Рішення № 17322269, 30.06.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2011 р.Справа №18/1606/11

за позовом Приватного підприємства «Партнер Україна», вул. Леніна/Благовісна, 105/269, к. 556, м. Черкаси, 18002

до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», с. Березова Рудка, Пирятинський район, Полтавська область, 37040

про стягнення 36146,85 грн.

Суддя Тимченко Б.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 11.02.2011 р.

від відповідача:не зявився

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Приватного підприємства «Партнер Україна»(надалі ПП «Партнер Україна») до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське»(надалі ДП «СП «Березівське») про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 35100,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 807,30 грн. та трьох процентів річних в сумі 239,45 грн., всього на суму 36146,75 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав поясненні аналогічні наданим у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, суд встановив:

Згідно з видатковою накладної № РН-0000778 від 09.04.2010 р. позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару у вигляді аміачної селітри в кількості 88 тон на суму 212080,00 грн.

Згідно з видатковою накладної № РН-0000801 від 14.04.2010 р. позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару в кількості 22 тони на суму 53020,00 грн.

Загальна вартість поставленого відповідачу товару склала 265100,00 грн.

01.04.2010 р. відповідач розрахувався за отриманий товар частково, сплативши позивачу 230000,00 грн., внаслідок чого у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість на суму 35100,00 грн.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Право чин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частина 1 ст. 181 ГК України визначає загальний порядок укладення господарських договорів, зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням обставин справи, наявних видаткових накладних, доказів часткового проведення розрахунків за отриманий товар суд дійшов обґрунтованого висновку, що між сторонами у письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу, за яким позивач передав у власність відповідача товар, а відповідач прийняв його і зобовязався сплатити за нього грошову суму, визначену у видатковій накладній № РН-0000778 від 09.04.2010 р. та видатковій накладній № РН-0000801 від 14.04.2010 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ГПК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на невизначеність строку виконання зобовязання відповідача по оплаті отриманого товару 25.01.2011 р. позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу № 98, в якій вимагав оплати товару на загальну суму 35100,00 грн.

Лист-вимога № 98 від 25.01.2011 р. був отриманий відповідачем 03.02.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, але на протязі семиденного строку виконання (в строк до 11.02.2011 р.) заборгованість погашена не була

Відповідно до ст. 526-527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із вимогами ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобовязання недопустима.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим розрахунком ціни позову інфляційні нарахування за весь час прострочення з 11.02.2011 р. по 31.03.2011 р. складають 807,30 грн. (вісімсот сім гривень 30 коп.), три проценти річних за період прострочення з 11.02.2011 р. по 04.05.2011 р. складають 239,45 грн. (двісті тридцять девять гривень 45 коп.).

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними та допустимими доказами, якими відповідно до вимог ст. 34 ГПК України повинні підтверджуватися викладені у позовній заяві обставини щодо заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведеного, встановлених обставин справи та досліджених доказів суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП «Партнер Україна»в повному обсязі.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст. 2, 4, 45, 47, 12, 13, 34, 49, 69, 74, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське»(місцезнаходження: с. Березова Рудка, Пирятинський район, Полтавська область, 37040; р/р № 26006257479700 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 33582037) на користь Приватного підприємства «Партнер Україна»(місцезнаходження: 18002 м. Черкаси, вул. Леніна/Благовісна, 105/269, к. 556; р/р № 260042188201 в Ф ПРУ ВАТ «Банк Фінанси та Кредит»м. Полтава, МФО 331832, код ЄДРПОУ 30598882) 35100,00 грн. боргу, 807,30 грн. інфляційних нарахувань, 239,45 грн. три проценти річних, 361,47 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення надіслати сторонам за адресами, вказаними у вступній частині рішення

Суддя Тимченко Б.П.