Ухвала суду № 17324742, 02.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 206

УХВАЛА

02.08.2011Справа №5002-6/2557-2011 За заявою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, м. Сімферополь,

до боржника Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського», м. Сімферополь,

про визнання банкрутом.

Суддя Шкуро В.М.

представники:

Від кредиторів:

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ОСОБА_1., головний державний податковий ревізор-інспектор, довіреність №23/24-1 від 31.03.2011р.

Від боржника не з'явився, повідомлений належним чином.

За участю:

Управління з питань банкрутства в АР Крим та м.Севастополь Державного департаменту з питань банкрутства ОСОБА_2., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №03 від 30.12.2010р.

Фонду майна АР Крим ОСОБА_3, головний спеціаліст, довіреність №62-Д від 17.05.2011р.

Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з палива, енергетики та інноваційної політики ОСОБА_4., начальник управління, довіреність №07-1/139 від 27.07.2011р.

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулась в господарський суд АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М. Островського», як неспроможного своєчасно виконати свої зобовязання перед кредитором в сумі 480785,01 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду АР Крим від 17.06.2011р.

Ініціюючий кредитор мотивує заяву про порушення провадження у справі про банкрутство тим, що боржник має податковий борг в розмірі 480785,01 грн., в тому числі недоїмка в розмірі 416882,61 грн., штрафні санкції в розмірі 16768,53 грн., пеня в розмірі 47133,87 грн. Податковий борг сформувався на підставі винесених відносно боржника податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства з дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків та самостійно визначених зобовязань за наданими боржником деклараціями з податку на додану вартість і податку з доходів фізичних осіб (т.1, а.с. 14-79).

Дослідивши судовому засіданні надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.

За заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині 3 статті 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон). Цими підставами, є, зокрема, підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що вимоги кредитора, який подав таку заяву, є безспірними.

Згідно зі ст. 1 Закону безспірні вимоги це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до частини 8 статті 7 Закону, до заяви кредитора про порушення справи про банкрутство додаються відповідні документи, зокрема, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

За змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність, як це передбачено пунктом 27 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009 року №15.

Відповідно до абзацу 8 статті 1 Закону вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Згідно статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» додані до заяви податкові декларації, податкові повідомлення-рішення та довідка про суми податкового боргу №60 від 01.06.2011р. не є виконавчими документами.

До матеріалів справи доданий виконавчий лист Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.10.2010р. у справі №2а-3906/10/14/0170 за позовом заступника прокурора м.Сімферополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим до Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М.Островського» про стягнення 174272,73 грн. (т.1, а.с. 95).

Але, зазначеним виконавчим листом підтверджено тільки частину загальної суми боргу.

Постановою Центрального відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції від 20.04.2011р. виконавчий лист №2а-3906/10/14/0170 повернуто стягувачу без виконання з посиланням на те, що відповідно акта державного виконавця від 12.04.2011р. заборгованість підприємства перед Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Сімферополя , яке є першочерговим по погашенню заборгованості складає 379849,23 грн. На арештованих рахунках боржника недостатньо грошових коштів для погашення заборгованості (т.1, а.с. 94).

Відповідно частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Доказів здійснення державним виконавцем заходів з примусового виконання постанови Окружного адміністративного суду АР Крим суду не представлено. Зокрема, не надано доказів виявлення та розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Отже, доказів безспірності грошових вимог до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М.Островського» та неможливості задоволення вимог у виконавчому провадженні не додано, що є порушенням вимог статті 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також кредитором не представлено доказів предявлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки передбачений частиною 3 статті 6 Закону необхідний тримісячний строк слід відраховувати з дати порушення органом державної виконавчої служби виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. №15 розяснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках провадження у справі припиняється на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону та пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, куруючись пунктом 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1-1 статті 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №5002-6/2557-2011 про банкрутство Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М.Островського» (ідентифікаційний код юридичної особи 00275257) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримШкуро В.М.