страждань, їх значимість та ті зусилля, які необхідні були для відновлення морально-психологічного стану потерпілого, враховуючи форму і ступінь вини підсудного, вимоги розумності та справедливості, а також з урахуванням ступеня тяжкості тілесних пошкоджень, отриманих потерпілим, суд вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню в грошовому еквіваленті і, що достатньою компенсацією на відшкодування цієї завданої потерпілому моральної шкоди буде її відшкодування за рахунок підсудного в розмірі 5000 гривень.

Ця завдана моральна шкода, в розмірі 5 тисяч гривень, відповідно до ст.ст.23,1167-1168 ЦК України підлягає стягненню з підсудного на користь потерпілого.

Суд вважає безпідставними позовні вимоги потерпілого. в частині відшкодування йому 4894,02 гривень за пошкодження легкового автомобіля «АЗЛК».

Як вбачається з досліджених в суді обставин справи, власником автомобіля «АЗЛК 2140», д/н НОМЕР_1 та причепу «ММЗ 81021», д/н НОМЕР_4 являється ОСОБА_8, а потерпілий, згідно з дослідженими довіреностями, має право лише на керування цим автомобілем і не має права на одержання відшкодування, завданої цим транспортним засобам майнової шкоди.

Позов про відшкодування шкоди, внаслідок пошкодження транспортних засобів, до підсудного предявлено не їх власником, а потерпілим, без наявних на це і документально підтверджених повноважень, а тому з цих підстав в цій частині позовні вимоги потерпілого задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.93 КПК України з підсудного слід стягнути 8024,14 гривень витрат на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області за проведення криміналістичних експертиз.

Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 3825 (три тисячі вісімсот двадцять пять) гривень без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора Новоодеського району задовольнити повністю.

Стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави в особі департаменту фінансів Миколаївської міської ради на р/р 35427002000969 в ГУДК України в Миколаївській області, код ОКПО 05483090, МФО 826013 в рахунок відшкодування шкоди на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - 2616,23 гривні.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_1 - 6435,36 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на лікування та 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути - 11435,36 гривень. В останій частині позовних вимог потерпілого ОСОБА_1 до підсудного щодо стягнення 4894,02 грн. На відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження транспортних засобів, відмовити через безпідставність заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області УДК в Миколаївській області на р/р 31251272210005, код 25574110, МФО 826013 судові витрати за проведення криміналістичних експертиз в загальній сумі 8024,14 гривень.

Запобіжний захід у відношенні засудженого до вступу вироку в закону силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: