Рішення № 17325573, 19.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

19.07.11 УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

19.07.2011 справа № 5/46

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Ельба - Інвест»,

вул. Молдавська, 2, оф.55, м. Київ, 03057,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Ритм»,

вул. Старобілоуська, 71, м. Чернігів, 14021,

предмет спору: стягнення 56444,20грн

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю б/н від 20.06.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 04.01.2011, юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до публічного акціонерного товариства «Ритм»про стягнення 52004,33грн заборгованості за надані послуги за договором про надання охоронних послуг від 01.02.2004 №88, 4439,87грн пені, а також відповідних судових витрат.

Представник позивача подав письмове клопотання від 19.07.2011 про залучення до матеріалів справи: письмового підтвердження від 05.07.2011 за №759/ю про відсутність в провадженні суду чи іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між зазначеними сторонами, про той же предмет спору та з тих же підстав; копії Витягу з ЄДР про включення відповідача до Держреєстру станом на 14.06.2011; копії Статуту позивача; довідки статистики від 30.06.2011 за №21-10/3008 стосовно відповідача; ліцензії серії АВ №540463 про право на надання послуг, повязаних з охороною державної та іншої власності та наказу від 08.12.2004 за №240-к про призначення директора позивача.

На виконання вимог суду, представником відповідача, надано клопотання б/н та б/д про залучення до матеріалів справи: витягу з електронної системи 1-С, з якого вбачається заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.07.2011 у розмірі 52004,33грн; копії Довідки ЄДРПОУ про включення відповідача до Держреєстру; копії протоколу від 19.04.2010 за №1 загальних зборів акціонерів АТЗТ «Ритм»; копії Статуту ПАТ «Ритм»та копії наказу від 19.04.2010 за №91-к про призначення директора відповідача.

Представники сторін, в судовому засіданні, надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які прийняті судом.

В усних поясненнях, посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, ухилення від оплати послуг охорони за спірним договором, представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.

Відповідач відзиву на позов не надав. В усних поясненнях заперечував стосовно нарахування позивачем пені відповідно до п.7.6. Договору від 01.02.2004, однак підтвердив наявність права позивача на стягнення пені за договором в цілому та визнав позовні вимоги у повному розмірі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

01.02.2004, між приватним підприємством «Ельба Інвест»(надалі - Охорона) та відповідачем Акціонерним товариством закритого типу «Ритм»(надалі - Замовник) укладено договір №88 про надання охоронних послуг (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, Замовник передав, а Охорона прийняла під охорону обєкт, вказаний в Дислокації /додаток до Договору №1/. Вид охорони визначається за згодою сторін як інспекторсько-сторожова служба охорони.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Розділом 7. Договору сторонами визначено порядок взаєморозрахунків, а саме: встановлено щомісячну суму грошових коштів, дату та порядок її перерахування, умови зміни вартості витрат на утримання охорони та інше.

Одночасно встановили, що факт надання Замовнику охоронних послуг підтверджується актом виконаних робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі часу дії спірного Договору вартість охоронних послуг за змінювалась відповідно до укладених сторонами додаткових угод (копії знаходяться в матеріалах справи).

Так, за додатковою угодою б/н від 27.06.2008, сторони визначили, що вартість охоронних послуг з 01.09.2008 складає 24000,00грн на місяць. В свою чергу, згідно додаткової угоди б/н від 16.11.2010, вартість охоронних послуг з 17.11.2010 складала 20000,00грн на місяць.

Дані угоди підписані та скріплені печатками сторін.

На виконання умов Договору, позивачем надавались відповідачу послуги охорони, зокрема, за період з липня 2010 по грудень 2010 надано послуг на 122004,33грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: №ОУ-0000933 від 31.07.2010 на суму 24000,00грн; №ОУ-0001109 від 30.09.2010 на суму 24000,00грн; №ОУ-0001254 від 31.10.2010 на суму 24000,00грн; №ОУ-0001424 від 30.11.2010 на суму 22133,33грн та №ОУ-0001445 від 06.12.2010 на суму 3871,00грн /копії знаходяться в матеріалах справи/.

Частиною першою ст.903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 7.2. спірного Договору передбачено щомісячне здійснення оплати послуг охорони до 5 числа місяця, що слідує за звітним, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Охорони без попереднього надання Охороною рахунка для здійснення оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виставлено рахункифактури №СФ-0000803 від 31.07.2010 на суму 24000грн, №СФ-0000932 від 31.08.2010 на суму 24000грн, №СФ-0001108 від 30.09.2010 на суму 24000грн, №СФ-0001252 від 31.10.2010 на суму 24000грн, №СФ-0001418 від 30.11.2010 на суму 22133,33грн, №СФ-0001439 від 06.12.2010 на суму 3 871грн, за надані в липні-грудні 2010 року послуги охорони.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення умов Договору, відповідач оплату послуг по охороні за липень грудень 2010 року повністю не здійснив. За надані послуги розрахувався частково, у розмірі 70 000грн, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача /знаходяться в матеріалах справи/.

Гарантійним листом від 16.12.2010 за №1317 відповідач повідомив позивача про своє скрутне фінансове становище та зобовязувався погасити заборгованість відповідно до графіка розстрочення, за яким останній термін сплати наставав 05.07.2011.

Враховуючи часткову оплату боргу, на день розгляду справи господарським судом заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 52004,33грн.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за надані йому послуги охорони в повному об`ємі не розрахувався, суд, з урахуванням зазначеного вище, прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктом 7.6. Договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати Замовником вартості послуг охорони, Замовник зобовязаний сплатити пеню у розмірі 0,03% від простроченої суми оплати за кожний день прострочення платежу.

На підставі вказаного пункту Договору, з врахуванням вимог чинного законодавства України, позивачем заявлено до стягнення 4439,87грн пені.

Для всебічного, повного і обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд, повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування пені, інфляційних втрат, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в частині першій п.18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Враховуючи зазначене вище, господарський суд Чернігівської області, здійснив перевірку розрахунку пені, заявленої до стягнення позивачем, та дійшов висновку щодо його помилковості.

За таких обставин, позовна вимога в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 4328,62грн.

Представник позивача погодився з розрахунком пені, який здійснено господарським судом, у повному обсязі.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним вимогам, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 563,33грн державного мита та 236грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з публічного акціонерного товариства «Ритм», вул. Старобілоуська, 71, м. Чернігів, 14021, код ЄДРПОУ 05507152 (р/р 2600301762487 в АТ «Укрексімбанк», м. Чернігів, МФО 353649) на користь приватного підприємства «Ельба - Інвест», вул. Молдавська, 2, оф.55, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 31808088 (р/р 26005110720980 ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», м. Київ, МФО 300131, ІПН 318080826505, свід-во №37025678) 52004,33грн боргу, 4328,62грн пені, 563,33грн державного мита та 236грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3.В решті позову відмовити.

Суддя А.В. Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 21.07.2011.

Суддя А.В.Романенко