Рішення № 17321342, 30.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/13330.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТІ - Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсел»

про стягнення 103304,51 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №40 від 29.04.2011);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 30 червня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТІ - Груп»(надалі позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсел»(надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості поставленого товару на суму 103304,51 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обовязків за договором не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечував, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 12.05.2011р. наявний у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 08.06.2011 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.06.2011. В судове засідання 30.06.2011 представник відповідача не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про отримання відповідачем ухвали про порушення провадження по справі свідчить відмітка його представника 16.06.2011 про її отримання у повідомленні про вручення поштового відправлення (міститься у матеріалах справи).

В судовому засіданні 30.06.2011 позивачем було подано заяву про забезпечення позову. Розглянувши подані на розгляд суду позовні матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати майно.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2010 року між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір №01/10 (надалі Договір), згідно якого позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності із замовленням відповідача, передати у власність відповідача, а відповідач зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість, за цінами, визначеними у накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

У відповідності до п. 5.1 Договору перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється у момент приймання передачі товару на складі відповідача та підписання накладної.

Позивач в період з 18.01.2011 по 16.02.2011 у відповідності до умов Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 338361,95 грн., що підтверджується видатковими накладними, наявними в матеріалах справи. Товар був прийнятий відповідачем, що підтверджено підписами його представників в видаткових накладних.

Відповідачем період з 11.03.2011 по 24.04.2011 було повернуто позивачу товар на загальну суму 188057,44 грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до п. 7.4 Договору, в редакції Протоколу розбіжностей від 02.12.2010, оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача в строк до 45 календарних днів з дати прийняття товару відповідачем.

Відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого товару на суму 47000,00 грн. Оплату решти вартості поставленої продукції у сумі 103304,51 грн. (338361,95 грн. 188057,44 грн. 47000,00 грн.) відповідачем здійснено не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості отриманого товару виконав неналежним чином, заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартості поставленого товару складає 103304,51 грн. Вказаний розмір заборгованості підтверджений сторонами в Акті звірки від 27.04.2011, який наявний в матеріалах справи.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 1269,04 грн. (1033,04 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продсел» (ідентифікаційний код 37038600, адреса: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 25, р/р 2600000531221 у ПАТКБ «Правекс-Банк», МФО 321983, або будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТІ-Груп»(ідентифікаційний код 37100516, адреса: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 3, кв. 18, р/р 26001043000125 в АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012) основний борг в сумі 103304,51 (сто три тисячі триста чотири гривні 51 копійка) грн. та судові витрати у сумі 1 269,04 грн. (одна тисяча двісті шістдесят девять гривень 04 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 91, 93 ГПК України.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 04.07.2011р