Рішення № 17320661, 08.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.11 Справа № 13/5009/1839/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Прокурора міста Енергодар Запорізької області в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, м.Енергодар Запорізької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-10”, м.Енергодар Запорізької області

про стягнення 196821 грн. 07 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 386 від 10.05.2001 р.

Від відповідача: не з'явився

Від прокуратури: Тронь Г.М., посвідчення № 84 від 30.04.2010 р.

Розглядається позовна заява прокурора міста Енергодар Запорізької області в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-10” про стягнення 194562 грн. 35 коп. основного боргу за договором № ТЭ-705 від 01.03.2010р., 1 892 грн. 19 коп. пені, 366 грн. 27 коп. 3 % річних.

08.06.2011 р. до початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Прокурор надав письмову заяву, в якій просить суд припинити провадження у справі № 13/5009/1839/11, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, в частині стягнення 194 562 грн. 35 коп. основного боргу, у зв'язку з тим, що після подачі позовної заяви до суду та порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу у розмірі 194 562 грн. 35 коп.

В іншій частині позов просить суд задовольнити та стягнути з відповідача 1 892 грн. 19 коп. пені, 366 грн. 27 коп. 3 % річних.

Заява прокурора прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-10” 1 892 грн. 19 коп. пені та 366 грн. 27 коп. 3 % річних.

Позивач підтримав заяву прокурора.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, його представник у судове засідання 08.06.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд заслухавши прокурора та представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

01.03.2010 р. між Комунальним підприємством “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Союз-10” (споживач) укладений договір № ТЭ-705 про постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обємах, а споживач зобовязується оплачувати за отриману теплову енергію по встановленим цінам у строки, які передбачені цим договором.

Згідно із п. 6.1 договору основним документом для сплати є акт наданих послуг. Акт за послуги з постачання теплової енергії виписується споживачу останнім днем кожного місяця по фактичним показникам засобів обліку в 2-х примірниках. Споживач зобовязаний протягом трьох робочих днів з дня отримання акта повернути підписаний акт на адресу енергопостачальної організації. Якщо споживач відмовляється підписати акт у визначений договором термін, споживач повертає акт з письмовим повідомленням зазначених причин відмови, а енергопостачальна організація повинна розглянути акт із зазначеними причинами та відправити споживачу для підписання.

Відповідно до п. 6.2 договору сплата за спожиті послуги проводиться протягом 10 днів з моменту підписання акту і перераховується на розрахунковий рахунок КП “ВК “Тепло-водоканал” в сумі, яка зазначена в акті.

Свої договірні зобовязання за договором № ТЭ-705 позивач виконав належним чином, що підтверджується актами про надання послуг.

Всупереч п. 6.1 договору відповідачем умови у частині проведення оплати за спожиті послуги з постачання теплової енергії протягом 10 днів з моменту підписання актів не виконано.

Підписані відповідачем акти за договором у повному обсязі не оплачено, у звязку з чим заборгованість склала 194 562 грн. 35 коп., що підтверджується актом № 1/4- ТЭ 1.2011 від 31.01.2011 р. про відпуск теплової енергії за січень 2011 р. на суму 43 596 грн. 82 коп.; актом № 8/1- ТЭ 1.2011 від 31.01.2011р. про відпуск теплової енергії за січень 2010 року на суму 19900,92 грн.; актом № 9/1- ТЭ 1.2011 від 31.01.2011р. про відпуск теплової енергії за січень 2011 року на суму 22191,86 грн.; актом № 2/1- ТЭ 1.2011 від 31.01.2011р. про відпуск теплової енергії за січень 2011 року на суму 16497,57 грн.; актом № 1/4- ТЭ 1.2011 від 28.01.2011р. про відпуск теплової енергії за січень 2011 року на суму 8352,84 грн.; актом № 1/4- ТЭ 2.2011 від 28.02.2011р. про відпуск теплової енергії за лютий 2011 року на суму 51549,10грн.; актом № 8/1- ТЭ 2.2011 від 28.02.2011 р. про відпуск теплової енергії за лютий 2011 року на суму 24019,67 грн.; актом № 9/1- ТЭ 2.2011від 28.02.2011р. про відпуск теплової енергії за лютий 2011 року на суму 26195,31 грн.; актом № 2/1- ТЭ 2.2011 від 28.02.2011 р. про відпуск теплової енергії за лютий 2011 року на суму 16380,28 грн.

Зазначені акти підписані відповідачем 08.02.2011р. та 09.03.2011р., відповідно до п. 6.2 договору мали бути оплачені протягом 10 днів з моменту їх підписання.

Станом на 28.03.2011р. відповідачем частково проведено оплату отриманих послуг на суму 34121,99 грн., а саме згідно з платіжним дорученням № 648 від 01.03.2011 р. сплачено частково за теплоенергію, відпущену відповідачеві за січень - 22 315,00 грн. та згідно з платіжним дорученням № 716 від 10.03.2011 р. - на суму 11 806,99 грн.

Під час розгляду справи № 13/5009/1839/11 знайшли підтвердження обставини, що відповідач сплатив 194 562 грн. 35 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується випискою по рахунку (копія міститься у матеріалах справи).

Таким чином, у зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу у розмірі 194 562 грн. 35 коп. після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору з покладенням судових витрат на відповідача, адже спір виник з його вини.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 366 грн. 27 коп. 3 % річних.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться 3 % річних.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим, вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того прокурор та позивач просять суд сягнути з відповідача 1 892 грн. 19 коп. пені за несвоєчасну оплату отриманих послуг.

Відповідно до п. 7.3.3 договору за несвоєчасну сплату отриманих послуг споживачем за договором передбачено пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Відповідно до договору пеня у розмірі 1 892 грн. 19 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором про надання послуг передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5.1 договору споживач несе відповідальність згідно законодавством та цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обовязку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманих від позивача послуг.

Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки субєктів пануючим у суспільстві морально-етичним і моральним нормам; фактичну чесність субєктів у їх поведінці.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На день розгляду справи, відповідач не сплатив 1 892 грн. 19 коп. пені та 366 грн. 27 коп. 3 % річних.

Враховуючи вищевикладене, пояснення прокурора та представника позивача, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, п. 1.1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Прокурора міста Енергодар Запорізької області в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал”, м.Енергодар Запорізької області задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-10” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, буд. 8, а/с № 660; р/р 26006060266405 в ЗРУ КБ “Приват Банк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 35663772) на користь Комунального підприємства “Виробничий комбінат “Тепло-водоканал” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, пр-т Будівельників, буд. 21, а/с 569; р/р 26002213901 в ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32400040) 1 892 (одна тисяча вісімсот девяносто дві) грн. 19 коп. пені, 366 (триста шістдесят шість) грн. 27 коп. 3 % річних. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-10” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, буд. 8, а/с № 660; р/р 26006060266405 в ЗРУ КБ “Приват Банк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 35663772) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 1 968 9одна тисяча девятсот шістдесят вісім) грн. 21 коп. державного мита. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Союз-10” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Комунальна, буд. 8, а/с № 660; р/р 26006060266405 в ЗРУ КБ “Приват Банк”, МФО 313399, ЄДРПОУ 35663772) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264)236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В частині стягнення 194 562 грн. 35 коп. провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 08.06.2011р.