Рішення № 17325105, 02.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.11 Справа№ 5015/3765/11

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

третя особа: Державне підприємство “Проектно-конструкторське бюро міністерства культури і туризму України”, м. Львів

про: стягнення 9723,54 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Кошовому О.І.

Представники:

від позивача ОСОБА_2 провідний спеціаліст юрисконсульт юридичного відділу

від відповідача не зявився

від третьої особи Кравченко В.О. представник

Представникам позивача та третьої особи розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 02.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів за участю третьої особи: Державне підприємство “Проектно-конструкторське бюро міністерства культури і туризму України”, м. Львів про стягнення 9723,54 грн.

Ухвалою суду від 07.07.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.08.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав, подав заяву №10-11-04307 від 21.07.2011 р. про уточнення позовних вимог в звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості з орендної плати, а саме в сумі 3000,00 грн., в звязку з чим просить стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 6543,20 грн. боргу, 180,34 грн. пені.

Представник третьої особи в судове засідання зявився, надав пояснення по предмету спору.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 07.07.2011 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №790140613300, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

18.09.2006 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №144, а саме: вбудоване приміщення загальною площею 423,7 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Державного підприємства “Проектно конструкторське технологічне бюро»Міністерства культури України.

Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (ст. 10) до істотних умов договору оренди віднесено орендну плату з урахуванням її індексації.

Згідно з п. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Пунктом 5.2 договору оренди визначено, що одним із обов'язків Орендаря (відповідача) є сплата орендної плати своєчасно та у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 3.3 договору оренди, орендна плата перераховується щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції у наступному співвідношенні:

-70% - державного бюджету;

-30% - на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 3.5 договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктами 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на вищевикладене, заборгованість відповідача по орендній платі за період з 01.02.2011 р. по 31.05.2011 р. станом на 31.05.2011 р. становила 9543,20 грн.

Беручи до уваги факт часткового погашення суми заборгованості відповідачем 08.07.2011 р. в розмірі 3000,00 грн. (згідно поданого позивачем уточнення позовних вимог №10-11-04307 від 21.07.2011 р.), станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 6543,20 грн.

В частині стягнення 3000,00 грн. суд припиняє провадження згідно п.1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що відповідачем не подано доказів відсутності боргу в розмірі 6543,20 грн., суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6543,20 грн. боргу підлягають до задоволення.

За несвоєчасну сплату орендної плати, відповідно до п. 3.5 договору оренди, позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 180,34 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до часткового задоволення.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 612, 625, 629,759,762, ст.ст. 173,193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п.1.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (р/р 31114092702002, одержувач коштів Держбюджет м. Львова, банк Одержувача: ГУ ДКУ у Львівській області, код ЄДРПОУ 23949066, МФО 825014) 6543 грн. 20 коп. основного боргу та 180 грн. 34 коп. пені.

3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог припинити провадження.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.08.2011 р.