Постанова № 17318040, 05.07.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2011 р. Справа № 5023/3887/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Бабакова Л.М., суддя Плужник О.В.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача –не з’явився.

відповідача –не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2550 Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р. по справі № 5023/3887/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека-23”, м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “АВС Логістік Парк”, м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека-23”, м. Харків заборгованість в сумі 9855 грн. 28 коп., пеню в сумі 172 грн.84 коп., 3 % річних в сумі 33 грн. 47 коп., суму інфляційних нарахувань в розмірі 46 грн. 24 коп., державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Мамалуй О.О.) від 23.05.11 р. по справі № 5023/3887/11 позовні матеріали повернуті заявникові на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що при поданні позовної заяви позивач не надав належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, а з наданої позивачем в обґрунтування вказаного поштової квитанції не вбачається, що саме направив позивач відповідачу та ін.

Позивач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її незаконною та необгрунтованою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду Харківської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що як доказ направлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками до неї є квитанція про оплату поштового відправлення, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.04.2009 року № 01-08/208, вважається належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 19 травня 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека-23», м. Харків, про стягнення певної суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Харківської області (суддя Мамалуй О.О.) від 23.05.11 р. у справі № 5023/3887/11 позовні матеріали повернуті заявникові на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України, з тих підстав, що позивачем не додано до позовної заяви належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви, а з наданої позивачем в обґрунтування вказаного квитанції не вбачається, що саме направив позивач відповідачу.

Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, суд безпідставно вдався до оцінки наданих позивачем доказів, що призвело до прийняття судом неправильної ухвали.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 34, 36 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Ст. 63 ГПК України визначено повний перелік підстав, за наявності яких суддя повертає позовну заяву заявникові без розгляду.

Зокрема п. 6 названої статті передбачено, що підставою для такого повернення є неподання позивачем доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, позивачем при поданні позову по даній справі докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів були надані.

Такими доказами є квитанція (фіскальний чек) УДППЗ «УКРПОШТА», КМД, Київ 27 за № 8595 від 10.05.2011 р. про поштове відправлення на адресу відповідача та його оплату.

Відповідно до абз. 6 п. 3.3 Роз’яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. за № 02-5/289 розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Зазначена квитанція відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.2009 р. за № 270, в зв’язку з чим, з урахуванням вимог ст. 34 ГПК України, може вважатися належним доказом вказаних обставин.

Посилання суду на той факт, що з копії поштової квитанції не вбачається, що саме направив позивач відповідачу є безпідставними, оскільки вимоги ГПК України вимагають від сторін виключно подання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви. При цьому, ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Крім того, теоретично позивач мав можливість виготовити текст позову ще до надсилання його на адресу сторони, та з об’єктивних причин один з його примірників датувати однією датою та надіслати на адресу відповідача, а інший через деякий проміжок часу датувати іншою датою та надіслати на адресу суду.

Як свідчать матеріали, в даному випадку саме такі обставини і мали місце, а саме, позивач після виготовлення тексту даного позову від 06.05.2011 р. за вих. № 29 надіслав його копію відповідачеві та, в якості відповідного доказу, він надавав під час звернення до суду копію зазначеної поштової квитанції.

За таких обставин оскаржувана ухвала суду, винесена з підстав ненадання належних доказів надсилання копії позову на адресу відповідача, підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 106 ГПК України, У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, є підстави для передачі справи на розгляд господарського суду Харківської області.

Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.05.2011 р у справі № 5023/3887/11 скасувати.

Справу передати на розгляд господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Бабакова Л.М.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 05.07.2011 р.