ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307
РІШЕННЯ
Іменем України
05.07.2011Справа №5002-33/1926-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» (вул. Г. Сапожнікова, 12, м. Запоріжжя, 69123)
до товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой» (вул. Першої кінної армії, буд. 17-б, кв. 70, м. Сімферополь, 95000; пр..Гагаріна, 26, м. Дніпропетровськ, 49005)
про стягнення 49069,45 грн.
Суддя Радвановська Ю.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність від 10.01.2011 р., ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів».
Від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 1/01-07/2011 від 01.07.2011р., ТОВ «Южцентрстрой».
Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой», та просить суд 49069.45 грн., у тому числі 43452.00 грн. заборгованості за договором поставки № 28/7/10 від 28 липня 2010 року, 3078.34 грн. - пені, 658.58 грн. 3% річних та 1880.53 грн. інфляційних витрат.
Позовні вимоги вмотивовані несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару.
Відповідач надав суду відзив, відповідно до якого позовні вимоги ним визнані в повному обсязі (а.с. 90).
Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України «Про судоустрій України», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
28 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой» (покупець) укладений договір поставки № 25/7/10, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується передати (поставити) у власність покупця на умовах даного договору будівельні матеріали (товар), в асортименті, кількості та за ціною, що визначається сторонами, у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору і формується на підставі замовлень покупця з урахуванням можливостей постачальника, а покупець зобовязується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного договору (а.с. 27-29).
Загальна вартість даного договору визначається у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору (пункт 2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору визначений обовязок покупця належним чином оформити прийняття товару, у тому числі підписати накладну, надати довіреність на отримання товару, предявити документ, що посвідчує особу, уповноважену на отримання товару і передати оформлені покупцем документи постачальнику. Товар вважається проданим покупцю з моменту оформлення накладної.
Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок постачальника, що вказані в даному договорі. Або шляхом внесення готівкових коштів в касу постачальника (пункт 4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору визначено, що 70% вартості товару, визначеної у рахунку постачальника, сплачуються покупцем протягом трьох календарних днів після підписання сторонами цього договору, в якості передплати; решта вартості товару оплачується покупцем протягом 10 календарних днів від дня отримання відповідної партії товару від постачальника.
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобовязань (пункт 7.1 договору).
Відповідно до специфікації № 1 від 28 липня 2010 року ціна договору поставки складає 213360.00 грн. (а.с. 30).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач протягом вересня-жовтня 2010 року поставляв на адресу відповідача товар на загальну суму 47044.00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 31-41).
Однак, за твердженням позивача, відповідачем систематично порушувалися взяти на себе за договором зобовязання в частині оплати вартості товару.
Невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки в частини повної та своєчасної оплати вартості товару зявилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у звязку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вже зазначалося, 28 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій і матеріалів» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой» (покупець) укладений договір поставки № 25/7/10, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобовязується передати (поставити) у власність покупця на умовах даного договору будівельні матеріали (товар), в асортименті, кількості та за ціною, що визначається сторонами, у специфікації, яка є невідємною частиною цього договору і формується на підставі замовлень покупця з урахуванням можливостей постачальника, а покупець зобовязується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного договору (а.с. 27-29).
Так, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними (а.с. 31-41), а факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 53-56), а оригінали були надані представником позивача в судовому засіданні та оглянути судом.
Зазначені обставини також були підтверджені представником відповідача у судовому засіданні 05 липня 2011 року.
Крім того, сторонами підписаний акт звірення взаєморозрахунків за період з 01 січня 2010 року по 29 липня 2011 року (а.с. 85-86), відповідно до якого розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 43452.00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Аналогічні вимоги містяться в пункті 4.2 договору, відповідно до якого розрахунки за договором від 28 липня 2010 року, здійснюються шляхом оплати 70% вартості товару, визначеної у рахунку постачальника, сплачуються покупцем протягом трьох календарних днів після підписання сторонами цього договору, в якості передплати; решта вартості товару оплачується покупцем протягом 10 календарних днів від дня отримання відповідної партії товару від постачальника.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість отриманого товару не пізніше 01 серпня 2010 року, однак дані зобовязання відповідачем належним чином виконані не були, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість в сумі 43452.00 грн.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на вимогу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів сплати заборгованості в сумі 43452.00 грн. відповідачем суду не представлено.
Одночасно, у судовому засіданні 05 липня 2011 року представник відповідача надав заяву, у якій визнав позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 90).
Частиною 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача визнати позов повністю або частково.
У відповідності зі частиною 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Судом перевірені повноваження особи, яка підписала заяву про визнання позову та приймає її (а.с. 64).
Враховуючі викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой» заборгованості за поставлений товар в сумі 43452.00 грн.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3078.34 грн. пені, нарахованої відповідачу на суму заборгованості.
Суд вважає, що такі вимоги також підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Пунктом 5.2 договору поставки, передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума пені складає 3078.34 грн. (а.с. 9).
Судом перевірений розрахунок пені, наданий позивачем, який складений вірно, з огляду на що, вимоги про стягнення 3078.34 грн. пені підлягають задоволенню.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 658.58 грн. та 1880.53 грн. інфляційних втрат.
Суд вважає такі вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок 3% річних та інфляційних витрат, наданий позивачем (а.с. 10,11), проведений ним вірно, у звязку з чим стягненню підлягає 658.58 грн. 3% річних та 1880.53 грн. інфляційних витрат.
Вимоги в цій частині позову також були визнані відповідачем в повному обсязі.
Судові витрати, згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на відповідача.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 08 липня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, та статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрстрой» (м. Сімферополь, вул. Першої кінної армії, 17-б, кв. 70, фактична адреса: м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 26, ЄДРПОУ 31213893) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій та матеріалів» (м. Запоріжжя, вул. Г. Сапожнікова, 12 п\р 2600110318801 в ПАТ «Метабанк», МФО 313582, ЄДРПОУ 3061658) 43452.00 грн. заборгованості, 3078.34 грн. - пені, 658.58 грн. 3% річних та 1880.53 грн. інфляційних витрат, 490.70 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 08.07.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.
Судове рішення № 17317525, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 05.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1926-2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: