Рішення № 17324868, 22.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2011 р. Справа № 5010/1265/2011-14/66

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Івано-Франківської обласної державної лабораторії

ветеринарної медицини

вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019

до відповідача: Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2011 року №33 у справі №12/ІІ-2011

за зустрічним позовом: Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України,

вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини

вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ, 76019

про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - пердставник, (довіреність б/н від 14.06.2011 р.);

від позивача: ОСОБА_2. - головний спеціаліст, бухгалтер-ревізор, (довіреність б/н від 14.07.2011 р.);

від позивача: ОСОБА_3. - начальник управління організації ветеринарної справи, (довіреність б/н від 14.07.2011 р.);

від позивача: ОСОБА_4. - головний бухгалтер, (довіреність б/н від 14.07.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_5. - головний експерт-юрисконсульт, (довіреність №01-31/68 від 25.01.2011 р.).

встановив: Івано-Франківська обласна державна лабораторія ветеринарної медицини звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2011 року №33 у справі №12/ІІ-2011.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперчує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (№06-18/08 від 04.07.11).

Відповідач, на підставі ст.60 Господарського процесуального кодексу України подав суду зустрічний позов (№06-18/09 від 04.04.11). Ухвалою суду від 05.07.11 прийнято зустрічний позов Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

В засіданні суду 14.07.11 позивач надав суду відзив на зустрічний позов (б/н від 13.07.11), в якому просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову, оскільки він не є пов"язаним з первісним позовом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх в засіданні суду представників сторін суд встановив наступне.

Івано-Франківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України проводилось дослідження ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертних висновків в межах Івано- Франківської області за даними 2010 року. По результатам дослідження відповідачем складена довідка від 07.03.11, яка знаходиться в матеріалах справи.

Адміністративна колегія Івано-Франківського обласного територіального відділенням Антимонопольного комітету України 14.04.11 прийняла рішення №33 у справі №12/ІІ-2011 "Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", згідно якого встановлено:

- що позивач в межах Івано-Франківської області на ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку займав монопольне (домінуюче) становище в 2009 році з часткою 42,6 відсотка, в 2010 році - 43,3 відсотки;

- визнано дії позивача, які полягають у встановленні в 2009-2010 роках економічно необгрунтованих тарифів на послуги з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, порушенням передбаченим п.2 ст.50 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, шляхом встановлення таких цін реалізації товару (послуг), які неможливо б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- накладено на позивача штраф у розмірі 17 000,00грн., який зобов"язано сплатити у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

- зобов"язано позивача розробити економічно обгрунтовані тарифи.

Дослідження ринку проведено відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України №49-р від 05.03.02 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.02 за №317/6605 з наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, при проведенні дослідження територіальним відділенням взято вісім суб'єктів господарювання - учасників ринку, які здійснюють діяльність з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку в 2009-2010 роках на території Івано-Франківської області.

Згідно інформації, наданих кожним із восьми суб'єктів господарювання щодо обсягів наданих платних послуг з лабораторних досліджень продукції рослинного та тваринного походження з видачею експертних висновків визначено частку кожного суб'єкта господарювання на ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку в межах Івано-Франківської області відповідно до вищезазначеної методики визначення монопольного становища. Згідно розрахунку встановлено, що частка лабораторії на цьому ринку за даними 2010 року складала 43,31 відсотка, а відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо його частка на ринку товару перевищує 35 відсотків і при цьому він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

На думку позивача, відповідачем в порушено методику визначення монопольного становища, що полягає в невстановленні територіальних (географічних) меж ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку. Проте, при встановленні мінімальної території територіальним відділенням взято до уваги, п.6.1 методики.

В засіданні суду позивач зазначив, що він не погоджується з порушенням ним п.2 ст.50 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конк уренції»в частині встановлення економічно необгрунтованої вартості платних послуг з лабораторних досліджень стосовно завищення відсотка накладних витрат на розширення матеріально-технічної бази. Свою позицію мотивує тим, що лабораторія керувалась п.5 постанови Кабінету Міністрів України №1167 від 04.11.09, а саме: про нарахування у розмірі 10% собівартості послуг витрат з оновлення основних засобів бюджетних установ ветеринарної медицини.

Позивач вказує на наказ Мінсільгосппроду №51 від 19.02.96 «Про затвердження механізму тарифів за ветеринарні роботи і послуги», в якому вказано нараховувати в калькуляціях розширення матеріально-технічної бази до 30% собівартості ветеринарних послуг. Щодо матеріальних затрат то зазначає, що ті які є в накладних витратах неможливо конкретно встановити детальні розцінки на матеріальні затрати, устаткування, які є прямими витратами на проведення лабораторних досліджень.

Відповідач заперечує проти заявленого позивачем позову та його позиції. Свої заперечення обгрунтовує тим, що з 31.07.08 наказом №122 директором обласної державної лабораторії ветеринарної медицини затверджені та введені в дію тарифи (ціни) на послуги, розраховані на основі витрат, понесених лабораторією у І півріччі 2008 року, які діяли до 02.02.2010 року. В 2009 році не здійснено перерахунку тарифів на послуги, які б мали розраховуватися за фактичними витратами, понесеними лабораторією в 2008 році, що завищило відсоток накладних витрат на 2,3%. При розрахунку відсотку накладних витрат на II півріччя 2008р., 2009р. (104%), та на 2010 рік ( 88,6%), до фактичних витрат необгрунтовано включено вартість медикаментів в сумі 34 523,3 грн. та вартість предметів та обладнання в сумі 38 837,07 грн., у II півріччі 2008р. і у 2009р., у 2010 р. включено вартість медикаментів в сумі 74 790,43 грн. та вартість предметів та обладнання в сумі 53 596,15 грн.

Проте, п.7 наказу №51, встановлено, що вартість матеріалів та обладнання, включаючи медикаменти, які безпосередньо затрачаються на виконання робіт та надання послуг, списуються на собівартість робіт і послуг в залежності від строків служби обладнання та норм витрат матеріалів згідно з чинним законодавством.

Проте, при розрахунку тарифів на ветеринарні дослідження позивач заклав усереднену вартість медикаментів, предметів та обладнання, що призвело до встановлення необгрунтованої ціни на лабораторні дослідження. Тобто, споживач замовляючи одне дослідження платить за предмети та обладнання, які використовуються в інших лабораторних дослідженнях.

Пунктом 7 наказу №51 встановлено, що прибуток визначається у розмірі до 30 відсотків собівартості ветеринарних робіт і послуг без врахування вартості матеріалів. Прибуток, що залишається у розпорядженні ветеринарної установи (після сплати платежів до бюджету), використовується на поповнення оборотних коштів, коштів на споживання та нагромадження, інші цілі. Територіальним відділенням правильно встановлено, що до розрахунку вартості послуг включено 19,9 відсотка її собівартості на розширення матеріально-технічної бази. Лабораторія в накладні витрати включає матеріали, предмети і обладнання та розраховує з цієї суми максимально можливий відсоток прибутку (29,9%), що суперечать п.7 наказу 51 та завищує фактичну суму (прибутку) витрат на розширення матеріально технічної бази.

Щодо нечинності постанови Кабінету Міністрів України №1167 від 04.11.09 суд зазначає, що дана постанова чинна на даний час, опублікована в «Офіційному віснику України»№86 від 16.11.09 та в газеті «Урядовий кур'єр»№214 від 18.11.09.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічні позовні вимоги при цьому виходить з наступного.

Приписами ст.17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»встановлені повноваження голови територіального відділення, одним з яких є: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Статтею 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Основні засади діяльності Антимонопольного комітету України визначаються Законами України «Про Антимонопольний комітет України, «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції»та нормативно-правовими актами, прийнятих відповідно до цих законів та норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України.

Рішенням адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №33 від 14.04.11 у справі №12/11-2011 визнано дії Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, які полягають у встановлені в 2009 - 2010 роках економічно необгрунтованих тарифів на послуги з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частиною 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, шляхом встановлення таких цін реалізації товару (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції на відповідача накладено штраф у розмірі 17 000,00грн.

В силу ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Копію даного рішення відповідач отримав 29.04.11. Згідно до закону строк добровільного виконання рішення закінчився 29.06.11.

Згідно з ч.2 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.

Станом на день порушення провадження у справі відповідач штраф не оплатив.

Відповідно до ч.8 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Частинами 7,9 ст.56 вказаного вище закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Згідно п.13 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.04.2007 №01-8/229 Закон не покладає на Антимонопольний комітет України та його органи здійснення контролю за ціноутворенням у сфері застосування вільних цін і тарифів. Водночас п.1 ч.2 ст.13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", встановлення, зокрема, таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, кваліфікується як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Судом встановлено, що зазначені органи можуть здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції і у встановленні та застосуванні вільних цін і тарифів. Територіальне відділення виявило порушення у позивача, яке полягає в недотриманні наказу Мінсільгосппроду України №51 від 19.12.96, а не постанови Кабінету Міністрів України №1167.

Згідно наказу Мінсільгосппроду України №51 від 19.12.96 прибуток визначається у розмірі до 30 відсотків собівартості ветеринарних робіт і послуг без врахування вартості матеріалів.

Як вбачається з матеріалів справи територіальним відділенням встановлено, до розрахунку вартості послуг включено 29,9 відсотка її собівартості на розширення матеріально технічної бази, які розраховуються із суми накладних витрат. При розрахунку відсотка накладних витрат позивач включає фактичні витрати на матеріали, що суперечить п.7 цього наказу та збільшує фактичну суму прибутку.

Суд звертає увагу на те що, затрати на медикаменти, предмети та обладнання позивач відносить до накладних витрат, і зазначає, що неможливо порахувати ці витрати на кожне одне окреме лабораторне дослідження з надання експертного висновку. Проте, при розрахунку вартості матеріалів на кожне окреме дослідження, споживач (суб'єкт господарювання) платив би за матеріали, обладнання та медикаменти, які використовуються для цього лабораторного дослідження, яке він замовляє. Проте, інші лабораторії рахують витрати на матеріали (медикаменти, предмети та обладнання) по кожному окремому дослідженні, що підтверджуються рішеннями Хмельницького обласного територіального відділення АМК України від 17.05.10 №33-рш та від 27.08.10 №76-рш, яке відображено в таблицях розрахунку вартості досліджень цих рішень.

За таких обставин, дії позивача, які полягають у встановлені в 2009 - 2010 роках економічно необгрунтованих тарифів на послуги з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, порушенням, передбаченим п.2 ст.50 та п.1 ч.2 ст.13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з лабораторних досліджень з видачею експертного висновку, шляхом встановлення таких цін реалізації товару (послуг), які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

У пункті 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідач при прийнятті рішення адміністративної колегії №33 від 14.04.11 діяв в межах компетенції, визначеної законодавством України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні первісного позову, оскільки позовні вимоги є необгрунтованими, не доведеними в судовому засіданні, не грунтуються на доказах. Що стосується зустрічних позовних вимог суд вбачає наявність правових підстав для їх задоволення.

Зважаючи на те, що відповідачем у встановленому порядку та розмірі не сплачено державне мито, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.93, суд вважає за правильне стягнути з позивача в дохід державного бюджету 85,00грн. недоплаченого державного мита (за вимогу майнового характеру).

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України «Про Антимонопольний комітет України, Законом Украъни «Про захист від недобросовісної конкуренції», Законом України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст.33,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

В задоволенні первісного позову Івано-Франківської обласної державна лабораторії ветеринарної медицини до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.04.2011 року №33 у справі №12/ІІ-2011 - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини про стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 грн. - задоволити.

Стягнути з Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 00699626) на користь Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ (зарахувати зазначені суми в доход загального фонду Державного бюджету України на рахунок УДК у м. Івано-Франківську 21081100; код - 20568100; розрахунковий рахунок №31110106700002; назва банку - ГУДКУ в Івано-Франківській області; МФО 836014; за кодом класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу - «штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції») штрафу у розмірі

17 000,00грн. (сімнадцять тисяч грн. 00коп.).

Видати наказ.

Стягнути з Івано-Франківської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини, вул. Берегова, 24, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 00699626) на користь Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ (код 00032767) 170,00грн. (сто сімдесят грн. 00коп.) держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Cтягнути з Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Незалежності, 6, м. Івано-Франківськ (код 00032767) в дохід державного бюджету (отримувач: УДК, м.Івано-Франківськ; банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) 85,00грн. (вісімдесят п"ять грн. 00коп.) державного мита.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Булка В.І.

Повне рішення складено 29.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

Помічник судді Гандера М.В. 29.07.11