Рішення № 17325570, 11.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

11.07.11 УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47 факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

11.07.2011 справа № 5/38

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного територіально галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця»,

вул. Лисенка, 6, м. Київ-34, 01601,

до відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради,

вул. Гоголя, 6, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

предмет спору: стягнення 162197,64грн

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність від 09.06.2011 №2311-НЮ;

відповідача: ОСОБА_2, гол. спеціаліст-юрисконсульт, довіреність від 25.01.2011 №08-203.

СУТЬ СПОРУ:

Державним територіально-галузевим обєднанням «Південно-Західна залізниця»подано позов до Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради про відшкодування витрат на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом за період з 01.01.2011 по 01.05.2011 у розмірі 162197,64грн, а також відповідних судових витрат.

На виконання ухвали господарського суду від 29.06.2011, позивачем, до початку судового засідання, подано додаткові пояснення №ДН-1-452/724 від 04.07.2011 з яких вбачається, що за період з 01.01.2011 по 01.05.2011, залізницею надано послуг по перевезенню пільгових категорій громадян на суму 512348,91грн. В якості доказів подано копії підсумкових звітів про перевезення пільгових категорій громадян у приміському та дальньому сполученні по ДН1-Київ за січень квітень 2011 року та копії облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевих бюджетів за січень квітень 2011 року.

Одночасно зазначено, що при підписанні актів звірки розрахунків, відповідач, посилаючись на перевищення розміру кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік, визнав заборгованість у розмірі 162197,64грн. Виходячи з цього, а також враховуючи судову практику Вищого господарського суду України стосовно відшкодування збитків за рахунок субвенції, передбаченої держбюджетом на відповідний рік, у межах затверджених обласними та районними бюджетами обсягів, позивачем заявлено до стягнення саме такий розмір позовних вимог (162197,64грн).

У судовому засіданні 11.07.2011, представники сторін надали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які прийняті судом.

Надаючи усні пояснення суду, представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язань по відшкодуванню витрат на перевезення пільгових категорій пасажирів залізничним транспортом.

Відповідач, у поданому до суду відзиві на позов №08-1625 від 10.06.2011, в задоволенні позову просить відмовити з наведених у відзиві підстав.

В усних поясненнях представники відповідача підтримали викладені у відзиві заперечення. Одночасно звертали увагу суду на те, що згідно ст.48 Бюджетного кодексу України, передбачається певний обсяг видатків на відповідний рік. Розпорядники бюджетних коштів, одним з яких є відповідач, беруть бюджетні зобовязання тільки в межах бюджетних асигнувань. Відповідачем взято вищезазначені бюджетні зобовязання, в свою чергу Ніжинським управлінням Державного

казначейства Головного управління Держказначейства України у Чернігівській області ці бюджетні зобовязання зареєстровано та взято на облік. При надходженні коштів на рахунок відповідача, спірні бюджетні зобовязання будуть виконуватись ним у повному обсязі, та інше. На підставі зазначеного, відповідач просить відмовити у позові в повному обсязі, або припинити провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, надані суду сторонами, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.9 Закону України "Про залізничний транспорт", для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, в тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Статтею 89 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та враховуються при визначені обсягів між бюджетних трансфертів відносяться видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Позивачем, в період з 01.01.2011 по 01.05.2011, у відповідності до п.п. 7, 18 ст.15 та п.15 ст.16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993; п.12 ст.7 та п.п. 15,16 ст.9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»від 16.12.1993; Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»та інших нормативно-правових актів здійснювалось пільгове перевезення окремих категорій громадян, які користуються правом на пільговий проїзд залізничним транспортом.

За чотири місяці 2011 року, зі станції м. Ніжин надано послуг по перевезенню пасажирів пільгових категорій на загальну суму 512348,91грн, що підтверджується підсумковими звітами про перевезення пільгових категорій громадян у приміському та дальньому сполученні по ДН-1-Київ за період з 01.01.2011 по 01.05.2011 (копії знаходяться в матеріалах справи).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.4 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, майнові права та обовязки, а також господарські зобовязання, виникають як з договорів, так і з адміністративних актів.

Частиною першою ст.11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Пункт 21 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №252 від 19.03.1997, передбачає оформлення пільгових і безкоштовних проїзних документів по предявленню документів, що підтверджують відповідне право.

Оформлення, облік та звітність пасажирських перевезень, у тому числі і пільгових, врегульовано Порядком оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту України, ДПА України від 24.10.2001 за №712/431 та наказами ДТГО «Південно-Західна залізниця»від 29.12.2008 за №437-Н, від 21.05.2009 за №225-Н та «Про затвердження тарифів на перевезення пасажирів приміським залізничним транспортом»№373-Н від 29.09.2009.

Керуючись Постановами Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 та №1359 від 16.12.2009, позивач щомісячно складав списки окремих категорій громадян-пільговиків, на підставі яких складалися облікові форми про неотримані кошти на перевезення залізничним транспортом.

Відповідно до пунктів 10, 11 Положення про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117

«Про Єдиний держаний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», підприємства та організації, що надають послуги, щомісячно до 25-го числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданим пільговикам у минулому місяці, згідно з формою «2-пільга». Уповноважений орган щомісячно звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, у разі виявлених розбіжностей стосовно загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не проводять розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Так, пунктами 3, 8, 12 вищезазначеного Порядку передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у пятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних соціальних послуг.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань.

Згідно п.2 частини першої ст.97 Бюджетного кодексу України, до трансфертів, які надаються з Державного бюджету України місцевим бюджетам, зокрема, входять субвенції на здійснення програм соціального захисту, у тому числі на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

За статтею 102 вказаного Кодексу, видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу (до яких також включено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян), фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно лімітної довідки фінансового управління міської ради про бюджетні асигнування та кредитування на 2011 рік, рішенням 5 сесії 6 скликання Чернігівської обласної ради від 29.12.2010, з міського бюджету за КФК 170302 «Компенсаційні виплати за пільговий проїзд залізничним транспортом виділено 330000,00грн /копія знаходиться в матеріалах справи/.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем, в період з 01.01.2011 по 01.05.2011, здійснювалось пільгове перевезення окремих категорій громадян, які користуються правом на пільговий проїзд залізничним транспортом.

Отже, позивачем повністю виконано зобовязання, передбачені чинним законодавством.

Також сторонами складалися помісячні акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги.

Відповідно до акту звіряння, підписаного з боку позивача керівником та головним бухгалтером відокремленого підрозділу Київської дирекції залізничних перевезень, та з боку відповідача начальником управління та начальником відділу управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, станом на 01.05.2011, заборгованість поточного року за даними позивача складає 512348,91грн.

Однак, відповідачем, з врахуванням розбіжності по перевищенню кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік, по даному акту визнано суму в розмірі 162197,64грн (графи 2,8 форми №3) /знаходиться в матеріалах справи/.

Заборгованість відповідача підтверджується також первинними бухгалтерськими документами, а саме розрахунками витрат на відшкодування збитків, повязаних з наданням пільг

окремим категоріям громадян залізничним транспортом у приміському сполученні по станції Ніжин за січень квітень 2011 року; рахункамифактурами №3381 від 17.01.2011 на суму 125109,85грн, №3070/1 від 25.03.2011 на суму 37087,79грн; обліковими формами про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів по окремих категоріях громадян за січень-лютий 2011, а також реєстрами бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 24.02.2011 та від 31.03.2011 /копії знаходяться в матеріалах справи/.

Так, станом на 01.05.2011, за відповідачем утворилась заборгованість щодо відшкодування витрат на пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом в поточному бюджетному році у розмірі 162197,64грн.

У відповідності зі ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

На день прийняття рішення відповідач взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість у розмірі 162197,64грн не погасив.

Посилання відповідача на те, що ним взято вищезазначені бюджетні зобовязання, судом до уваги не приймаються, оскільки це не звільняє його, як боржника, від виконання зобов`язання в натурі, що й визначено ст.599 Цивільного кодексу України, а саме зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, суд, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1621,98грн державного мита та 236грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради, вул. Гоголя, 6, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ 03196216 (відомості стосовно р/р відсутні) на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Південно-Західна залізниця», вул. Лисенка, 6, м. Київ-34, 01601, код ЄДРПОУ 04713033 ( відомості стосовно р/р відсутні) 162197,64грн боргу, 1 621,98грн державного мита та 236 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Повернути Державному територіально-галузевому обєднанню «Південно-Західна залізниця», вул. Лисенка, 6, м. Київ-34, 01601, код ЄДРПОУ 04713033 (відомості стосовно р/р відсутні) з державного бюджету 40,02грн надлишково сплаченого державного мита.

Суддя А.В. Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 14.07.2011.

Суддя А.В.Романенко