Постанова № 17324576, 03.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"03" серпня 2011 р. Справа № 5005/2890/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. – головуючий

Кривда Д.С.

Студенець В.І.

за участю представників:

позивачане з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідачаПоловець М.М., представник

Левченко О.В., представник

третьої особине з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

Генеральної прокуратури України Попенко О.С., прокурор відділу

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуЗаступника прокурора Дніпропетровської області

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року

у справі№ 5005/2890/2011 господарського суду Дніпропетровської області

за позовомЗаступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації

доПублічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат",

третя особа:Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області,

простягнення збитків, ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення збитків, завданих державі порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011 року у справі № 5005/2890/2011 (суддя Ліпинський О.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації 71030 грн. 78 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року (судді: Верхогляд Т.А. –доповідач, Білецька Л.М., Тищик І.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011року у справі № 5005/2890/2011 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач надав відзив та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, в період із 30.12.2010 року по 10.01.2011 року Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України щодо зняття родючого шару ґрунту при проведенні гірничих робіт ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК", на території Покровської сільської ради.

За результатами проведеної перевірки (акт від 30.12.2010-10.01.2011) було встановлено факт зняття родючого шару ґрунту під час проведення гірничих робіт на Північному кар’єрі ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК". Перевіркою також встановлено, що дозвіл на зняття та перенесення родючого шару ґрунту не видавався. Площа земельної ділянки, на якій здійснено зняття родючого шару ґрунту складає 41,2696 га.

У зв'язку з виявленими порушеннями, Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області згідно "Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року, розрахувала розмір завданої Відповідачем шкоди в сумі 71030 грн. 78 коп.

Відносини у галузі навколишнього природного середовища в Україні регулюються Конституцією України, міжнародними угодами України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

При цьому, як вірно зазначено судами, проведення перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства позивач повинен здійснювати у відповідності до вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 року № 1520, якою затверджено Положення "Про державну екологічну інспекцію України" та інших законодавчих актів.

Пунктом 5 Положення "Про державну екологічну інспекцію України" встановлено, що державний екологічний інспектор при проведенні перевірки діяльності суб'єкта господарювання складає акти перевірки і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до пункту 3.1. Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Судом відзначено, що відповідно до п. 4.2.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”, згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року N 110 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963”, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем за результатами проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, матеріалів справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, крім акта, при подачі позовної заяви та в ході судового розгляду надано не було.

Відмовляючи у позові, апеляційний господарський суд виходив, зокрема, з того, що позивачем не надано допустимих доказів в підтвердження права позивача на вказану в акті земельну ділянку, її розміру, місцезнаходження; позивачем належним чином не доведено, що протиправні дії здійснені саме відповідачем; перевірка проведена з порушенням вимог Наказу Держкомзему від 12.12.2003 року №312 “Про затвердженняПорядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель”.

Також колегія суддів зазначає, що у відповідності до статті 17 Кодексу України про надра гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобування корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок родовищ та не придатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.95 N 59 затверджено Положення про порядок надання гірничих відводів (далі - Положення).

Згідно із пунктом 3 Положення право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до пункту 4 Положення гірничі відводи можуть надаватися підприємствам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.

Слід зазначити, що згідно із пунктом 23 Положення для одержання гірничого відводу підприємство чи громадянин залежно від виду родовища корисних копалин подає заявку місцевому органу державного гірничого нагляду або Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласній, Київській чи Севастопольській міській Раді народних депутатів.

Заявка включає в себе: заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що мають намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується; проект гірничого відводу у двох примірниках.

Рішення стосовно заявки на одержання гірничого відводу приймається протягом не більше 30 днів (пункт 25 Положення).

До прийняття рішення розглядається і перевіряється: правильність і обґрунтованість меж гірничого відводу з урахуванням вимог чинного законодавства про надра; відповідність проекту гірничого відводу вимогам цього Положення та наявність документів, які додаються до проекту; проект гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, для яких надається гірничий відвід, в частині повноти і обґрунтованості проектних рішень щодо раціонального і комплексного використання надр, а також забезпечення безпеки людей, майна, будівель, споруд та навколишнього природного середовища.

Крім того, у відповідності до пункту 26 Положення надання гірничого відводу оформлюється актом, а також надписом у верхньому правому куті копії топографічного плану.

Враховуючи вищевикладене, оскільки пунктом 23 Положення чітко встановлений перелік документів, необхідних для отримання гірничого відводу, місцевий орган не має права вимагати надання додаткових документів.

Згідно пункту 29 Положення, державний контроль за наявністю у підприємств і громадян, які використовують надра, актів про надання гірничого відводу, повнотою і правильністю оформлення гірничовідводної документації, а також за додержанням вимог законодавства про надра під час виконання робіт у межах гірничого відводу проводиться згідно з порядком здійснення державного гірничого нагляду.

Враховуючи викладене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2011 року у справі № 5005/2890/2011 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.

Головуючий М. Черкащенко

Судді Д. Кривда

                                                                                           В. Студенець