Рішення № 17321587, 04.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/11704.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національно-інвестиційна група «Ресурси»

до

Третя особаДержавного комітету України з державного матеріального резерву

Державне підприємство «Ресурспостач»

прозобов'язання видати дублікат наряду

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю від 17.06.2011 року; ОСОБА_2. представник за довіреністю від 28.03.2011 року;

Від відповідачів:

Від третьої особи:ОСОБА_3. представник за довіреністю від 02.06.2011 року;

не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Національно-інвестиційна група «Ресурси»до Державного комітету України з державного матеріального резерву про зобов'язання видати дублікат наряду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, як переможець аукціону з реалізації відповідачем матеріальних цінностей державного резерву, уклав договір купівлі-продажу з третьою особою. Позивач зазначає, що сплатив ціну придбаного товару повністю, а третя особа передала позивачеві розпорядження (наряд) на отримання матеріальних цінностей. Однак, позивач оплачений ним товар отримати не може, оскільки розпорядження (наряд) було втрачено, у звязку із чим позивач звернувся до відповідача про видачу дублікату наряду. Беручи до уваги, що відповідач відмовився видати дублікат наряду, позивач вернувся до суду з позовом про зобовязання останнього видати дублікат наряду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2011 року було порушено провадження у справі, залучено Державне підприємство «Ресурспостач»у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено до розгляду на 20.06.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.06.2011 року подав витребувані судом докази та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.06.2011 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що не заперечує проти позовних вимог, однак вказує, що нормами чинного законодавства не передбачено обовязку відповідача видавати дублікат наряду.

У судовому засіданні 20.06.2011 року оголошено перерву до 04.07.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.07.2011 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2011 року проти позовних вимг не заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання 04.07.2011 року не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

06.10.2008 року Державним комітетом України з державного матеріального резерву було проведено аукціон з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, а саме мазуту.

Відповідно до договору доручення № юр-234/2006 від 10.02.2006 року Державне підприємство «Ресурспостач»прийняло на себе зобовязання вчиняти від імені Державного комітету України з державного матеріального резерву і за його рахунок юридичні та інші дії, направлені на організацію проведення аукціону, що, зокрема включає і заходи, спрямовані на організацію реалізації матеріальних цінностей державного резерву.

За договором доручення Державне підприємство «Ресурспостач»уповноважено підписувати договори з переможцями аукціонів, а також уповноважено отримувати від Державного комітету України з державного матеріального резерву наряд на відпуск матеріальних цінностей та передавати його переможцям аукціону.

Судом встановлено, що згідно Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади»Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано шляхом утворення Державного агентства резерву України.

Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обовязковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обовязковими для особи, яку він замінив.

Враховуючи зазначене, суд здійснює заміну Державного комітету України з державного матеріального резерву його правонаступником - Державним агентством резерву України.

08.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національно-інвестиційна група «Ресурси», як переможцем аукціону, та Державним підприємством «Ресурспостач», який діяв від імені Державного комітету України з державного матеріального резерву, укладено договір № 1-1192 , за яким третя особа продає, а позивач купує матеріальні цінності державного резерву, на умовах EXW «Франко-склад»відповідно до Інкотермс-2000. Франко-склад, ціна, кількість та номенклатура (асортимент) матеріальних цінностей вказані в додатках до договору.

Згідно із п. 3.1 договору протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договору позивач здійснює попередню оплату в розмірі 100% загальної вартості матеріальних цінностей, вказаної в п. 2.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок третьої особи, вказаних у реквізитах договору.

Вартість матеріальних цінностей, які реалізуються відповідно до договору складає 8586517,92 грн. (п. 2.1 договору).

Позивач в рахунок виконання зазначеного договору здійснив оплату товару на загальну суму 8586517, 92 грн., що не заперечується сторонами.

Відповідно до п. 4.2 договору протягом 5 (пяти) робочих днів з дати отримання третьою особою коштів на умовах і в розмірі вказаному в п.п. 2.1, 3.1 договору, третя особа передає позивачеві розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву.

На виконання умов договору ДП «Ресурспостач»передав позивачеві, виданий відповідачем наряд (розпорядження) № 1453/6-2 від 17.10.2008 року на отримання з пункту відповідального зберігання ВАТ «Херсонська ТЕЦ»мазуту. Зазначене не заперечувалося сторонами у судовому засіданні.

Однак, вказаний наряд було втрачено представником позивача, у звязку із чим позивач не отримав мазут з ВАТ «Херсонська ТЕЦ», який був оплачений ним згідно договору № 1-1192 від 08.10.2008 року.

20.05.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом № 030, відповідно до якого прохав видати дублікат наряду (розпорядження) № 1453/6-2 від 17.10.2008 року. Відповідь на зазначений лист від відповідача не надійшла.

28.03.2011 року позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 301 про видачу дублікату наряду. У відповідь на зазначений лист відповідач повідомив позивача про те, що для видачі дублікату наряду (розпорядження) № 1453/6-2 від 17.10.2008 року немає правових підстав.

Враховуючи зазначене позивач звернувся до суду з позовом про зобовязання Державного комітету України з держаного матеріального резерву видати дублікат наряду (розпорядження) № 1453/6-2 від 17.10.2008 року на отримання з ВАТ «Херсонський ТЕЦ»мазуту.

Пунктом 3.3.7 Інструкції про оформлення документів на закладення та відпуск матеріальних цінностей з державного, у тому числі мобілізаційного резерву, затвердженої наказом Держкомрезерву України від 07.02.2006 року № 53, передбачено, що два примірники наряду передаються під розпис відповідальному працівнику підприємства, що за дорученням комітету здійснює реалізацію матеріальних цінностей або уповноваженому представнику підприємства переможця конкурсу.

Як встановлено судом, відносини з видачі дублікату втраченого оригіналу наряду законодавством України та договором сторін не врегульовані.

Згідно із ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Згідно із п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Оскільки наряд підтверджує господарську операцію сторін та по суті також є дозволом на її здійснення, він є первинним документом.

Пунктом 2.6. вказаного вище Положення встановлено, що фізичні та юридичні особи, які беруть участь у здійсненні операцій, пов'язаних з прийомом і видачею грошових коштів, цінних паперів, товарно-матеріальних цінностей та інших об'єктів майна, забезпечуються підприємством, установою, що виконує ці операції, копіями первинних документів про таку операцію.

Відповідно до п. 3.10 ДСТУ 2732:2004 «Діловодство й архівна справа», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 року № 97, копія документа - документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках - деяких його зовнішніх ознак, а дублікат документу, згідно із п. 3.14 цього ж ДСТУ, - це повторно оформлений документ для використання, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.

Отже, дублікат документу - це по суті та ж копія документу, але вона також має юридичну силу оригіналу.

З урахуванням зазначеного, положеннями законодавства України, що регулюють відносини, близькі за змістом до відносин сторін з видачі дублікату наряду, є положення вказаного вище п. 2.6. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України при відмові позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Замінити Державний комітет України з державного матеріального резерву його правонаступником Державним агентством резерву України.

2.Позовні вимоги задовольнити повністю.

3.Зобовязати Державне агентство резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код ЄДРПОУ 37472392) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Національно-інвестиційна група «Ресурси»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34003334) дублікат наряду (розпорядження) № 1453/6-2 від 17.10.2008 року.

4.Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код ЄДРПОУ 37472392), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національно-інвестиційна група «Ресурси»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; код ЄДРПОУ 34003334) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А.