Рішення № 17321883, 28.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11 Справа № 26/119/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Мартинцевої Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка Донецької області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Новопсков Луганської області

про стягнення 11102 грн. 02 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_2, довіреність б/н від 31.12.2010;

від відповідача не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8300 грн. 76 коп., пені в сумі 758 грн. 81 коп., інфляційних нарахувань в сумі 373 грн. 78 коп., 20% річних в сумі 979 грн. 11 коп., штрафу в розмірі 7% в сумі 689 грн. 55 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, (позивач, постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, покупець) 01.02.2010 було укладено договір поставки №1538, за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупця алкогольні напої (товар), а покупець зобовязався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору (п.1.1).

Відповідно до п.3.2 договору постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс”.

Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового звязку (п.3.4).

Згідно п.4.1 договору кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Відповідно до п.5.1 ціна на товар визначена у Прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленість сторін шляхом попередньої оплати.

Згідно п.7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобовязаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Даний договір підписаний сторонами та засвідчений їх печатками.

Позивач свої зобовязання за договором в частині поставки товару виконав повністю, що підтверджується видатковою накладною №345797 від 08.10.2010 (а.с.8-11) та відповідачем не оспорюється.

Відповідач частково оплатив поставлений товар, у звязку з чим за ним виникла заборгованість в сумі 8300 грн. 76 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 758 грн. 81 коп., 20% річних в сумі 979 грн. 11 коп., штраф в розмірі 7% в сумі 689 грн. 55 коп., інфляційні нарахування в сумі 373 грн. 78 коп. та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки, до яких за своєю правовою природою відноситься спірний Договір, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Враховуючи викладені норми законодавства та умови договору поставки №1538 від 01.02.2010, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за вказаним договором в сумі 8300 грн. 76 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку сторони обумовили в п.9.2 договору поставки №1538 від 01.02.2010 інший, ніж передбачено ст.625 Цивільного кодексу України, розмір відсотків, а саме 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача 20% річних в сумі 979 грн. 11 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, як підлягають і задоволенню інфляційні нарахування в сумі 373 грн. 78 коп. за період з грудня 2010 по березень 2011 року.

Що стосується вимог позивача про стягнення 7% штрафу в сумі 689 грн. 55 коп., то вони також підлягають задоволенню.

Відносно вимоги позивача про стягнення пені в сумі 758 грн. 81 коп., то вона підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В даному випадку сторонами в п.7.1 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару покупець зобовязаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Ст. 232 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи приписи данної статті, пеня підлягає стягненню в розмірі 648 грн. 44 коп.

Сума штрафу нарахована відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеної суми позову.

У судовому засіданні 28.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, м.Горлівка Донецької області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт.Новопсков Луганської області задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авант Трейд”, вул.Озерянівська, б.2, м.Горлівка Донецької області, код 36899012 заборгованість за договором поставки №1538 від 01.02.2010 в сумі 8300 грн. 76 коп., пеню в сумі 648 грн. 44 коп., інфляційні нарахування в сумі 373 грн. 78 коп., 20% річних в сумі 979 грн. 11 коп., штраф в розмірі 7% в сумі 689 грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 109 грн. 16 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233 грн. 65 коп., видати наказ позивачу.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 01.08.2011.

Суддя С.С. Єжова