Постанова № 17325915, 02.08.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2011 року 2а-1732/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Волощука О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг»до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг»(далі позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач, Фастівська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2011 р. №0000152301/0 та №0000162301/0, якими визначено податкові зобовязання позивача перед державним бюджетом відповідно на суму 230466 грн. 25 коп. та 115625 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що акт перевірки від 04.03.2011 №45/11/2301-20059685, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 24.03.2011 №0000152301/0 та №0000162301/0 є незаконним та необґрунтованим, а самі податкові повідомлення-рішення протиправні і підлягають скасуванню. Позивач стверджує, що висновки про правопорушення, допущені ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг», про які зазначено відповідачем в акті перевірки та, відповідно, в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях безпідставні та спростовуються як документами, дослідженими Фастівською ОДПІ під час перевірки, так і положеннями чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, проти задоволення позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях, згідно з якими податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 р. №0000152301/0 та №0000162301/0 прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, є обґрунтовані обставинами, викладеними в акті від 04.03.2011 р. №45/11/2301-20059685 за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р., у зв`язку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов до наступних висновків.

Як свідчать обставини справи, згідно із ч.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-XII «Про державну податкову службу в Україні»на підставі направлень від 30.12.2010 № 460 та від 14.02.2011 № 119, №120, №121, №122, №123, №124, №125, №126, №127, виданих Фастівською ОДПІ Київської області та відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання працівниками Фастівської ОДПІ Київської області та працівниками ДПА в Київській області, проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р.

Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення:

- пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону №334/94-ВР, у звязку з чим до валових доходів підприємства не включено суми умовно нарахованих відсотків поворотної фінансової допомоги в розмірі 1900000 грн., отриманої у звітному періоді від ТОВ «Юнівест Медіа», що залишалась не поверненою на кінець такого звітного періоду, в результаті чого валові доходи підприємства занижено на 140443, 83 грн. за 3 квартали 2010 р.

- пп. 5.2.1 п. 2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР, а саме, до складу валових витрат підприємства безпідставно віднесено оплату за інформаційно-консультаційні послуги за 3 квартали 2010 р., чим завищено валові витрати на суму 134550 грн.;

- п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94-ВР та як наслідок позивачем завищено валові витрати за 4 квартал 2009 року на суму 462500 грн., шляхом здійснення оплати клінінгових послуг, наданих ТОВ «Укртехінжиніринг»на підставі фіктивного договору.

- пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР чим завищено податковий кредит на суму 92500 грн. на підставі договору з надання клінінгових послуг ТОВ «Укртехінжиніринг».

За результатами перевірки складено акт від 04.03.2011 р. №45/11/2301-20059685 про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»(код за ЄДРПОУ 20059685) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. (далі - Акт перевірки).

На підставі акту перевірки Фастівською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.03.2011 р. №0000152301/0, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за участю іноземних інвесторів у загальній сумі 230 466,25грн. (184 373,00 грн. за основним платежем та 46 093,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 24.03.2011 р. №0000162301/0, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 115 625,00грн. (92 500,00грн. за основним платежем та 23 125,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Сума основного платежу, визначена податковим повідомленням-рішенням від 24.03.2011 р. №0000152301/0 у сумі 184 373,00 грн. складається з трьох сум, а саме: 35 110, 96 грн., 33 637, 50 грн. та 115 625, 00 грн.

Суд вважає, що зобовязання позивача в розмірі 35110, 96 грн. донараховано відповідачем безпідставно і податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Між позивачем та ТОВ «Юнівест Медіа»01.01.2010 р. укладено договір доручення № 01-10 (далі договір доручення), за яким ТОВ «Юнівест Медіа»(Поручитель) перерахувало ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»(Повірений) 3 млн. грн. для придбання товарів.

Додатковою угодою від 19.03.2010 р. 1,1 млн. грн. повернуто Довірителю. Решта коштів у сумі 1,9 млн. грн. залишено Повіреному для виконання умов договору. У зв`язку з втратою необхідності у Довірителя придбати предмет договору позивач кошти в сумі 1,9 млн. грн. повернув Довірителю у кінці 2010 року (платіжні доручення № 66867 та № 66879 від 30.12.2010 р.).

Дані правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ «Юнівест Медіа», відповідач трактує як відносини стосовно отримання та повернення поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до пп. 1.22.2. п. 1.22. ст. 1 Закону №334/94-ВР поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Операція із запозичення коштів оформляється відповідно до вимог глави «Позика»Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В даному випадку між позивачем та ТОВ «Юнівест Медіа»укладався договір доручення, який регулюється нормами глави «Доручення»ЦК України.

Згідно з ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Іншими словами, укладення договору доручення не передбачає передачу повіреному ні у власність, ні в користування відповідних грошових коштів.

Відповідно до пп.7.9.1 п. 7.9 ст. 7 Закону 334/94-ВР з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно. Договір доручення належить саме до таких цивільно-правових договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно не включив до валового доходу суми умовно нарахованих відсотків на отримані за дорученням 1900000 грн. в розмірі 140443,83 грн. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 р. №0000152301/0 в частині донарахування податку на прибуток підприємств в розмірі 35110,96 грн. та штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25 відсотків від цієї суми, що складає 8777,74 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Врахувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 в частині донарахування позивачеві зобовязань з податку на прибуток підприємств в розмірі 33637,50 грн. є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного податкового законодавства, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП ОСОБА_1 укладено договір про надання консультаційних послуг від 28.12.2009 р. №01/09 (далі договір №01/09), у п. 2.1 якого визначено, що виконавець консультує замовника з наступних питань:

- надання консультацій з виявлення внутрішніх та зовнішніх загроз при реалізації замовником комерційних проектів;

- пошук та визначення надійних ділових партнерів та потенційних клієнтів;

- підготовка рекомендацій про можливості досудового відшкодування збитків, які були завдані в процесі підприємницької діяльності;

- надання рекомендацій щодо забезпечення особистої безпеки посадових осіб замовника та режиму безпеки при проведенні публічних видів діяльності (переговорів, зустрічей, презентацій тощо);

- надання консультацій за результатами дослідження ринку ділової інформації.

Пунктом 2.2. договору №01/09 передбачено, що консультування замовника із вказаних питань повинно містити рекомендації щодо вдосконалення та організації діяльності в межах предмету консультування.

Спочатку вартість вказаних послуг за договором №01/09 складала 22850 грн. на місяць, а додатковою угодою від 30.03.2010 р. №01 вартість консультаційних послуг встановлено в розмірі 11000 грн. на місяць.

Згідно з умовами договору №01/09, з метою конфіденційності, всі консультативно-інформаційні послуги надавались в усній формі і лише на письмовий запит замовника могли оформлятися письмовими звітами. Відповідно до п. 3.1 даної угоди, на підтвердження факту надання виконавцем замовнику консультаційних послуг, щомісячно складається відповідний акт приймання-здачі послуг.

Судом проаналізовано наявні у матеріалах справи акти приймання-здачі робіт та встановлено, що в них не визначено, які саме послуги надано виконавцем із передбачених п. 2.1 договору №01/09.

В порядку ст. 11 КАС України судом запропоновано позивачу надати документи, що підтверджують використання інформаційних послуг, наданих ФОП ОСОБА_1, в ході здійснення господарської діяльності ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»і як надані консультації вплинули на удосконалення організації діяльності товариства. Таких документів або пояснень з цього приводу представником позивача суду не надано.

Згідно з п. 1.32. Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

В той же час, відповідно до п. 5.1. Закону №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи той факт, що позивачем не доведено звязок витрат на консультаційні послуги з господарською діяльністю товариства та отриманням прибутку, суд дійшов висновку про безпідставність віднесення витрачених коштів на оплату за надання послуг ФОП ОСОБА_1 до валових витрат за звітні періоди в розмірі 134550 грн.

Суд вважає безпідставним та протиправним включення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту протягом періоду з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. коштів на оплату клінінгових послуг за договором від 01.12.2009 р. №12/01/10/2009, виходячи з такого.

Укладений 01.12.2009 р. договір про надання послуг на загальну суму 555000 грн. (в т.ч. ПДВ) між позивачем та виконавцем клінінгових послуг (ТОВ «Укртехінжиніринг») (далі договір №12/01/10/2009) в особі директора ОСОБА_2 скріплено печатками та особистими підписами сторін.

На підставі акту приймання-здачі послуг від 31.12.2009 р. позивачем включено до валових витрат підприємства 462500 грн. та сформовано податковий кредит на суму 92500 грн.

Для підтвердження та співставлення підпису у первинних документах щодо проведених взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Укртехінжиніринг»працівником податкової міліції відібрано пояснення у громадянки ОСОБА_2

Згідно з наданими в ході опитування ОСОБА_2 поясненнями від 14.02.2011 р., вона перебувала на посаді директора ТОВ «Укртехінжиніринг»з серпня 2008 р. по січень 2010 р. Основним видом діяльності підприємства був продаж автомобільних запчастин.

Крім того, у своїх поясненнях ОСОБА_2 чітко зазначає, що договорів про надання клінінгових послуг не підписувала і не завіряла печаткою, про таке підприємство як ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг»чує вперше. Акт приймання-здачі послуг за договором від 01.12.2009 р. № 12/01/10/2009 особисто не підписувала, печаткою не завіряла і хто міг це зробити не знає. Власний підпис на договорі про надання клінінгових послуг та акті приймання-здачі послуг до нього не засвідчила.

Проте, представником позивача в ході судового розгляду справи надано суду заява-пояснення ОСОБА_2 від 12.03.2011 р., в якій засвідчено її підпис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 згідно з даною заявою ОСОБА_2 пояснює, що з 05.02.2009 р. по 20.01.2010 р. виконувала обовязки Генерального директора ТОВ «Укртехінжиніринг», всі документи: договори, накладні, рахунки, акти, податкові накладні, тощо, в тому числі з ТОВ «Компанія «Юнівест Маркетинг», підписувала особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

ОСОБА_2 викликалась в судові засідання для надання показань як свідок, проте, до суду не прибула.

Представники сторін висловили думку щодо можливості розгляду справи за наявних у її матеріалах доказів.

Суд не бере до уваги поясненнях ОСОБА_2, надані працівникам Фастівської ОДПІ та згідно з заявою-поясненнями від 12.03.2011 р., оскільки носять суперечливу та протилежну інформацію.

Водночас, судом встановлено, що відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців до зареєстрованих видів діяльності виконавця клінінгових послуг належать: будівництво будівель, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля деревиною, діяльність у сфері інжинірингу, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі. Тобто згідно з КВЕД надання клінінгових послуг не відноситься до видів діяльності ТОВ «Укртехінжиніринг».

Викладене свідчить про відсутність у ТОВ «Укртехінжиніринг»реальних адміністративно-господарських можливостей на виконання зобовязань з надання клінінгових послуг за договором №12/01/10/2009.

Викладене вище, дає підстави вважати, що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Укртехінжиніринг», які виникли на підставі договору надання послуг клінінгу від 01.12.2009 р. № 12/01/10/2009, містять всі ознаки нікчемності. Так, вказаний правочин не відповідає обов`язковим умовам чинності правочину відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 203 ЦК України, а саме: правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Результати здійснення недійсного правочину не відображаються в бухгалтерському та податковому обліку.

На підставі викладеного, правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ «Укртехінжиніринг»на підставі договору про надання послуг клінінгу від 01.12.2009 р. № 12/01/10/2009, а також видаткові накладні, виписані виконавцем робіт, на підставі яких сформовано податковий кредит з ПДВ та збільшено валові витрати підприємства, вважаються нікчемними.

З викладених вище підстав, податкове повідомлення-рішення від 24.03.2011 р. №0000162301/0, яким нараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 115 625,00грн. (92 500,00грн. за основним платежем та 23 125,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) є правомірним, а отже підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що донараховане податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 35110, 96 грн. відповідачем здійснене неправомірно, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 24 березня 2011 року №0000152301/0 щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг»грошового зобовязання на суму 43888 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп., в тому числі за основним платежем 35110 (тридцять пять сто десять) грн. 96 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8777 (вісім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 74 коп.

В решті позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідачем доведена правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області від 24 березня 2011 року №0000152301/0 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест Маркетинг» грошового зобовязання на суму 43888 (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 70 коп., в тому числі за основним платежем 35110 (тридцять пять сто десять) грн. 96 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8777 (вісім тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 74 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Постанова у повному обсязі виготовлена 05 серпня 2011 року.