Рішення № 17317521, 26.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

26.07.2011Справа №5002-33/2584-2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95015)

про стягнення 53714.06 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність від 07.07.2009 р., ФОП ОСОБА_1

Від відповідачів: не з'явився, ПП «Центральне торгове обєднання».

Суть спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача, приватного підприємства «Центральне торгове обєднання», та просить суд стягнути заборгованість за поставлену продукцію за договором № 714/10 від 15 лютого 2010 року у розмірі 47037.78 грн., пеню 1972.50 грн., штраф 4703.78 грн.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором поставки № 714 від 15 лютого 2010 року в частині своєчасної та повної оплати отриманої продукції, та обґрунтовані посиланнями на статті 525, 526, 692 Цивільного кодексу України та статті 193, 230 Господарського кодексу України.

Відповідач у судове засідання не зявився, явку належного представника не забезпечив, вимог суду не виконав, про причини відсутності суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був сповіщений належним чином (а.с. 93). Будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

15 лютого 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (постачальник) та приватним підприємством «Центральне торгове обєднання» (покупець) укладений договір поставки продукції № 714, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобовязання поставити та передати у власність покупця, а покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити продукцію, на умовах та в строки визначені в договорі (а.с. 6-7).

Асортимент, кількість та ціна продукції визначається в накладних, що надаються постачальником, які є невідємними частинами договору (пункт 1.2 договору).

Підставою для визначення ціни на поставлену продукцію є прайс-лист, який діє на момент поставки продукції, та є невідємною частиною договору (пункт 3.1 договору).

Розрахунки покупця з постачальником проводяться відповідно до діючого законодавства України, цього договору та комерційної політики постачальника (пункт 3.2 договору).

Розрахунки за продукцію проводяться в порядку попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок постачальника або іншим, передбаченим законом видом розрахунків, з обовязковим зазначенням групи товарів, номеру та дати накладної в призначенні платежу (пункт 3.3 договору).

Поставка продукції здійснюється транспортом постачальника протягом наступного дня після прийняття замовлення від торгового представника або за домовленістю між сторонами, на умовах самовивозу (пункт 4.1 договору).

Строк дії договору визначений в пункті 7.1 договору до 31 грудня 2010 року.

26 серпня 2010 року сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору поставки № 714 від 15 лютого 2010 року, відповідно до пункту 1 якої сторони домовилися пункт 3.5 договору викласти в наступній редакції: «покупець проводить оплату за товар «Шабський», «Зелена марка», «Золота Амфора», «Жан-Жак», «Клинков», «TRINO» (специфікація в додатку № 1) постачальнику протягом 60 календарних днів з моменту отримання товару».

Також, сторони домовилися доповнити договір пунктом 3.5.1 наступного змісту: «покупець проводить оплату за товар «Шабський», «Зелена марка», «Золота Амфора», «Жан-Жак», «Клинков», «TRINO» (специфікація в додатку № 1) виключно у постачальника. У разі виявлення постачальником фактів поставки покупцю даної продукції третіми особами, покупець зобовязаний вжити всі необхідні заходи для повного повернення товару, поставленого не постачальником, третім особам та недопущення повторних випадків таких порушень» (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, згідно з товарно-транспортними накладними (а.с. 17-33, 36, 39-42, 45, 47-49, 51-52, 54-56, 58,-69, 71-77, 106-116) позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар.

Однак, за твердженням позивача, відповідачем отримана продукція була оплачена несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним склалася заборгованість в розмірі 47037.78 грн.

18 січня 2011 року за вих. № 5 відповідачу була направлена претензія (а.с.81-87).

Оскільки заборгованість відповідачем оплачена не була, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини, які виникли у звязку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, згідно з товарно-транспортними накладними (а.с. 17-33, 36, 39-42, 45, 47-49, 51-52, 54-56, 58,-69, 71-77, 106-116) оригінали яких були оглянути в судовому засіданні, позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар, яки повинен був оплачений не пізніше протягом 7 календарних днів з моменту відвантаження продукції.

Факт отримання відповідачем товару за даними накладними підтверджується підписами його представника.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримана продукція оплачена не була.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів оплати суми заборгованості за отриманий товар в розмірі 47037.78 грн. відповідачем суду не представлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача, приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» 47037.78 грн. заборгованості за договором поставки № 714 від 15 лютого 2010 року.

Одночасно, позивач просив стягнути з відповідача 1972.50 грн. пені та 4703.78 грн. штрафу.

Суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до пункту 8.3 договору сторони домовилися, що у разі порушення строків оплати, покупець, за вимогою постачальника, виплачує пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Також, пунктом 8.4 договору поставки передбачено, що у разі несвоєчасної повернення тари протягом вказаного в пункті 5.1 цього договору строку, покупець оплачує штраф в розмірі 15% від вартості зворотної тари.

В підтвердження здійснення поставок в період дії договору позивачем були надані товарно-транспортні накладні (а.с. 17-33, 36, 39-42, 45, 47-49, 51-52, 54-56, 58,-69, 71-77, 106-116).

Дослідивши представлені позивачем накладні, суд встановив, що на них відсутні посилання на підставу відвантаження, тобто посилання на договір № 714 від 15 лютого 2010 року.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами, згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача про те, що поставка товару за представленими накладними здійснена за договором № 714 від 15 лютого 2010 року, визнає їх безпідставними та такими, що суперечать змісту видаткових накладних, у яких відсутні посилання на договір.

Так, оскільки вищевказані накладні не містять посилань на будь-якій договір, суд вважає, що товар за ними поставлявся відповідачу у спрощений спосіб, а оскільки ці накладні умов їх оплати також не містять, суд, з огляду на вимоги статті 530 Цивільного кодексу України, вважає, що підстави для нарахування позивачем штрафних санкцій за відсутності доказів звернення з вимогою про оплату заборгованості відсутні, у звязку з чим в позові в частині стягнення з відповідача 1972.50 грн. пені та 4703.78 грн. штрафу слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем у звязку зі зверненням до господарського суду із даним позовом, суд покладає на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини. Повне рішення складено 29 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (пр. Кірова, 1, м. Сімферополь, 95015, р\р 26002060228091 КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь,, МФО 384436, ЄДРПОУ 36228438) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р\р НОМЕР_1 в КРФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010, ІПН НОМЕР_2 47037.78 грн. заборгованості, 470.37 грн. державного мита та 206.66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.В частині стягнення 1972.50 грн. пені та 4703.78 грн. штрафу в позові відмовити.

Повне рішення складено 29.07.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.