Рішення № 17320647, 30.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.11 Справа № 13/5009/1803/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт“, м. Бердянськ Запорізької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк”, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення збитків у сумі 116 грн. 96 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 137/40-юр від 06.04.2011 р.

Від відповідача: Череповський В.П., паспорт НОМЕР_1 від 30.11.1995 р., ОСОБА_3, дов. № 13 від 13.04.2011 р.

Розглядається позовна заява Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт", м. Бердянськ Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Почерк”, м. Бердянськ Запорізької області 1 116 грн. 96 коп. збитків.

30.05.2011 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позові та просить суд стягнути з відповідача 1 116 грн. 96 коп. збитків.

Відповідач проти позову заперечив, про що свідчать письмові відзиви, які містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 73 Кодексу торгівельного мореплавства України морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден ... на відведених порту території і акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належить порту. На території порту можуть діяти підприємства та організації всіх форм власності.

28.09.2010 року ТОВ “Почерк” біля причалу № 3 Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт“ здійснювало бункерування (заправку) дизельним паливом належного йому риболовного судна МРТК "Ялта".

Під час бункерування трапився розрив гумового трубопроводу, що зєднував автомобіль-заправник із паливним бункером судна, внаслідок чого стався витік дизельного пального.

Частина розлитого дизельного пального потрапила за борт судна "Ялта", що призвело до забруднення морської поверхні в акваторії порту.

Про витік пального і забруднення морських вод капітан судна МРТК «Ялта»адміністрацію порту не повідомив і не вжив належних заходів для негайної ліквідації наслідків забруднення.

28.09.2010 р. начальником ОВОО СМБ Березань В.В., інженером-лаборантом Вербицькою Т.Е., інструктором ВПО порту Цивірко П.А., проведено службове розслідування по факту забруднення акваторії порту нафтопродуктами, про що складено акт службового розслідування випадку забруднення акваторії порту.

Під час розслідування встановлено, що 28.09.2010 р. о 15 год. 20 хвл. отримано повідомлення про плями нафтопродуктів, які утворилися в процесі бункеровки т/х "Ялта" дизельним паливом на причалі № 3 між т/х "Ялта" та кордоном причалу.

Комісія обстежив місце знаходження плям нафтопродуктів встановила, що плями знаходилися між бортом т/х "Ялта" та кордоном третього причалу (плівка нафтопродуктів довжиною приблизно 20м) та по носу т/х "Ялта" розміром 4х2 м.

Про даний факт був повідомлений змінний диспетчер, який отримавши сигнал про розлив нафтопродуктів проінформував всі підрозділи, які приймають участь у розслідуванні та ліквідації розливу нафтопродуктів, відповідно до схеми, затвердженої начальником порту.

Для локалізації і збору розлитих нафтопродуктів з морської поверхні державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" був задіяний теплохід «МНМС-69»та працівники відповідних служб порту.

На ліквідацію наслідків витоку на морську поверхню акваторії порту нафтопродуктів при бункеруванні МРТК «Ялта»державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" витрачено 1 116 грн. 96 коп.

Прибирання плям проводилося за допомогою сорбенту "Еконадін". Т/з збирав нафтову плівку до 17 год. 50 хвл.

По результатам розслідування комісія встановила, що забруднення акваторії порту нафтовою плівкою виникла з вини т/х "Ялта" при бункеровці дизельним пальним.

28.09.2010 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря, в присутності капітану МРТК "Ялта" та капітану портнагляду складений акт обстеження акваторії Бердянського МТП, яким підтвердився факт розливу нафтопродуктів.

Капітан МРТК "Ялта" від підписання акту відмовився.

03.11.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 274/40юр з вимогою сплати 1 116 грн. 96 коп. понесених витрат.

Відповідач вимоги викладені у претензії не виконав.

Статтею 304 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що власник судна відповідає за шкоду від забруднення, заподіяну внаслідок витоку з його судна або скиду з нього нафти або інших речовин, шкідливих для здоров'я людей або живих ресурсів моря, за винятком випадків, передбачених статтею 305 цього Кодексу.

Шкода від забруднення - це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об'єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також: вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також: збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Зазначена шкода включає вартість розумних заходів вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Нормами ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдача шкоди (цивільне правопорушення).

Акт завдання шкоди прийнято поділяти на такі складові елементи: протиправна поведінка особи; настання шкоди; причинний зв'язок між двома першими елементами; вина завдача шкоди.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнових благ. У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обовязкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обовязковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала обєктивним наслідком поведінки завдача шкоди.

Згідно пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України, від 29.02.1996р. № 269 Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення, уразі будь-якого скидання із суден у внутрішні морські води та територіальне море України забруднюючих речовин, є тому числі вод, що їх містять, та сміття, або їх втрат, а також: у разі виникнення загрози такого скидання або втрати капітан судна зобов'язаний терміново повідомити про це адміністрацію найближчого порту України, вжити заходів до максимального зменшення скидання або втрати та до ліквідації забруднення.

Статтею 85 Кодексу торговельного мореплавства України передбачені обов'язки судна щодо дотримання режиму порту, якими визначено, що під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 ГК України, визначає склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення:

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

-неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов'язання другою стороною

Складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є субєкт та обєкт правопорушення, а також субєктивна та обєктивна сторони. Субєктом цивільного правопорушення є боржник. Обєктом правопорушення зобовязальні правовідносини кредитора та боржника. Субєктивну сторону становить вина боржника, а обєктивну протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обовязку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний звязок між протиправною поведінкою боржника та збитками. При цьому розмір збитків має довести кредитор. Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів звільняє боржника від відповідальності.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно із п. 6 Розяснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994 р. № 02-5/215 для правильного вирішення спорів, повязаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обовязку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач. При цьому тягар доказування факту правопорушення, безпосередньо причинного звязку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміру відшкодування, полягає на позивача.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

З наявних в справі матеріалів, на які позивач посилається, як на доказ заподіяння збитків відповідачем, вина відповідача підтверджується повністю. Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї

заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдач шкоди.

Заперечення відповідача не взяті судом до уваги, так як не відповідають наданим документам та обставинам справи.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову.

На підставі статті 85 ГПК України 30.05.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Почерк»(71110, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 138-а, р/р 26003208534099 у Бердянському відділенні ЗРУ КБ Приватбанк, МФО 313399, ОКПО 2213850) на користь Державного підприємства “Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, 13/7, р/р 26005560 у філії Бердянського відділення № 3129 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 373102, ОКПО 01125761) заподіяні збитки у розмірі 1116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 96 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 31.05.2011р.Згідно з оригіналомПомічник судді О.М. Камаєва