Рішення № 17320636, 23.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.11 Справа № 13/5009/1546/11

Суддя Серкіз В.Г.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький торговий дім “Кольормет”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Завод низьковольтної апаратури “Лідер Електрик”, м. Запоріжжя

про стягнення 40 418 грн. 20 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 15.04.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 16.10.2009 р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький торговий дім “Кольормет”, м. Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Завод низьковольтної апаратури “Лідер Електрик”, м. Запоріжжя 39 908 грн. 14 коп. основного боргу, 359 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 150 грн. 89 коп. 3 % річних від простроченої суми.

23.05.2011 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач надав письмову заяву, в якій просить суд, у звязку з тим, що на теперішній час відповідач узгодив з позивачем суму боргу, яка підлягає сплаті, стягнути з відповідача 24 203 грн. 10 коп. основного боргу, відповідно акту звірки взаємних розрахунків.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 15 705 грн. 04 коп. позивач просить суд провадження у справі припинити, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 359 грн. 17 коп. інфляційних втрат та 150 грн. 89 коп. 3 % річних від простроченої суми позивач просить суд прийняти відмову від позову, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Заява позивача прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляду підлягають позовні вимоги у сумі 24 203 грн. 10 коп.

Відповідач надав відзив, в якому позовні вимоги визнав частково у сумі 24 203 грн. 10 коп. по рахунку фактурі № 209 від 22.10.2010 р. (видаткова накладна № 183 від 17.11.2010 р.).

Крім того, відповідач надав письмову заяву про відстрочення виконання рішення строком до 01.07.2011 р.

Позивач не заперечив проти відстрочення виконання судового рішення строком до 01.07.2011 р.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Згідно видаткових накладних № РН-122 від 19.07.2010 р., № РН-125 від 22.07.2010 р., № РН-145 від 27.08.2010 р., № РН-173 від 13.10.2010 р. та № РН-183 від 17.11.2010 р. ТОВ «ЗТД «Кольормет» було продано ТОВ «Лідер Електрик»товар металопрокат на загальну суму 98 742 грн. 90 коп. з ПДВ.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обовязків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки. Обовязки відповідача виразились у оплаті товару, а обовязки позивача заключаються в продажу даного товару (металопрокату) відповідачу.

Позивач прийняті на себе зобовязання виконав належним чином та здійснив продаж відповідачу товару, зазначеного у товарних накладних.

Товар було отримано представниками відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відповідними довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Претензій щодо кількості, якості, ціни товару та строків його поставки у відповідача не було.

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідачем було здійснено лише часткову оплату поставленого товару на загальну суму 58 834 грн. 76 коп., в результаті чого заборгованість відповідача склала 39 908 грн. 14 коп.

Під час розгляду справи № 13/5009/1546/11 знайшли підтвердження обставини, що відповідач та позивач узгодили суму боргу, яка підлягає сплаті та яка складає 24 203 грн. 10 коп.

Таким чином, враховуючи заяву позивача та на підставі акту звірки взаємних розрахунків, провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 15 705 грн. 04 коп. підлягає припиненню, на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України. Провадження у справі в частині стягнення 359 грн. 17 коп. інфляційних втрат та 150 грн. 89 коп. 3 % річних від простроченої суми підлягає припиненню, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Процесуальні наслідки відмови від позову позивачу відомі та зрозумілі.

Враховуючи вищевикладене заборгованість ТОВ ”Завод низьковольтної апаратури “Лідер Електрик”, м. Запоріжжя перед ТОВ “Запорізький торговий дім “Кольормет”, м. Запоріжжя складає 24 203 грн. 10 коп. (з урахуванням заяви позивача).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач 10.01.2011р. направив відповідачу вимогу вих. № 1 про сплату суми заборгованості.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

На день розгляду справи в господарському суді відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив, заборгованість у розмірі 24 203 грн. 10 коп. залишилася не сплаченою.

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що факт поставки (купівлі-продажу) позивачем товару, об'єми та його вартість відповідачем не оспорюється.

Доказів звернення до продавця з претензією по кількості та якості отриманого товару (із складанням відповідного Акта, що передбачено Інструкціями №№ П-6 та П-7), відповідачем не надано.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обовязку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача товару.

Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки субєктів пануючим у суспільстві морально-етичним і моральним нормам; фактичну чесність субєктів у їх поведінці.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Крім того, відповідач надав письмову заяву, в якій просить суд відстрочити виконання рішення суду строком до 01.07.2011 р., у звязку з важким фінансовим становищем на підприємстві.

Позивач проти відстрочення виконання рішення суду строком до 01.07.2011 р. не заперечив.

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право відстрочити виконання рішення суду.

Підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Господарський суд беручи до уваги пояснення відповідача дає згоду на відстрочення виконання судового рішення в частині стягнення 24 203 грн. 10 коп. основного боргу, строком до 01.07.2011 р.

На підставі статті 85 ГПК України 23.05.2011 року прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, п. 1.1 ст. 80, п. 4 ст. 80, 82 85, 121 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Завод низьковольтної апаратури “Лідер Електрик” (69041, м. Запоріжжя, вул. Вавилова, б. 19, кв. 15, код ЄДРПОУ 35036863, р/р 26008318448931 у Донецькій обласній філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький торговий дім “Кольормет” (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 189/19, код ЄДРПОУ 31677053, р/р 26008354448001 в ЗРУ КБ "Приватбанк", МФО 313399) 24 203 (двадцять чотири тисячі двісті три) грн. 10 коп. основного боргу, 242 (двісті сорок дві) грн. 03 коп. державного мита, 141 (сто сорок одна) грн. 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення господарського суду в частині стягнення 24 203 грн. 10 коп. строком до 01 липня 2011 р. Видати наказ.

В частині стягнення 15 705 грн. 04 коп. провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 359 грн. 17 коп. інфляційних втрат та 150 грн. 89 коп. 3 % річних від простроченої суми прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі, на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 23.05.2011р.

Суддя В.Г. Серкіз

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.М. Бєляєва