Рішення № 17320541, 25.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

25.07.2011Справа №5002-28/2706-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК-Захід» (04053, м. Київ, вул. Артема, 21).

До відповідача Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, 1).

Про стягнення 3676, 90 грн.

Суддя С.О.Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 01.01.2011 р.

Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЛК-Захід» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» про стягнення 3676,90 грн., з яких 3654,26 грн. сума основного боргу, 22,64 грн. сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив зобовязання за договором поставки № 88 від 31.03.2011 р. в частині сплати коштів за поставлений товар.

Представник відповідача у засідання суду двічі не зявився, про про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, відзив на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив.

У звязку з неявкою сторін у судове засідання, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЛК Захід» (Постачальник) та Приватним підприємством «Центральне торгове обєднання» (Покупець) був укладений договір поставки № 88 (а. с. 14).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник продає та поставляє, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця та є невідємними частинами цього договору. У п. 1.3 договору сторони зазначили, що право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

В пункті 3.3 договору вказано, що покупець зобовязаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару, протягом 21 календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві, а відповідач отримав товар на загальну суму 3654,26 грн., що підтверджується товарно- транспортними накладними, які підписано представником відповідача, а саме: ТТН № 0000000095 від 15.04.2011 р. на суму 1302,66 грн., ТТН № 0000000096від 15.04.2011 р. на суму 631,64 грн. та ТТН № 0000000097 від 15.04.2011 р. на суму 1719,96 грн. (а.с. 15-17).

Факт отримання товару підтверджується підписом повноважного представника відповідача на зазначених накладних.

Також, відповідачем підписаний акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2011 р. на суму боргу 3654,26 грн. (а.с. 18).

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Проте, в порушення зобовязань за договором відповідач не оплатив поставлений позивачем товар, у звязку з чим за ним склалась заборгованість у розмірі 3654,26 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3654,26 грн. підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивач також просить стягнути пеню у розмірі 22,64 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 договору, в разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобовязань по даному договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. У п. 5.3 договору вказано, що у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобовязаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача суми пені, суд знаходить його вірним та обґрунтованим, у звязку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 22,64 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів відсутності з його боку заборгованості та контррозрахунок суми позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 25.07.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 01.08.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (95015, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Кірова, 1, код ЄДРПО України 36228438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЛК Захід» (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, код ЄДРПО України 36593612) суму основного боргу у розмірі 3654,26 грн., пеню у розмірі 22,64 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.