Рішення № 17321333, 30.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/17030.06.11 Суддя господарського суду міста Києва Чебикіна С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Ариес" до Севастопольської міської ради, Фонду комунального майна Севастопольської міської радипро визнання недійсним договору купівлі продажу, за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 28.09.2010 року, відповідача1 не зявився, відповідача2 не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Приватне підприємство "Ариес" звернулось до суду з позовом до Севастопольської міської ради та Фонду комунального майна Севастопольської міської радипро визнання недійсним договору купівлі продажу комунального майна № 13-09/КП від 18.05.2009р. та застосування правових наслідків недійсності правочину.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.05.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.06.2011р.

14.06.2011 року позивачем через канцелярію суду було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу комунального майна № 13-09/КП від 18.05.2009р. та застосувати правові наслідки недійсності правочину, а саме: зобовязати Севастопольську міську раду повернути позивачу суму, отриману за договором купівлі-продажу комунального майна № 13-09/КП від 18.05.2009р. у розмірі 204960 грн., зобовязати позивача повернути Севастопольській міській раді 1049/10 000 частин обєкту нерухомого майна будівлі бару «Робінзон», який знаходиться в м. Севастополі за адресою: пляж «Омега», дім 13.

Представники відповідачів в судове засідання не зявились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 травня 2009 року між територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (продавець) та Приватним підприємством «Ариес»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу №13-09/КП, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує 1049/10000 часток будівлі бару «Робинзон», що розташований за адресою: м. Севастополь, пляж «Омега», буд. 13.

Відповідно до п. 1.1. договору майно, 1049/10000 якого відчужується, складається з будівлі кафе-бару літ. «А»з ганком, котельної літ. «а», санвузла літ. «а1», прибудови літ. «а2», навісу літ. «Б», загальною площею 328, 1 кв.м.

Пунктом 2.3. договору визначено, що майно продається за 204960, 00 грн.

Покупець зобовязаний внести 204960, 00 грн. за майно протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору передача майна здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту повної оплати ціни договору.

Відповідно до витягу № 7289086 зазначений договір купівлі-продажу зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна»відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Частиною 4 ст. 15 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизація майна невеликих державних підприємств (об'єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

У статті 8 вищезазначеного Закону передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства; замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" за рішенням органів приватизації проводиться інвентаризація майна об'єкта малої приватизації із залученням, у разі необхідності, аудитора (аудиторської фірми) та здійснюється його оцінка в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Акт інвентаризації затверджується керівником та головним бухгалтером підприємства, акт оцінки вартості об'єкта приватизації - керівником органу приватизації.

Статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України "Про оренду державного майна".

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний обєкт продажу був включений до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу або є об'єктом, раніше не проданим на аукціоні або за конкурсом чи був переданий в оренду позивачу з послідуючим виконанням порядку приватизації майна, визначеного ст.ст. 7, 8, 9 та 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Отже, при укладенні оскаржуваного договору купівлі - продажу був порушений порядок приватизації майна, який встановлений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки об'єкт продажу (1 049/10000 частин будівлі бару «Робінзон») не був включений в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, та не були здійснені відповідачами дії, передбачені ст.ст. 7, 8, 9 та 10 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо виконання порядку приватизації майна. Крім того, аукціон або конкурс відносно даного обєкту органом приватизації не проводився.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна»порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкту приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Статтею 377 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору купівлі продажі) було передбачено, що у випадку, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій в користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, і частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно п. 4 Порядку розгляду питань щодо придбання і реалізації фізичними і юридичними особами прав на землю в м. Севастополі від 16.02.2010 р. юридичні і фізичні особи - підприємці, зацікавлені в отриманні в оренду земельної ділянки повинні подати в Севастопольську міськраду клопотання з обов'язковим доданням до нього викопіювання з Генерального плану розвитку м. Севастополя до 2025р. з позначенням бажаного місця розташування ділянки. Вказане викопіювання має бути підготовлене уповноваженим комунальним підприємством або ліцензованою проектною організацією і містити інформацію про можливість здійснення забудови даної ділянки.

Для отримання вказаного документу позивач звернувся в Комунальне підприємство «Севастопольський містобудівний центр»Севастопольської міськради. 19.05.2011р. позивачем було отримано висновок вих. № 06, в якому повідомлено про те, що відповідно до Генерального плану міста Севастополя до 2025 року, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради № 4114 від 13 грудня 2005 року, територія, на якій розташований кафе - бар «Робінзон»знаходиться в зоні короткострокової рекреації (пляжі, спортивно - розважальні комплекси), в звязку з чим використання даної земельної ділянки для будівництва і обслуговування бару не дозволяється, оскільки вказане місце для його розміщення не відповідає Генеральному плану м. Севастополя.

Отже, на момент укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу Севастопольська міська рада не могла не знати, що відповідно до Генерального плану міста Севастополя до 2025 року, затвердженого її ж рішенням № 4114 від 13 грудня 2005 року, обєкт продажу розташований на земляній ділянці, надання якої для обслуговування кафе - бару не дозволяється. Проте, відповідачі на момент укладення спірного договору замовчували існування даних обставин.

Зазначені обставини є істотними, оскільки значно знижують цінність кафе-бару та перешкоджають можливості його використання за цільовим призначенням. Крім того, використання об'єкту нерухомості неможливе без використання земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 229 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Згідно статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи вищевикладені правові норми та зважаючи на встановлення судом порушення порядку приватизації майна, який встановлений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" при укладені оскаржуваного договору купівлі-продажу та наявність підстав, визначених ст.ст. 229 та 230 Цивільного кодексу України, позовні вимоги Приватного підприємства "Ариес" про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна № 13-09/КП від 18.05.2009р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, що відповідно до умов оскаржуваного договору позивач заплатив відповідачам суму у розмірі 204 960 (двісті чотири тисячі дев'ятсот шістдесят) гривень, а відповідач1 відповідно до договору передав позивачеві 1 049/10 000 (одна тисяча сорок дев'ять десятитисячних) частин будівлі бару «Робінзон», розташованого у м. Севастополі за адресою: пляж «Омега», дім 13, та зважаючи на визнання оскаржуваного договору недійсним, кожна зі сторін зобовязана повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання недійсного договору.

Тому суд вважає за доцільне застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобовязати Севастопольську міську раду повернути позивачу суму, отриману за договором купівлі-продажу комунального майна № 13-09/КП від 18.05.2009р. у розмірі 204960 грн. та зобовязати позивача повернути Севастопольській міській раді 1049/10 000 частин обєкту нерухомого майна будівлі бару «Робінзон», який знаходиться в м. Севастополі за адресою: пляж «Омега», дім 13.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу комунального майна № 13-09/КП від 18.05.2009р., укладений між територіальною громадою м. Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діяв Фонд комунального майна Севастопольської міської ради та Приватним підприємством «Ариес».

Зобовязати Севастопольську міську раду (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3, код 24872845) повернути Приватному підприємству «Ариес»(99022, м. Севастополь, вул. Закамчатська, 5, код 22314839) суму, отриману за договором купівлі-продажу комунального майна № 13-09/КП від 18.05.2009р. у розмірі 204960 (двісті чотири тисячі девятсот шістдесят) грн. 00 коп.

Зобовязати Приватне підприємство «Ариес»(99022, м. Севастополь, вул. Закамчатська, 5, код 22314839) повернути Севастопольській міській раді (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3, код 24872845) 1049/10 000 частин обєкту нерухомого майна будівлі бару «Робінзон», який знаходиться в м. Севастополі за адресою: пляж «Омега», дім 13.

Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3, код 24872845) на користь Приватного підприємства «Ариес»(99022, м. Севастополь, вул. Закамчатська, 5, код 22314839) 1067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 30 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, буд. 5, код 25750044) на користь Приватного підприємства «Ариес»(99022, м. Севастополь, вул. Закамчатська, 5, код 22314839) 1067 (одна тисяча шістдесят сім) грн. 30 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.О. Чебикіна