Рішення № 17320812, 26.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.11 Справа № 30/5009/2576/11

Суддя Кагітіна Л.П.

за позовом: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 4» (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 5)

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1)

про розірвання договору та стягнення 12000,00 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 9 від 16.02.2011р.;

від відповідача не зявився;

Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 4»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про розірвання договору № 3 від 16.11.2010р., укладеного між позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 12000,00 грн. суми попередньої оплати за цим договором.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 629, 651, 901, 905 Цивільного кодексу України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що підставою для розірвання договору є невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобовязань щодо здійснення обумовлених договором аудиторських робіт. За твердженням позивача, направлена на адресу відповідача претензія з вимогами про виконання умов договору або повернення суми переоплати у разі неможливості його виконання залишена відповідачем без уваги.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.05.2011р. порушено провадження у справі № 30/5009/2576/11, розгляд справи призначено на 09.06.2011р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування від сторін додаткових доказів ухвалою господарського суду від 09.06.2011р. строк вирішення спору у справі № 30/5009/2576/11 продовжено за клопотанням позивача до 28.07.2011р., розгляд справи відкладено до 26.07.2011р

За клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав викладені у позові вимоги та надав усні пояснення щодо підстав розірвання договору та стягнення суми передоплати.

Відповідач Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористалася. Про причини неявки представника у судове засідання суду не повідомила.

Відповідно до підпункту 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку незявлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 13.05.2011р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 09.06.2010р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 16.05.2011р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України, і більш ніж за два тижня до дати слухання. Ухвала суду про відкладення розгляду справи на 26.07.2011р. також направлена на адреси сторін у визначені законом строки. Позивачем у позовній заяві вказано адресу відповідача: 69095, АДРЕСА_1, яка була зазначена самим відповідачем у реквізитах сторін при укладанні спірного договору.

Згідно повідомлення державного реєстратора на запит суду, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 29.03.2002р. і до теперішнього часу перебуває на обліку, документи для включення до ЄДРПОУ до державного реєстратора не надходили.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.07.2011р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.11.2010р. між Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 4»(Замовником, позивачем у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавцем, відповідачем у справі) було укладено договір № 3 на виконання аудиторських робіт по аналізу фінансово-господарської діяльності, консультування з питань бухгалтерського обліку (надалі Договір), за умовами якого Замовник доручив, а Виконавець взяв на себе зобовязання провести перевірку бухгалтерської звітності, обліку первинних документів та іншої інформації відносно фінансово-господарської діяльності Замовника, з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам, за період з 01 січня 2009р. по 30.09.2010р. (п. 1.1 Договору).

Пунктами 4.1, 4.2 Договору сторонами обумовлено, що строки виконання робіт в цілому складають 25 днів с дня отримання попередньої оплати. За взаємною згодою термін може бути продовжений.

Згідно з п. 5.1 Договору за виконання аудиторських робіт Замовник сплачує Виконавцю 16000,00 грн. .

Пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що Замовник сплачує Виконавцю 75% від вартості робіт авансовим платежем до початку робіт, після отримання попередньої оплати Виконавець на протязі 2 днів приступає до виконання робіт.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем на розрахункових рахунок відповідача перераховано суму передплати в розмірі 12000,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою Виконавця № СФ-000032 від 16.11.2010р. та банківською випискою від 18.11.2010р.

Претензією від 14.04.2011р. (вих. № 1264/08-69) позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобовязань за договором або повернення перерахованої суми передплати у разі неможливості його виконання.

Невиконання відповідачем обумовлених договором робіт є, на думку позивача, тим істотним порушенням Договору, яке дає йому підстави вимагати розірвання Договору та повернення переданих відповідачу 12000,00 грн.

Позовні вимоги про розірвання договору № 3 від 16.11.2010р., укладеного між позивачем та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, та стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 12000,00 грн. суми попередньої оплати за цим договором є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобовязання між субєктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Загальні підстави для зміни або розірвання договорів, передбачені статтями 651, 652 Цивільного кодексу України.

За правилом, закріпленим у частині першій статті 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини на підставі укладеного між ними договору на виконання аудиторських робіт, який породив взаємні обовязки: обовязком позивача стало надання відповідачу передбачених Договором послуг, а обовязком відповідача прийняття цих послуг і оплата їх вартості.

За своєю правовою природою Договір, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі статтею 362 ГК України аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Аудиторська діяльність регулюється цим Кодексом, законом про аудиторську діяльність та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 ст. 363 ГК України визначено, що аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам. Згідно з п. 2 цієї статті аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими організаціями, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про аудиторську діяльність»аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог цього Закону. У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. Стандартами аудиту можуть бути передбачені й інші істотні умови договору на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої законом майнової відповідальності за недостовірність аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як на підставу для розірвання Договору позивач посилається на невиконання відповідачем, протягом тривалого часу (з грудня 2010р.), обумовлених Договором аудиторських робіт. При цьому, позивач наголошує, що з його боку було вжито всіх необхідних заходів для належного виконання Договору, зокрема, передбачена Договором передплата в сумі 12000,00 грн. внесена ним на розрахунковий рахунок відповідача 18.11.2010р., протягом двох днів з моменту виставлення відповідачем відповідного рахунку.

Однак, до виконання передбачених Договором робіт відповідач так і не приступив, направлена позивачем на його адресу претензія № 1264/08-69 від 14.04.2011р. з вимогою щодо виконання умов договору або повернення суми передплати залишена ним без відповіді.

Зважаючи, на те, що в обумовлений договором строк аудиторські роботи відповідачем не виконані і зазначене є суттєвою умовою договору, неотримання звітів про результати проведеної роботи (аудиторський звіт), на які сторона розраховувала, слід визнати істотним порушенням умов договору.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 4»про розірвання договору № 3 від 16.11.2010р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України та ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, якщо договір розривається в судовому порядку, зобовязання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підставі ст. ст. 526. 530 ЦК України 14.04.2011р. надіслано відповідачу вимогу про повернення суми передплати в розмірі 12000,00 грн., але відповідач сплачені позивачем кошти не повернув.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає правомірним вимоги позивача щодо розірвання договору та повернення коштів.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 12000,00 грн., є сумою, сплаченою позивачем по договору № 3 від 16.11.2010р. є сумою передплати, тому не можуть розглядатися як безпідставно набуті кошти з огляду на ст. 1212 ЦК України, проте зважаючи на розірвання договору у судовому порядку підстави такого набуття майна відпали, отже зазначена сума підлягає поверненню.

Зазначена сума є обґрунтованою, підтвердженою документально та правомірно заявлена до стягнення.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми передплати в розмірі 12000,00 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обовязок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобовязань за Договором № 3 від 16.11.2010р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати з державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове поєднання № 4»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Розірвати укладений між Комунальним підприємством «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове поєднання № 4»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір № 3 на виконання аудиторських робіт по аналізу фінансово-господарської діяльності, консультування з питань бухгалтерського обліку від 16.11.2010р.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69095, АДРЕСА_1; інд. номер НОМЕР_1; розрахункові рахунки не відомі) на користь Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове поєднання № 4» (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 5; код ЄДРПОУ 05398013; р/р 26008044304901 в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005) 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. передплати, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 29.07.2011р.