Постанова № 17325680, 26.07.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р. Справа № 5004/374/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г. при секретарі Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - представника за довіреністю від 04.01.2011р.,

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будагрооснастка", смт.Голоби Ковельського району Волинської області

на рішення господарського суду Волинської області

від 28.04.11 р. у справі № 5004/374/11 (суддя Сур"як О.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків

до Приватного підприємства "Будагрооснастка", смт.Голоби Ковельського району Волинської області

про стягнення 138999,26 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.07.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 28.04.2011р. у справі №5004/374/11 задоволено позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до Приватного підприємства "Будагрооснастка" про стягнення 138999,26 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог).

Стягнуто з відповідача на користь позивача 138999,26 грн., з яких: 125205,93 грн. простроченого основного боргу, 13516,08 грн. пені за порушення термінів повернення кредиту, 277,25 грн. пені за порушення термінів сплати процентів, а також 1389,99 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- пунктом 3 додаткової угоди закріплено, що за користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється в розмірі 12,5% річних, 14,5% та 18,75% річних (в залежності від строку користування кредитними коштами), проте, позивач, починаючи з березня 2008 року, в односторонньому порядку застосував процентну ставку в розмірі 25%, яка не передбачалася умовами генерального договору та додаткової угоди до нього;

- судом залишено без уваги посилання відповідача на те, що сума заборгованості, яку вимагає сплатити банк, не відповідає дійсності.

Одночасно відповідач зазначає, що заперечує не суму основного боргу, оскільки борг по кредиту визнає, а розмір пені в сумі 13793,33 грн.

Позивач у письмовому відзиві заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказавши, що після надіслання листа від 22.02.2008р. №207058 на прострочену суму основного боргу, починаючи з 12.03.2008р. застосовувалась процентна в розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої заборгованості, тобто 25% річних, що було зроблено у відповідності до умов укладених між сторонами договорів.

Представник відповідача в засіданні суду 19.07.2011р. підтримав доводи апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, а тому просить його скасувати й відмовити у позові.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.12.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" (правонаступником якого являється ПАТ "Укрсиббанк" - банк) та Приватним підприємством "Будагрооснастка" (позичальник) укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №11265567000, згідно п.1.1 якого банк зобов"язується надавати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті, що дорівнює 427900,00 грн., у порядку і на умовах, зазначених у цьому договорі. Вказана сума ліміту договору дорівнює еквіваленту - по курсу НБУ на день укладання цього договору. Зобов"язання банку з надання кредитних послуг за цим договором відкличні (а.с.13-16).

10.12.2007р. сторонами укладено додаткову угоду №1 (індивідуальна угода) до генерального договору про надання кредитних послуг №11265567000 від 10.12.2007р., згідно п.1 якої банк зобов"язався надати позичальнику кредитні кошти в національній валюті в сумі 427900,00 грн. (а.с.17).

Відповідно до п.2 додаткової угоди надання кредиту здійснюється у термін, зазначений в заяві позичальника (наданій до банку за формою згідно вимог банку), але в будь-якому випадку не раніше 10.12.2007р.

Як передбачено п.2.2 договору, позичальник зобов"язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до даної додаткової угоди (якщо сторонами визначено такий графік погашення та укладено додаток №1 до додаткової угоди), але в будь-якому випадку не пізніше 10.12.2010р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цієї додаткової угоди та/або згідно умов відповідної угоди сторін. Позичальник зобов"язується повернути суму кредиту та сплатити плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафи та інші грошові платежі згідно умов генерального договору та цієї додаткової угоди.

Пунктом 3.1 додаткової угоди встановлено, що за користування кредитними коштами з 10.12.2007р. по 11.03.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 12,5% річних. За користування кредитними коштами з 11.03.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цієї додаткової угоди та/або додаткових угод до генерального договору.

Пунктом 3.2. договору сторони погодили, що за користування кредитними коштами понад встановлений додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється в розмірі 18,75% річних.

Додатком №1 до додаткової угоди №1 (індивідуальна угода) до генерального договору про надання кредитних послуг №11265567000 від 10.12.2007р. сторони погодили графік погашення кредиту (а.с.18).

Позивач, на виконання умов договору, надав ПП "Будагрооснастка" кредит в сумі 427900,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки (а.с.19-23).

ПП "Будагрооснастка" свої зообв"язання, щодо повернення кредитних коштів, виконало частково, у зв"язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 125205,93 грн.

За вказаних обставин, ПАТ "Укрсиббанк" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ПП "Будагрооснастка" 226392,00 грн. заборгованості за генеральними договором про надання кредитних послуг від 10.12.2007р., додатковою угодою до нього №1 від 10.12.2007р. та індивідуальною угодою №11265571000 (а.с.3-5).

Після порушення провадження у справі позивач подав до суду клопотання від 25.03.2011р., яким уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 138999,26 грн., в тому числі: 125205,93 грн. суми простроченого кредиту, 13516,08 грн. пені за порушення термінів сплати кредиту та 277,75 грн. пені за порушення термінів сплати процентів (а.с.50).

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. позов задоволено (а.с.73-74).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 125205,93 грн. боргу у зв"язку з неповерненням кредитних коштів та 13516,08 грн. пені, у зв"язку з простроченням повернення кредиту, однак в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом рішення підлягає зміні.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено частиною 1 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 125205,93 (розрахунок а.с.56).

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п. 4.1. генерального договору про надання кредитних послуг № 11265567000 від 10.12.2007 року за порушення позичальником термінів виконання зобовязань по погашенню будь-яких своїх грошових зобов'язань за стандартним порядком погашення кредиту за кредитними послугами, наданими в рамках цього договору і на підставі індивідуальних угод, які є його невід'ємною частиною, зокрема, термінів повернення кредиту та/або термінів сплати процентів за кредит банк нараховує пеню за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості і розраховується за методом "факт/360", але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Таким чином, сторони передбачили у договорі нарахування пені за весь період прострочення виконання грошових зобов"язань, включаючи день погашення заборгованості. Відтак, ч.6 ст.232 ГК України в даному випадку не застосовується.

Позивач просив стягнути з відповідача 13516,08 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 22.09.2010р. по 21.03.2011р. та 277,25 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за період з 12.11.2010р. по 02.02.2011р.

Перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості у зв"язку з несплатою процентів за користування кредитом, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованою пенею за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за період з 12.11.2010р. по 02.02.2011р. буде сума 259,13 грн.

Таким чином, в позові в частині стягнення 18,12 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами слід відмовити.

Як вбачається з розрахунків позивача, розмір пені обраховано із суми боргу у зв"язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування кредитними коштами, який виник станом на 01.10.2010р. по 31.12.2010р. При цьому, позивачем безпідставно нараховано проценти у вказаний період в розмірі 25%, оскільки п.3 додаткової угоди №1 від 10.12.2007р. до генерального договору передбачено, що за користування кредитними коштами після 11.03.2008р. процентна ставка встановлюється у розмірі 14,5%, а за користування кредитними коштами понад встановлений додатковою угодою строк - 18,75%. Згідно графіка погашення кредиту останній платіж в сумі 12860,00 грн. позичальник (третя особа у даній справі) мав здійснити 11.10.2010р.

Пояснення позивача на рахунок збільшення процентної ставки до 25% з посиланням на свій лист №207058 від 22.02.2008р. (а.с.77), яким було проінформовано ПП "Будагрооснастка", як вказує позивач, про нарахування процентів на прострочену суму основного боргу в підвищеному вдвічі розмірі процентної ставки, діючої на момент виникнення заборгованості, не можуть братись до уваги.

Так, відповідно до умов генерального договору №11265567000 (п.п.1.3.5) по закінченню 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п.5.2 цього договору.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що розмір процентної ставки може змінюватись в сторону збільшення у разі настання таких обставин: порушення позивачем вимог п.3.4.7 договору та здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або настання змін у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленого НБУ на дату укладення договору чи останнього перегляду ставки; підвищення ставки на 5 відсоткових пункту по бланкових кредитах "овернайт" НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Проте, і в листі від 22.02.2008р. №207058, і в своїх пояснення, позивач не вказує про настання обставин, зазначених у п.5.2 договору, у зв"язку з якими підвищено процентну ставку за користування кредитом до 25%.

Таким чином, в період з 11.03.2008р. по 11.11.2010р. підлягала застосуванню процентна ставка у розмірі 14,5%, а з 12.10.2010р. по 31.12.2010р. - 18,75%.

Аналізуючи умови договору, нарахування позивачем процентів, пені у зв"язку з їх несвоєчасною оплатою, суд дійшов висновку, що заборгованість по процентах, нарахована в період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. (за січень позивачем проценти не нараховувались). В періоді, визначеному позивачем, проценти підлягають нарахуванню за вересень 2010р. та з 01.10.2010р. по 11.10.2010р. за ставкою 14,5%, з 12.10.2010р. - 18,75%. Отже, борг по процентах станом на 10.11.2010р. складає 3141,14 грн., на 10.12.2010р. - 8087,88 грн., на 10.01.2011р. - 11195,49 грн.

Таким чином, позивачем неправильно обраховано пеню за період з 11.01.2011р. по 02.02.2011р., оскільки в цьому періоді вона підлягала нарахуванню із суми боргу 11195,49 грн. і становить 109,33 грн.

З огляду на те, що позивач вправі ставити вимогу у меншому розмірі, судом приймається до уваги виконаний ним розрахунок пені за період з 12.11.2010р. по 11.01.2011р. на суму 149,80 грн.

Як вбачається із змісту апеляційної скарги, відповідач визнає розмір основного боргу, не погоджується лише із стягненням пені за порушення термінів сплати кредиту та за порушення термінів сплати процентів.

Проте, нарахування позивачем 13516,08 грн. пені по несплаченій простроченій заборгованості по кредиту за період з 22.09.2010р. по 21.03.2011р. проведено згідно вимог чинного законодавства, умов договору, а тому правильно задоволено судом першої інстанції.

Щодо пені, нарахованої у зв"язку з простроченням сплати процентів, як зазначалося вище, суд дійшов висновку, що правильним її розмір буде в сумі 259,13 грн.

Судом не приймається до уваги доданий до письмових пояснень відповідача від 20.07.2011р. розрахунок пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитним договором, оскільки виконаний він всупереч умовам договору і, крім того, не підписаний уповноваженою особою.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 04.05.2011р. підлягає зміні в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом до суми 259,13 грн. В решті рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будагрооснастка", смт.Голоби Ковельського району Волинської області залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 28.04.2011р. у справі №5004/374/11 змінити в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а в решті залишити без змін.

Резолютивну частину викласти в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будагрооснастка" (Волинська область, Ковельський район, смт.Голоби, вул.Ткача, 10, код ЄДРПОУ 34383588) на користь Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк" (61050 м.Харків, пр.Московський, 60; поштова адреса: 43025 м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, 10, код ЄДРПОУ 09807750) 125205,93 грн. простроченого кредиту, 13516,08 грн. пені, 259,13 грн. пені за порушення термінів сплати процентів, всього - 138981,14грн.; 1389,81 грн. витрат по сплаті державного мита і 235,97 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові в частині стягнення 18,12 грн. пені за порушення термінів сплати процентів відмовити."

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Волинської області.

4. Справу №5004/374/11 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Віддрук. 4 прим.:

1 до справи,

2,3 сторонам,

4 в наряд.