Рішення № 17320668, 09.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.11 Справа № 11/274/10-13/5009/1982/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ “Промінвестбанк” в м. Дніпропетровськ , м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Синельникове Дніпропетровської області

про стягнення 14 839 грн. 66 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 08.02.2011 р.

Від третьої особи: не зявився

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ “Промінвестбанк” в м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, про стягнення 14839 грн. 66 коп. заборгованості за кредитним договором № 1276/02-04 від 19.08.2004р., в тому числі 13 375 грн. 00 коп. сума простроченого кредиту, 1 343 грн. 73 коп. сума прострочених процентів за користування кредитом за період з 01.02.2010 р. по 12.08.2010 р., 120 грн. 93 коп. сума простроченої плати з управління кредитом з 01.03.2010 р. по 12.08.2010 р.

У звязку із скасуванням Вищим господарським судом України постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.01.2011р. та рішення господарського суду Запорізької області від 17.11.2010р. у справі № 11/274/10, відповідно до протоколу розподілу від 15.04.2011р., справу № 11/274/10-13/5009/1982/11 передано на новий розгляд судді Серкізу В.Г.

Ухвалою суду від 18.04.2011 р. справу № 11/274/10 прийнято до провадження суддею Серкізом В.Г., присвоєно справі № 11/274/10-13/5009/1982/11 та призначено судове засідання на 23.05.2011 р..

Ухвалою суду 23.05.2011 р. розгляд справи відкладався на 09.06.2011 р., у звязку з неявкою у судове засідання третьої особи.

09.06.2011 р. до початку розгляду справи представник відповідача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач у судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду письмове клопотання про розгляд справи без участі свого уповноваженого представника, та у звязку з помилковим наданням платіжного доручення № 1503 від 31.05.2011 р. без підпису керівника філії, скріпленого печаткою, просить суд долучити до матеріалів справи платіжне доручення № 1503 від 31.05.2011 р. на суму 1 грн. 31 коп. про доплату державного мита по справі № 11/274/10-13/5009/1982/11.

Клопотання позивача прийнято судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні 23.05.2011 р. позивач надав письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 17148 грн. 23 коп., в тому числі сума простроченого кредиту 13375 грн. 00 коп., 3432 грн. 42 коп. сума процентів за користування кредитом, 340 грн. 81 коп. сума плати з управління кредитом.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 13375 грн. 00 коп. суму простроченого кредиту, 3432 грн. 42 коп. суму процентів за користування кредитом, 340 грн. 81 коп. суму плати з управління кредитом.

Відповідач надав відзив, в якому проти позову заперечив посилаючись на вимоги ст. 559 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Звертає увагу суду на те, що строк виконання основного зобовязання по кредитному договору настав 18.08.2009р., а відтак банк повинен був до 18.02.2010р. звернутись до відповідача з вимогою про погашення суми заборгованості, що ним зроблено не було. Виходячи з цього, робить висновок, що порука припинилася, позивач не має права вимагати будь-яких виплат від ПП “Фабрика делікатесних сирів”. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 в судове засідання 09.06.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання був попереджений належним чином.

Неявка уповноважених представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Справу розглянуто за наявними матеріалами справи, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представника відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2004 року між ПАТ “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ “Промінвестбанк” в м. Дніпропетровськ (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладений кредитний договір № 1276/02-04 на споживчі цілі.

Кредитний договір це цивільний договір, за яким банк або інші фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит і сплатити відсотки ( ст.1054 ЦК України).

Сторонами кредитного договору є кредитодавець та позичальник. Як і надання позики, надання кредиту є фінансовою послугою (ст. 4 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”), у звязку з чим коло осіб, які можуть бути кредитодавцем обмежені законом. Згідно зі ст.1054 ЦК України кредитодавцем за кредитним договором може бути банк або інша фінансова установа (юридична особа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик).

Предметом кредитного договору може бути національна валюта України та іноземна валюта.

Кредитний договір укладається у простій письмовій формі, яка потребує від сторін фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів звязку (ст.ст. 207, 1055 ЦК України).

Відповідно до п. 2.1 договору банк надає позичальнику кредит у сумі 275 000 грн. 00 коп. на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку, який є невід'ємною частиною цього договору. Дата остаточного повернення кредиту 18 серпня 2009 р.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору, проценти за користування кредитом та плата з управління кредитом нараховується ПАТ "Промінвестбанк" щомісячно в останній робочий день місяця за період з першого по останній календарні дні місяця та сплачуються ОСОБА_1 щомісячно в останній робочий день місяця готівкою через касу ПАТ "Промінвестбанк" на рахунки останнього.

Відповідно до пунктів 4.2.1 та 4.2.2 кредитного договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання своєчасно погасити заборгованість по кредиту відповідно до графіку погашення, але не пізніше 18.08.2009 р., та своєчасно сплачувати плату за користування кредитом.

Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав належним чином, надавши кредит ОСОБА_1 одноразово в повному обсязі шляхом перерахування коштів безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_1, відкритого останньому ПАТ Промінвестбанк, готівкою через касу банку.

Позичальник скористався наданим банком кредитом в повному обсязі в межах встановленого кредитного ліміту на суму 275 000 грн. 00 коп.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 кредит у термін - 18.08.2009 р. у повному обсязі не погасив, не сплачує проценти за користування кредитом з лютого 2010 р. та плату з управління кредитом з березня 2010 р., в результаті чого сума простроченого кредиту ОСОБА_1 перед банком склала 13375 грн. 00 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 параграфа 1 глави 71 ЦК України передбачений обовязок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Заборгованість за відсотками за користування кредитом склала 3 432 грн. 42 коп., сума плати з управління кредитом склала 340 грн. 81 коп. (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору плата з управління кредитом плата, яка встановлюється банком за супровід кредитного проекту.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 19 % річних.

Плата з управління кредитом сплачується позичальником, виходячи із встановленої банком ставки у розмірі 2 % річних.

Частиною 3 ст. 198 ГК України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Розглянувши розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом та розрахунок плати з управління кредитом, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим.

В забезпечення виконання позичальником (ОСОБА_1) своїх обов'язків по кредитному договору, між кредитором (позивачем) та поручителем (відповідачем) було укладено договір поруки № 2951а/15-05 від 30.08.2005 р.

Відповідно до п. 2.1 договору поручитель у відповідності до умов цього договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором зобовязується виконати зобовязання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме: кредит в розмірі 275 000 грн. 00 коп. - не пізніше 18.08.2009 р.; нарахованих процентів із розрахунку 19 % річних; плати з управління кредитом із розрахунку 2 % річних, які нараховуються кредитором та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день місяця; неустойок (штрафу, пені), збитків, завданих кредиторові.

У випадку невиконання зобов'язання позичальником у строки, визначені кредитним договором, кредитор зобов'язаний звернутися з письмовою вимогою на адресу поручителя, а поручитель не пізніше 2-х робочих днів з дня отримання такої вимоги зобов'язаний погасити суму в розмірі, визначеному пунктом 2.1 договору (п. 3.1 та п. 3.4 договору поруки).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 3.1 договору поруки передбачена солідарна відповідальність боржника та поручителів.

Частиною 2 статті 196 ГК України передбачено, що у разі якщо це передбачено законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом."

Частиною 1 статті 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки, поручитель юридична особа, яка зобовязується перед кредитором відповідати за погашення боргу за кредитним договором на засадах солідарного боржника.

Пунктом 2.2 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобовязань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржнику в тому ж обсязі, що й позичальник.

12.08.2010 р. за № 39-09/2647 позивач надіслав на адресу поручителя - ПП “Фабрика делікатесних сирів” вимогу про виконання зобовязань позичальника поручителем.

Вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, поручитель - ПП “Фабрика делікатесних сирів” не виконало свої зобов'язання за договором поруки.

Як встановлено вище, ПП “Фабрика делікатесних сирів” повинно сплатити позивачу 13375 грн. 00 коп. суму простроченого кредиту, 3432 грн. 42 коп. суму прострочених процентів за користування кредитом, 340 грн. 81 коп. суму плати з управління кредитом.

Заперечення відповідача про те, що строк виконання основного зобовязання по кредитному договору настав 18.08.2009р., а відтак банк повинен був до 18.02.2010р. звернутись до відповідача з вимогою про погашення суми заборгованості, що ним зроблено не було не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 5.3. договору поруки передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного погашення зобов'язання за кредитним договором, в забезпечення якого надано поруку, а також договорів про внесення змін до нього.

Таким чином, оскільки строк поруки встановлений сторонами у самому договорі і пов'язаний з настанням події повним виконанням зобов'язань за кредитним договором, немає підстав вважати, що такий строк не встановлений і повинен обмежуватися шістьма місяцями від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки позивачем факт заборгованості відповідача за кредитним договором та договором поруки повністю доведено документально належними та допустимими доказами, відповідач зобовязаний сплатити існуючу заборгованість.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, пояснення представників сторін та висновки суду касаційної інстанції, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50, код ЄДРПОУ 32875438, р/р 2600630234907 в філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", код банку 305437) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ “Промінвестбанк” в м. Дніпропетровськ (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 09305439, р/р 29098922 в філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Дніпропетровськ", код банку 305437) 13375 (тринадцять тисяч триста сімдесят пять) грн. 00 коп. суму простроченого кредиту, 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. 42 коп. суму процентів за користування кредитом, 340 (триста сорок) грн. 81 коп. суму плати з управління кредитом, 171 (сто сімдесят одна) грн. 48 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 09.06.2011р.