Рішення № 17320540, 26.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

26.05.2011Справа №5002-11/1139-2011 За позовом - Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Горького, 127);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання «Технохімкомплект», (95011, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45);

про стягнення 5883515,78 доларів США та 10223,98 грн.

Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1, дов. у справі

Від відповідача ОСОБА_2, дов. у справі.

Сутьспору: Публічне акціонерне товариство «Державний експертно-імпортний банк України», м. Київ, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання «Технохімкомплект», м. Сімферополь про стягнення 5883515,78 доларів США, (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.03.2011 р. складає 46683932,68 грн.) та 10223,98 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав уточнення позовних вимог, в якому збільшив нарахування пені, 3 % річних та нарахування процентів за користування кредитом та просить стягнути 5912335,40 доларів США та 31249,91 грн., в тому числі:

- 5399 720,00 доларів США - заборгованості за основним боргом;

- 415719,45 доларів США - заборгованості за процентами;

- 17285,30 грн. - заборгованості за комісією за управління кредитом;

- 13872,68 грн. - пені за умовами Кредитного договору, у тому числі:

а) 13867,13 грн. - пені, нарахованої на суму прострочених процентів;

б) 5,55 грн. - пені, нарахованої на суму простроченої комісії за управління кредитом;

- 91869,21 доларів США - 3% річних , нарахованих на суму основного боргу;

- 5026,75 доларів США - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за процентами;

- 91,93 грн. - 3% річних, нарахованих на прострочену комісію за управління кредитом.

Представник відповідача в судовому засіданні надав клопотання про зупинення провадження по справі, до набрання рішенням ГС АР Крим від 19.05.2011 р. по справі № 5002-9/1127-2011 р. за позовом ПАО «Державний експертно-імпортний банк України», м. Київ та ВАТ «Схід» про стягнення 5883515,78 грн. Вказане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що предмет позову по даній справі повністю співпадає з предметом позову по справі № 5002-9/1127-2011, однак по зазначеній справі виступає інший відповідач.

Вказане клопотання відповідача щодо зупинення провадження по справі до набрання рішенням ГС АР Крим від 19.05.2011 р. по справі № 5002-9/1127-2011 р. за позовом ПАО «Державний експертно-імпортний банк України», м. Київ та ВАТ «Схід» про стягнення з солідарного боржника 5883515,78 грн., задоволенню не підлягає, оскільки як зазначено ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Тобто, чинне законодавство України чітко передбачає право кредитора пред`явити вимогу до всіх спів боржників разом або до кожного з них як повністю, так і в частині боргу.

Згідно до п.4 ст. 543 ЦК України, виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, отримання Банком грошових коштів понад розмір заборгованості за кредитним договором не вбачається можливим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

14.12.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Гуматекс» (позичальник) було укладено Кредитний договір № 151107К79 із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами № 151107К79-1 від 01.04.2008, № 151107К79-2 від 04.05.2008, № 151107К79-3 від 09.06.2008, № 151107К79-4 від 03.07.2008, № 151107К79-5 від 03.07.2008, № 151107К79-6 від 30.12.2008, № 151107К79-7 від 29.01.2009, № 151107К79-8 від 07.04.2009, № 151107К79-9 від 30.04.2009, № 151107К79-10 від 05.06.2009, № 151107К79-11 від 16.06.2009, № 151107К79-12 від 30.06.2009, № 151107К79-13 від 28.07.2009, № 151107К79-14 від 18.08.2009, № 151107К79-15 від 01.09.2009, № 151107К79-16 від 30.09.2009, № 151107К79-17 від 30.10.2009, № 151107К79-18 від 30.11.2009, № 151107К79-19 від 30.12.2009, № 151107К79-20 від 15.01.2010, № 151107К79-21 від 01.02.2010, № 151107К79-22 від 31.03.2010, № 151107К79-23 від 29.04.2010, № 151107К79-24 від 30.04.2010, № 151107К79-25 від 30.06.2010 (далі - Кредитний договір).

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 5 429 720,00 доларів США із кінцевим терміном погашення кредиту 14.12.2017 (п. 3.1, п.п. п.п. 3.2.1 та 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору) та зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених в п.п. 3.2.4 п. 3.2 та п. 3.5 ст.3 Кредитного договору, що підтверджується меморіальним ордером № 1 від 24.12.2007 р., (т.1,а.с.96).

Відповідно до п. 3.3 ст.3 Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у відповідному розмірі у безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів на позичковий рахунок Позичальника, відкритий у ЗАТ «Банк НРБ».

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов'язання погашати кредит в строки, зазначені в Графіку погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору), сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 ст.3 Кредитного договору, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором (п.п. 3.4, 3.5 ст.3 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору), у тому числі сплачувати плату за управління кредитом у строки та розмірах, встановлених п. 3.2 Кредитного договору (п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Кредитного договору).

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Положеннями ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 6 Кредитного договору у разі невиконання Позичальником зобов'язань, у тому числі: щодо сплати Банкові платежів з погашення кредиту чи будь-яких сум, належних до сплати згідно з Кредитним договорами, або не виконання будь-яких інших умов та/або зобов'язань; щодо надання інформації та документів, що її підтверджують, надання яких передбачається Кредитним договором.

Банк, зокрема, повідомляє Позичальника, що непогашена частина кредиту, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з Кредитним договором підлягають достроковому поверненню. При цьому, Позичальник взяв на себе

обов'язок сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання такого повідомлення Банку (п. 6.2 ст. 6 та пп. 3.6.2 ц. 3.6 ст. З Кредитного договору).

В зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитом, 30.09.2010 Банк надіслав на адресу Позичальника повідомлення про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, Позичальником не було погашено у встановлений строк заборгованість за Кредитним договором, у зв'язку з чим є цілком правомірний висновок про наявність правових підстав для стягнення повної суми заборгованості за кредитом, нарахованими за користування кредитом процентами, комісії за управління кредитом тощо.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або Інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 3.2 ст.3 і п. 7.2 ст. 7 Кредитного договору у разі порушення строків сплати кредиту, процентів за користування кредитом та інших грошових зобов'язань Позичальник сплачує Банкові пеню. Пеня нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення такої заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла періоді, за який нараховувалася пеня.

Враховуючи, що Позичальником порушено зобов'язання за Кредитним договором, є цілком правомірним висновок про наявність правових підстав для стягнення пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, несвоєчасною сплатою процентів та комісії за управління кредитом.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено розмір відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановлення в Кредитному договорі обов'язку сплачувати проценти за користування кредитними коштами та наявність обов'язку у Позичальника сплачувати Банку неустойку (пеню) за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не виключає сплату сум трьох процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, враховуючи, що проценти, встановлені в Кредитному договорі, стосуються плати за користування кредитними коштами, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язань, а ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлює проценти лише на випадок прострочення виконання грошового зобов'язання, тобто є мірою відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, у зв'язку з несплатою процентів за користування кредитом у строки, встановлені Кредитним договором, а також несвоєчасним погашенням кредиту, достатньо правових підстав для нарахування трьох процентів річних на суму простроченої заборгованості за кредитом, процентами, комісії за управління кредитом.

Таким чином, повна сума заборгованості Позичальника за Кредитним договором станом на 16.05.2011 року, згідно із розрахунком позивача, становить 5912335,40 доларів США та 31249,91 грн., і складається із:

- 5399 720,00 доларів США - заборгованості за основним боргом;

- 415719,45 доларів США - заборгованості за процентами;

- 17285,30 грн. - заборгованості за комісією за управління кредитом;

- 13872,68 грн. - пені за умовами Кредитного договору, у тому числі:

а) 13867,13 грн. - пені, нарахованої на суму прострочених процентів;

б) 5,55 грн. - пені, нарахованої на суму простроченої комісії за управління кредитом;

- 91869,21 доларів США - 3% річних , нарахованих на суму основного боргу;

- 5026,75 доларів США - 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за процентами;

- 91,93 грн. - 3% річних, нарахованих на прострочену комісію за управління кредитом.

14.12.2007 між Позивачем, Позичальником та товариством з обмеженою відповідальністю «Об'єднання «Технохімкомплект» (далі - Поручитель та/або Відповідач) було укладено договір поруки № 151107Р22 із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами №151107Р22-1 від 25.04.2008, №15П07Р22-2 від 30.12.2008, № 151107Р22-3 від 30.11.2009 р. (а.с.13-16).

Відповідно до статті 1 Договору поруки Поручитель поручився перед Позивачем за виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України визначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як свідчать матеріали справи, вимоги до Позичальника щодо порушень ним зобов'язань від 30.09.2010 та усунення порушення зобов'язань від 27.10.2010 направлялись Поручителю, що підтверджується листами від 30.09.2010 р. № 158-00/6480 та від 27.10.2010 р. № 158 01/7153). Вказані вимоги залишені Поручителем без задоволення.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 26.05.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 27.05.2011 р.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Заяву про уточнення позовних вимог прийняти.

2.Позов задовольнити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обєднання «Технохімкомплект», (95011, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45, ідент. код 19183061) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код: 00032112) - 5399 720,00 доларів США - заборгованості за основним боргом; 415719,45 доларів США - заборгованості за процентами; 17285,30 грн. - заборгованості за комісією за управління кредитом; 13872,68 грн. пені, 96895,96 доларів США - 3% річних, 91,93 грн. 3 % річних, які виникли внаслідок невиконання зобовязань за кредитним договором № 151107К79 від 14.12.2007 року та договором поруки № 151107Р22 від 14.12.2007 року, 25500,00 держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.