Постанова № 17324470, 07.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2011р. Справа: № 5023/1690/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився,

відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Інтеренерго», м. Харків (вх. № 2284Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2011р. у справі № 5023/1690/11,

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго», м. Миколаїв,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Інтеренерго», м. Харків,

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань в сумі 57450,30 грн. згідно договору на передачу електричної енергії № 20/117 від 29.12.2009р., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 11 281,38 грн. пені, 43831,02 грн. індексу інфляції, 2337,90 грн. 3% річних, а також покласти на відповідача витрати по сплаті держмита на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.2011р. (суддя Ковальчук Л.В.) стягнуто з ТОВ «ТЕК «Інтеренерго»на користь ВАТ «Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго»11 281,38 грн. пені, 43 831,02 грн. інфляційних, 2 337,90 грн. 3% річних, 574,50 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 18.05.2011р. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вказує, що розрахунок наданий позивачем до позовної заяви, є невірним та необґрунтованим; позивачем не надано суду підтвердження даних індексу інфляції за період, якій зазначено у позовній заяві.

До початку судового засідання апелянт подав клопотання (№ 6447 від 01.07.2011р.) в якому повідомляв, що представник відповідача 04.07.2011р. буде перебувати у відрядженні та не матиме можливості бути присутнім у судовому засіданні, у зв’язку з чим просить відкласти розгляд справи.

Колегія суддів відхиляє дане клопотання, оскільки відповідач у разі неможливості прибути до даного судового засідання мав можливість надати додаткові письмові пояснення та документи на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Представник позивача у судове засідання також не прибув, відзив на апеляційну скаргу не надав про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином був повідомлений, про причини неприбуття представника позивача у судове засідання суд не повідомлено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2011 р. про прийняття апеляційної скарги до провадження, сторони попереджалися про те, що не з‘явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.

Разом з тим, відповідно до ст. 77 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає справу в межах строків, встановлених даним Кодексом тільки в разі, якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено у даному засіданні. При цьому обставин, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні, колегія суддів не вбачає, у зв’язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони базуються на нормах чинного законодавства та документах, наданих до справи з нижченаведених підстав.

29.12.2009р. між позивачем (надалі - Компанія) та відповідачем (надалі - Товариство) був укладений договір № 20/117 на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами між постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом та електропередавальною організацією (надалі - Договір) ( а.с. 16-20).

Відповідно до умов вказаного Договору, Компанія зобов’язалась передавати електричну енергію, куповану Товариством на Оптовому ринку електричної енергії України або власного виробітку, місцевими (локальними) електромережами до споживачів Товариства (додаток 4) та надавати інформаційні послуги згідно з Переліком, затвердженим Постановою НКРЕ, відповідно до умов цього договору, а Товариство зобов’язалось здійснювати оплату отриманих послуг відповідно до умов цього договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору, вартість послуг Компанії з передачі електроенергії Товариству визначається на основі визначених у Повідомленні на заявлений обсяг купівлі електричної енергії з ОРЕ обсягів купівлі електричної енергії споживачами Товариства і затверджених Національною комісією регулювання електроенергетики України для Компанії тарифів на передачу електроенергії на відповідних класах напруги з урахуванням постанови НКРЕ від 28.09.2000р. № 1038 «Щодо оплати транспортування електричної енергії власного виробництва».

У пункті 2.2. Договору визначено, що Товариство до 11-00 останнього банківського дня місяця, що передує розрахунковому, перераховує кошти в обсязі вартості послуг з передачі електричної енергії та додаткових (інформаційних) послуг, які визначені згідно п. 2.1, на розрахунковий рахунок Компанії.

Відповідно до пункту 2.3. Договору, Товариство на протязі 5 банківських днів після оформлення Акту прийому-передачі електроенергії здійснює кінцевий розрахунок за передачу електричної енергії, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Компанії. У випадку порушення термінів остаточного розрахунку Компанія має право нарахувати пеню у розмірі 0,2% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен ден прострочення. Пеня нараховується до повного виконання Товариством своїх зобов’язань.

У частинах 1, 5 пункту 6.2. Договору, передбачено обов’язок Товариства за 6 робочих днів до 19-ї доби місяця, що передує розрахунковому, надавати Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ до Компанії. Товариство на місяць погоджує з Компанією тільки одне Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії Товариством на ОРЕ. В разі виникнення помилок в оформленому Повідомлений його переоформлення не вважається новим Повідомленням; формувати Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на ОРЕ та Акт прийому-передачі електроенергії з ОРЕ з врахуванням нормативних технологічних витрат електроенергії при її передачі локальними (місцевими) електромережами Компанії на відповідному класі споживача. Повідомлення та Акт прийому-передачі електроенергії мають містити так інформації обсяги споживання електроенергії на кожному класі споживача, по яких Споживач отримує електроенергію, що постачає Товариство; обсяги нормативних технологічних витрат електроенергії на відповідних класу споживача, що розраховуються на підставі економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат, затверджений НКРЕ.

Згідно з частиною 5 пункту 6.2. Договору, Товариство несе відповідальність за здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за передачу електроенергії та інших додатковий послуг на умовах, визначених цим договором. У випадку порушення строків оплати за умов цього договору Компанія має право нарахувати пеню у розмірі 0,2% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що у відповідності до заявлених обсягів електроенергії визначених у Повідомленнях (а.с. 35-46) та на підставі Актів прийому-передачі електричної енергії з Оптового ринку електричної енергії України (а.с. 47-58), позивач з січня по грудень 2010 року здійснив поставку електроенергії відповідачу, але відповідач в порушення договірних зобов’язань проводив оплату з порушенням строків встановлених умовами Договору, що підтверджується копіями банківських виписок (а.с. 23-34).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем покладених на нього договірних зобов’язань, у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 11281, 38 грн. пені за період з 01.01.2010р.          по 31.12.2010р., 43831,02 грн. індексу інфляції за період з січня по грудень 2010р. та 2337,90 грн. 3% річних за період з 01.01.2010р. по 27.12.2010р.

Відповідач відповідно до ст. 33 ГПК України на підтвердження своїх вимог і заперечень не надав доказів сплати вказаної заборгованості, у зв’язку з порушення умов договору та не надав контррозрахунку індексу інфляції, 3% річних та пені.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 509 ЦК України, статтею 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з чим, дослідивши надані позивачем розрахунки, колегія судів вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 43831,02 грн. індексу інфляції за період з січня по грудень 2010р. та 2337,90 грн. 3% річних за період з 01.01.2010р. по 27.12.2010р. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Пунктами 1 та 3 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Згідно з частиною 5 пункту 6.2. Договору, Товариство несе відповідальність за здійснення своєчасної та у повному обсязі оплати за передачу електроенергії та інших додатковий послуг на умовах, визначених цим договором. У випадку порушення строків оплати за умов цього договору Компанія має право нарахувати пеню у розмірі 0,2% від суми прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення) за кожен день прострочення.

Позивачем до матеріалів справи був наданий розрахунок пені у розмірі 11281, 38 грн. за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою стони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач відповідно до вимог вказаної статті не надав доказів звернення до суду першої інстанції до прийняття рішення по суті з відповідною заявою в частині стягнення з нього нарахованої позивачем пені за вказаний період.

У зв’язку з чим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 11281, 38 грн. за період з 01.01.2010р.          по 31.12.2010р.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої прийняв рішення від 18.05.2011р. у справі № 5023/1690/11 у відповідності до норм чинного законодавства та матеріалів справи, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, оскільки вона є необґрунтованою та недоведеною відповідними документами.

Керуючись ст. 75, ст. 99, ст. 101, п.1 ст. 103, ст. 105, ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕК «Інтеренерго», про відкладення розгляду справи.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 18.05.2011р. у справі № 5023/1690/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                         Л.М. Здоровко          

Суддя                                                   О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 08.07.2011р.