Рішення № 17320781, 22.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.11 Справа № 13/5009/2769/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний центр “Анкомтех”, с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

до відповідача: Приватного підприємства “Агроетика”, м. Запоріжжя

про стягнення 12 677 грн. 90 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 19.07.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 31.05.2011 р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний центр “Анкомтех”, с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області про стягнення з Приватного підприємства “Агроетика”, м. Запоріжжя 10 955 грн. 02 коп. основного боргу, 482 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 818 грн. 76 коп. пені, 158 грн. 00 коп. 3 % річних, 264 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

22.07.2011 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 14 722 грн. 68 коп. основного боргу, 998 грн. 42 коп. втрат від інфляції, 1 287 грн. 19 коп. пені, 249 грн. 13 коп. 3 % річних, 151 грн. 55 коп. штрафних санкцій.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги визнав частково.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

13.10.2010 року між ТОВ “Технічний центр “Анкомтех” (виконавець) та ПП “Агроетика” (покупець) укладено договір на сервісне обслуговування та продаж запасних частин.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець надає на платній основі послуги по технічному обслуговуванню, поточному та капітальному ремонту вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів та автобусів європейського виробництва, здійснює ремонт та обслуговування холодильних установок та кондиціонерів «ТНЕRМО КING», автономних обігрівачів «WEBASTO»та «Еberspacher», здійснює продаж запасних частин, автомобільних шин (нових та відновлених) далі по тексту товар, надає послуги по мийці транспортних засобів замовника, а замовник приймає та оплачує, надані йому послуги та/або придбаний товар.

Відповідно до п. 5.3 договору за домовленістю сторін позивач може на основі наряду-замовлення оформити видаткові документи по факту виконаних робіт, а відповідач зобов'язаний оплатити їх протягом 15-ти банківських днів з моменту отримання послуг та придбання запасних частин. Датою отримання послуг та придбання запасних частин вважається дата вказана в видаткових документах.

Позивач умови договору виконав належним чином, що підтверджується видатковими накладними: видаткова накладна № ЗАТ-000805 від 15.10.1010 року на суму 6 842,52 грн., видаткова накладна № ЗАТ-000815 від 18.10.1010 року на суму 1 289,99 грн., видаткова накладна № ЗАТ-000824 від 19.10.1010 року на суму 2 948,11 грн., акт здачі-прийняття робіт № ЗАТ-000822 від 19.10.2010 року на суму 4 019,40 грн., акт здачі-прийняття робіт № ЗАТ-000816 від 18.10.1010 року на суму 1 405,80 грн., акт здачі-прийняття робіт № ЗАТ-000809 від 15.10.2010 року на суму 4 415,40 грн., видаткова накладна № ЗАТ-000806 від 15.10.1010 року на суму 446,46 грн. Всього на загальну суму 21 367 грн. 68 коп. Крім того, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 4 019 грн. 40 коп. Під час розгляду справи № 13/5009/2769/11 знайшли підтвердження обставини, що відповідач сплатив 17 222 грн. 68 коп. основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 215 від 03.06.2011 р., 304 від 04.07.2011 р., 354 від 21.07.2011 р. та актом звірки взаємних розрахунків від 19.07.2011 р. Таким чином, у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 17 222 грн. 68 коп. після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 287 грн. 19 коп. пені та 151 грн. 55 коп. штрафних санкцій.

Відповідно до п. 6.2 договору разі не дотримання строку виконання сервісного обслуговування»згідно п. 3.1.1. даного договору, виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від вартості сервісного обслуговування за колений день затримки виконання робіт. Крім пені виконавець також сплачує штраф в розмірі 5 % від вартості сервісного обслуговування, вказаної в рахунках-фактурах та/або наряд-замовленні.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконаним.

Відповідно до розрахунку суми пені, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 287 грн. 19 коп. пені задоволенню не підлягають, оскільки сторони у договорі не домовилися та не визначили конкретний розмір пені, а саме: облікова ставка Національного банку України є величиною непостійною у часі, тому при встановленні пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ необхідно зазначати строк її дії.

Вимоги щодо стягнення штраф у розмірі 5 % від вартості сервісного обслуговування, а саме у сумі 151 грн. 55 коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 998 грн. 42 коп. втрат від інфляції та 249 грн. 13 коп. 3 % річних.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться інфляційні збитки та 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, п. 1.1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Агроетика” (69015, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 40, кв. 42, код ЄДРПОУ 33795537, р/р 260009300010185 в ЗФ ПАТ "Банк Форум" м. Запоріжжя, МФО 313013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний центр “Анкомтех” (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1, код ЄДРПОУ 34702857, р/р 2600202207001 у АТ "ЕРДЕ Банк" м. Київ, МФО 380667) 998 (девятсот девяносто вісім) грн. 42 коп. втрат від інфляції, 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 13 коп. 3 % річних, 151 (сто пятдесят одна) грн. 55 коп. штрафних санкцій, 188 (сто вісімдесят вісім) грн. 08 коп. державного мита, 18 (вісімнадцять) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В частині стягнення 17 222 грн. 68 коп. провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Технічний центр “Анкомтех” (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, пров. Чорновола, 1, код ЄДРПОУ 34702857, р/р 2600202207001 у АТ "ЕРДЕ Банк" м. Київ, МФО 380667) з Державного бюджету України 25 (двадцять пять) грн. 01 коп. державного мита, як зайво сплаченого. Видати довідку.

Суддя В.Г. Серкіз

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 25.07.2011р.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Камаєва