Постанова № 17325913, 03.08.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011 року 2а-3534/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Елекропей Україна»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва в якому, з наступними уточненнями, просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.07.2009р. №0000382310/0, від 09.10.2009р. №0000382310/1, від 02.02.2010р. №0000382310/2, від 11.03.2010р. №0000382310/3, від 11.03.2010р. №0000042330/3.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові зобовязання платника податку самостійно визначаються контролюючим органом на підставі даних документальних перевірок, в той час, як інших перевірок, крім перевірки, проведеної з 22.06.2009р. по 13.07.2009р., за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідачем проведено не було. Окрім того позивач вказує що, в Акті перевірки відсутні посилання на будь-які первинні документи, які б свідчили про заниження податкових зобовязань позивача, а також відповідачем при прийнятті податкових-повідомлень рішень безпідставно не було застосовано положення п.п. 4.4.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що під час проведення перевірки позивача було виявлено факт порушення підприємством п.5.9 ст.5, пп. 11.1 ст. 11, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 275517,00грн.; розбіжність по залишках товарних запасів в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2007-2008рр. з показниками бухгалтерського обліку товарних запасів, що в подальшому призвело до невірного підрахунку вартості товарних запасів на звітну дату та невірного обчислення розміру приросту (убутку) балансової вартості товарів. Враховуючи викладене, вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін і експертів, дослідивши матеріали справи і докази, наявні у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м.Києва з 22.06.2009р. по 13.07.2009р. була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропей Україна»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.12.2006р по 31.03.2009р.

За результатами перевірки складено Акт №123/23-604/34817404 від 16.07.2009р. (далі Акт перевірки) та винесено податкове повідомлення-рішення №0000382310/0 від 29.07.2009р.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення рішенням ДПІ у Подільському районі м.Києва №22743/10/25-007 від 02.10.2009р. первинна скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0000382310/1 від 09.10.2009р.

Рішенням ДПА у м.Києві від 10.12.2009р. №5763/10/25-114 повторну скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0000382310/2 від 02.02.2010р. та №0000042330/2 від 02.02.2010р.

Рішенням ДПА у м.Києві від 15.02.2010р. №934/10/25-114 внесено зміни до рішення ДПА у м.Києві від 10.12.2009р. за №5763/10/25-114 та збільшено суму податкового зобовязання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 29.07.2009р за №0000382310/0 на суму 73672,00грн.

Рішенням ДПА у м.Києві від 18.02.2010р. №1016/10/25-114 внесено зміни до рішення ДПА у м.Києві від 19.12.2009р. за №5763/10/25-114, а саме: залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000382310/0 від 29.07.2009р. на суму 413276,00грн. та скасовано рішення ДПА у м.Києві від 10.12.2009р. в частині донарахування штрафної санкції по податку на прибуток підприємства у розмірі 72912,00грн., а в частині 760,00грн. застосованої штрафної санкції зазначене рішення залишено без змін.

Рішенням ДПА України від 19.02.2010р. №3360/7/25-01115 податкове повідомлення-рішення від 29.07.2009р. №0000382310/0 ( від 09.10.2009р. №0000382310/1), №0000382310/2 від 02.02.2010р. залишено без змін, а скарги позивача без задоволення, та винесено податкові повідомлення-рішення №0000382310/3 від 11.03.2010р., №0000042330/3 від 11.03.2010р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року провадження у справі в частині визнання протиправними та скасування рішень про результати розгляду повторної скарги ДПА у м.Києві від 10.12.2009р. №5763/10/25-114, рішення про внесення змін до рішення ДПА у м.Києві від 10.12.2009р. №5763/10/26-114 від 15.02.2010р. №934/10/25-114, рішення про внесення змін до рішення ДПА у м.Києві від 10.12.2009р. №5763/10/25-114 від 18.02.2010р. №1016/10/25-114, - закрито.

Таким чином, на день розгляду справи судом позивач просить скасувати наступні податкові повідомлення-рішення: №0000382310/0 від 29.07.2009р.; №0000382310/1 від 08.10.2009р.; №0000382310/2 від 02.02.2010р.; №0000382310/3 від 11.03.2010р.; №0000042330/3 від 11.03.2010р.

Судом встановлено, що під час перевірки виявлені розбіжності у показниках щодо вартості товарних запасів, які задекларовано ТОВ «Електропей Україна»в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, І-й квартал 2008 року, І-е півріччя 2008 року, ІІІ-и квартали 2008 року та 2008 рік.

Так, в таблиці 1 в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2007 рік зазначено, що залишки товарних запасів станом на 31.12.2007 року становлять 2211072,00грн. В той час, як в таблиці 1 в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2008 року станом на 01.01.2008 року становить 2297418,00грн. Таким чином, позивачем невірно перенесено залишки товарних запасів з річної декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік до декларації за І-й квартал 2008 року, відхилення становить 86346,00грн.

Також встановлено, що позивач невірно зазначив вартість залишків запасів на складах на початок 2008 року, а саме: 1114,00грн., замість 1790,00грн. зазначених в річній декларації за 2007 рік. В декларації за І-е півріччя 2008 року змінено залишок вартості товарних запасів на складах зазначено 1339,00грн., замість 1114,00грн. вказаних в декларації за І-й квартал 2008 року.

Окрім того, в декларації на прибуток за 2008 рік в додатку К1/1 позивач відобразив «убуток»в розмірі 823958,00грн., в той час як перевіркою встановлено «приріст»за 2008 рік в сумі 165825,00грн.

За правилами пункту 11.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон України №334/94-ВР) для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Відповідно до п. 16.4 ст. 16 Закону платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Вказані норми кореспондуються з положеннями п. 1.5, 3.1 Наказу ДПА України від 29.03.2003р. №143 «Про затвердження форми Декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання», який діяв на момент виникнення даних правовідносин, згідно яких податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону №334/94-ВР, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року. Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1 - К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а три (Р1 - Р3) подаються виключно за рік. Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платниками податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

Всупереч вказаним вимогам позивач в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І-й квартал 2008 року відобразив дані щодо вартості запасів на початок періоду, які не відповідають даним на кінець попереднього звітного періоду (згідно декларації на прибуток за 2007 рік).

Згідно частини другої статі третьої Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За правилами статті 9 означеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

На підтвердження доводів позовної заяви позивач додав аудиторський звіт щодо повноти і достовірності бухгалтерського обліку, податкового обліку та звітності, а також виконання інших аудиторських процедур ТОВ «Електропей Україна»за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.

З даного аудиторського звіту вбачається, що в діяльності позивача були наявні порушення порядку оформлення первинних документів, обліку необоротних активів, товарно-матеріальних цінностей, розрахунків із працівниками, за таких обставин аудитори прийшли до висновку про відсутність можливостей дати позитивний висновок стосовно обліку і звітності підприємства (ТОВ «Електропей Україна»).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, зокрема на те, що при проведенні перевірки контролюючими органами не були дослідженні всі первинні документи. Окрім того, зазначав про наявність відмінностей даних в поданих деклараціях та даних бухгалтерського обліку, що не було враховано відповідачем при перевірці.

Водночас, суд наголошує, що за правилами ч.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, згідно з вимогами п. 5.1 ст. 5 зазначеного Закону.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з положеннями п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Судом встановлено, що позивач ні до початку проведення перевірки, ні під час її проведення та закінчення не скористався правом, встановленим п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на надання податковому органу уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань або на коригування сум зобов'язань у наступних податкових періодах. Так, в матеріалах справи відсутні уточнюючі розрахунки та пояснення щодо не внесення позивачем до податкової звітності з податку на прибуток підприємства відповідних коригувань сум валових витрати і валових доходів, тощо.

Враховуючи те, що аудиторський звіт свідчить про наявність порушень ведення бухгалтерського обліку та звітності, що також визнається позивачем, суд вважає покликання позивача використати такі недоліки своєї діяльності в обґрунтування неповноти проведеної перевірки контролюючим органом неприпустимим.

Окрім того, відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

В судовому засіданні позивачем не було доведено, що посадові особи відповідача не приймали будь-які подані платником податків податкові декларації. Також не було надано належних та допустимих доказів для підтвердження таких посилань.

У звязку з чим суд не бере до уваги доводи позивача щодо подання декларацій з нульовими показниками, оскільки працівники податкового органу не приймали декларації з відємним значенням.

З метою обєктивного та повного зясування обставин справи, судом було призначено судово-бухгалтерську експертизу, згідно висновків якої вбачається завищення обєкта оподаткування на суму 14020,00грн. та заниження позивачем відємного значення обєкта оподаткування на загальну суму 4458064,00грн. в тому числі: за 2007 рік заниження відємного значення обєкта оподаткування на суму 1779431,00грн.; за 2008 рік заниження відємного значення обєкта оподаткування на суму 2449204,00грн.; за І квартал 2009 року завищення обєкта оподаткування на суму 14020,00 грн. та заниження відємного значення обєкта оподаткування на суму 229429,00грн. Також, у висновках експертизи зазначено, що оскільки дані бухгалтерського обліку ТОВ «Електропей Україна»мають суттєві розбіжності з показниками податкової звітності (декларації на прибуток підприємства), в бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, то аналізуючи лише дані регістрів бухгалтерського обліку, без повної перевірки всіх документів (договорів, первинних документів та облікових регістрів) не видається за можливе встановити в категоричній формі, в якій сумі товариством «Електропей Україна»занижено відємне значення обєкта оподаткування (оскільки в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2007 рік та 2008 рік обєкт оподаткування має нульове значення).

Аналіз наведених норм та обставин справи дає підстави для висновку про те, що позивач, всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України, не надав доказів на підтвердження правильності не включення сум до податкової звітності на підставі первинних доказів та не спростував висновки контролюючого органу щодо наявності порушень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Натомість, на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач довів правомірність рішення, оскільки воно було прийнято на підстав первинних документів. На корить такого висновку також свідчить пояснювальна записка головного бухгалтера ТОВ «Електропей Україна»ОСОБА_1 на імя Начальника ДПІ у Подільському районі м.Києва Ярошенка О.Ф., з якої вбачається, що витрати на придбання МШП та інших матеріалів попереднім головним бухгалтером ОСОБА_3 не вносились на валові витрати при складанні Декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р., а тому у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів не враховувались.

Посилання позивача на пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого в разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, не береться судом до уваги, оскільки при проведенні перевірки відповідачем виявлені порушення вимог Закону України №334/94-ВР, а не арифметичні або методологічні помилки у поданих податкових деклараціях, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Суд також звертає увагу, що пп. 4.4.1 п. 4.4 ст. 4 указаного Закону регламентує порядок вирішення ситуації на користь платника податку, коли норми саме нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування і ці норми стосуються прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів. В даному випадку платником податку подавались суперечливі показники, тому дія вказаної норми Закону не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.

Що стосується податкових повідомлень-рішень №0000382310/3 від 11.03.2010р. на суму 413276,00грн. та №0000042330/3 від 11.03.2010р. на суму 760,00грн. суд відзначає наступне.

Відповідно до пп.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом встановлено, що сума недоплати податного зобовязання з податку на прибуток підприємства за 2007-2008 роки склала 277 038,00грн., відповідно сума штрафних (фінансових) санкцій становить 138519,00грн.

Податкове повідомлення-рішення №0000042330/2 від 02.02.2010р. на суму 73519,00грн. було скасовано рішенням ДПА у м.Києві від 18.02.2010р. №1016/10/25-114 в частині донарахованих штрафних санкцій в розмірі 72912,00грн., а в частині 760,00грн. залишено без змін.

З огляду на викладене суд вважає доводи позивача про те, що сукупний розмір штрафних санкцій, донарахований ДПА у м. Києві, суперечить законодавству є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивач не спростував наявність порушень при проведенні перевірки, суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення №0000382310/0 від 29.07.2009р.; №0000382310/1 від 08.10.2009р.; №0000382310/2 від 02.02.2010р.; №0000382310/3 від 11.03.2010р.; №0000042330/3 від 11.03.2010р. винесені відповідачем у межах своїх повноважень, на підставі Конституції та законів України, а тому підстави для їх скасування відсутні, з огляду на що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 05 серпня 2011 року.