Рішення № 17321085, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/42320.06.11 За позовомДержавного підприємства "ТВК"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Черьомушки"

провизнання недійсним договору та застосування наслідків недійсності правочину

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Пастернак Л.І. –представник

від відповідача-1 не з’явились

від відповідача-2 не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем заявлені вимоги про визнання недійсними договору № 30/9 від 30.07.2009, укладеного між позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін", та договору № 11/07 від 30.07.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Черьомушки".

Під час розгляду справи Державним підприємством "ТВК", яке є правонаступником Державного підприємства "Південь", подано уточнену позовну заяву, в якій позивач просить визнати недійсним договір про надання послуг № 30/9 від 30.07.2009, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" та Державним підприємством "Південь", та застосувати відповідні правові наслідки недійсності договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2010 справу за позовом Державного підприємства "ТВК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін", Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Черьомушки" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2010 справа прийнята до провадження, справі присвоєно номер 42/423.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 справа №42/423 передана за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2011 ухвала Господарського суду міста Києва від 11.01.2011 скасована, матеріали справи №42/423 передані на розгляд Господарського суду міста Києва.

В судовому засіданні 22.03.2011 представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначає, що повністю підтримує заявлені позовні вимоги, а саме: про визнання недійсним договору про надання послуг № 30/9 від 30.07.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" та Державним підприємством "Південь".

Також позивач подав пояснення, в яких зазначає, що ним вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Черьомушки" не пред’явлено, а тому, вважає, що відсутня необхідність залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Черьомушки", як іншого відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір є фіктивним та укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися.

Відповідач-1 проти позову заперечує та зазначає, що між позивачем та відповідачем-1 були підписані акти про надані послуги, а також позивачем були сплачені відповідачу кошти за надані послуги у розмірі 4869171,10 грн., з яких видано векселів на суму 2011171,10грн.

Відповідач-2 у поясненнях, що надійшли до Господарського суду міста Києва 04.05.2011, зазначає, що жодних послуг відповідачу-1 не надавав, відповідні акти виконаних робіт не складались, рахунки на оплату послуг відповідачем-2 не виписувались та оплата йому не здійснювалась.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

30.07.2009 між Державним підприємством "Південь", правонаступником якого є Державне підприємство "ТВК", (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" (виконавець) укладено договір № 30/9 про надання послуг (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 виконавець за завданням замовника проводить дії, що дадуть можливість у разі виникнення нестандартної ситуації організувати посилення охорони в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.п.2.1.1 Договору виконавець на вимогу замовника організовує посилення охорони адміністративного приміщення, торгівельно-складських приміщень та території торгівельно-складського комплексу замовника за допомогою залучених третіх осіб (п. 2.1.1 Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору оплата послуг здійснюється у будь-якій формі, в тому числі у вексельній формі, по закінченню терміну дії договору, який настає на підставі листа замовника про припинення необхідності дії даної послуги та на підставі підписання двостороннього акта виконаних робіт.

Замовник зобов’язаний перерахувати суму, зазначену в акті про надані послуги, протягом 3 днів з моменту підписання такого акту (п. 3.3 Договору).

Листом № 169 від 27.11.2009 позивач повідомив відповідача-1 про те, що не потребує послуг по посиленню охорони, які надавались відповідачем-1, та має бажання припинити надання послуг охорони.

03.12.2009 між позивачем та відповідачем-1 підписані акти про надані послуги на суму 3213 652,96 грн. та 1655518,14 грн.

Відповідно до положень ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. У якості предмета виступає конкретний корисний ефект для замовника від вчинення таких дій або діяльності, і результат зобов’язань по наданню послуг невіддільний від діяльності виконавця.

Однак, як встановлено судом, Договір № 30/9 від 30.07.2009 укладено формально, дій, спрямованих на реальне забезпечення послуг охорони, виконавцем (особисто або через залучених осіб) вчинено не було, контроль за наданням послуг, як то передбачено п.4.2.1 Договору, не проводився. Факту вчинення відповідачем-1 дій з виконання умов спірного Договору та наявність фактичних результатів цих дій сторонами не доведено.

Про відсутність наміру на реальне настання юридичних наслідків договору свідчить і те, що Державне підприємство "ТВК" без зауважень підписало акти про надані послуги, коли вони фактично не надавались.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача, що Договір № 30/9 про надання послуг від 30.07.2009 укладено без наміру створення реальних правових наслідків, а тому вказаний договір підлягає визнанню недійсним.

Позивачем також заявлено вимогу про застосування наслідків недійсності правочину.

Згідно з ч. 3 ст. 234 Цивільного кодексу України правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 22.03.2011, від 19.04.2011, від 24.05.2011 та від 03.06.2011 зобов’язано сторін надати суду докази на підтвердження виконання договору № 30/9 від 30.07.2009.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2011 зобов’язано відповідача-1 надати суду оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії векселів, якими було здійснено оплату за спірним договором (у разі неможливості надати векселі, надати суду письмові пояснення, в яких зазначити причини невиконання вимог ухвали суду); письмові документально підтверджені пояснення щодо того, чи пред’являлись вказані векселі до виконання, чи отримано відповідачем-1 кошти за даними векселями, чи опротестовувались зазначені векселі.

Вимог ухвал суду щодо надання витребуваних документів сторонами не виконано.

У поясненнях щодо надання доказів витребуваних судом, позивач та відповідач-1 зазначають, що векселі та інша бухгалтерська і фінансова документація, яка стосується виконання договору № 30/9 від 30.07.2009, були вилучені у позивача під час проведення виїмки, а у відповідача-1 –під час здійснення обшуку.

Надана Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" податкова накладна № 4 від 03.12.2009 на суму 4869171,10 грн. не є доказом сплати позивачем коштів за Договором № 30/9 від 30.07.2009.

Враховуючи те, що суду не надано витребуваних доказів, що перешкоджає з’ясуванню та встановленню судом факту одержання коштів та векселів в якості оплати за Договором № 30/9 від 30.07.2009, отримання коштів за векселями, позов в частині застосування наслідків недійсності правочину підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з уточненням позовних вимог, вимогу про визнання недійсним договору №11/07 від 30.07.2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Черьомушки", позивачем не заявлено. Під розгляду справи у Господарському суді міста Києва позивачем вимог до відповідача-2 також не пред’явлено.

Отже, у позові до відповідача-2 належить відмовити.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню - по відношенню до відповідача-1.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Договір № 30/9 про надання послуг від 30.07.2009, укладений між Державним підприємством "Південь", правонаступником якого є Державне підприємство "ТВК" (67806, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 21, ідентифікаційний код 24971375) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" (03186, м. Київ, бульвар Чоколівський, 19, ідентифікаційний код 23856206).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс-Катрін" (03186, м.Київ, бульвар Чоколівський, 19, ідентифікаційний код 23856206, з будь-якого якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного підприємства "ТВК" (67806, Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Базова, 21, ідентифікаційний код 24971375) державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Позов в частині застосування наслідків недійсності правочину залишити без розгляду.

5. У задоволенні позову по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю "Охорона-Комплекс-Черьомушки" відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 01.07.2011