Рішення № 17317499, 28.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

28.07.2011Справа №5002-20/2697-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (пр-т 40 річчя Жовтня,50, м.Київ, 03039).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» (вул.8 Березня,3, м.Феодосія, 98100).

Про стягнення 2625902,77 грн.

Суддя Луцяк М.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1. представник, довіреність №42 від 06.06.2011р.

Від відповідача ОСОБА_2 адвокат, договір про надання правової допомоги б/н від 01.03.2011р.

Сутність спору:

ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача ТОВ «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» про стягнення 2167269,33 грн. заборгованості, 209206,50 грн. пені, 249426,94 грн. штрафу та судових витрат.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.05.2008р. між сторонами був укладений договір фінансового лізингу за №Л-04/08. За умовами договору лізингу позивач передав відповідачеві у фінансовий лізинг обладнання для виробництва тютюнової суміші та сигарет вартістю 3270000 грн. В свою чергу, за користування обладнанням протягом дії вказаного договору лізингу відповідач зобовязувався сплатити лізингові платежі.

Однак відповідач неналежним чином виконував взяті на себе зобовязання внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

У звязку із відмовою відповідача добровільно погасити наявну заборгованість за договором фінансового лізингу, позивач просить суд примусово стягнути останню з ТОВ «Феодосійська тютюнова фабрика».

Представник відповідача згідно до відзиву на позовну заяву позовні вимоги визнає у повному обсязі та посилається на тяжкий фінансовий стан, через який не має можливості погасити наявну за ним перед позивачем заборгованість.

Крім того, представником відповідача на виконання вимог суду були надані витребувані судом документи, а саме платіжні документи, які підтверджують часткову сплату лізингових платежів за спірним договором. Також були надані посвідчені копії Статутних документів підприємства відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2008 року між ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (надалі Лізингодавець) та ТОВ «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» (надалі Лізингоодержувач) укладений договір №Л-04/08 фінансового лізингу (надалі Договір, а.с.8-9).

Відповідно до п.1.1 Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу, а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне володіння та користування річ на умовах фінансового лізингу (надалі предмет лізингу). Вартість предмету лізингу становить 2725000,00 грн., крім того ПДВ в сумі 545000,00 грн., а всього 3270000,00 грн.

Перелік предмета лізингу наведено у Додатку №1 «Перелік обладнання для виробництва тютюнових сумішей та сигарет» до цього Договору, що є невідємною його частиною (а.с.10).

Предмет лізингу набувається у власність Лізингодавцем у визначеного Лізингоодержувачем продавця та переходить у власність Лізингоодержувача після повного виконання умов цього Договору та сплати всіх лізингових платежів (п.1.2 Договору).

Згідно п.2.1 Договору строк лізингу по цьому Договору протягом 36 місяців з моменту передачі предмета лізингу у фінансовий лізинг, яким є дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі предмета лізингу у фінансовий лізинг.

В договорі сторони також обумовили загальну вартість договору та порядок розрахунків, права та обовязки сторін, умови купівлі-продажу, використання, технічного обслуговування та ремонту обладнання, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу, порядок дострокового припинення дії договору, відмову від договору, відповідальність сторін та інше.

Так, зокрема, пунктом 3.1 Договору передбачалось, що загальна вартість цього Договору визначається сумою лізингових платежів за користування предметом лізингу та становить 3922564,28 грн., крім того ПДВ в сумі 611717,38 грн., а всього 4534281,66 грн.

Предмет лізингу передається Лізингодавцем і приймається у лізинг Лізингоодержувачем на умовах сплати Лізингоодержувачем Лізингодавця лізингової плати за користування предметом лізингу шляхом перерахування лізингових платежів Лізингодавця.

Лізингові платежі складаються з Авансового лізингового платежу та Чергових лізингових платежів. Авансовий лізинговий платіж включає в себе авансовий платіж (передплату) вартості предмета лізингу у розмірі 6666,67 грн., крім того ПДВ в сумі 1333,33 грн., а всього 8000,00 грн.

Чергові лізингові платежі включають в себе: суму, яка відшкодовує частину вартості предмету лізингу; комісійну винагороду Лізингодавцю за передану у лізинг річ; компенсацію відсотків за кредитом Лізингодавцю (п.п.3.2-3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що Авансовий та Чергові платежі сплачуються Лізингоодержувачем в національній грошовій одиниці України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Лізингодавцю у сумі та у строки, зазначені у Додатку №2 до цього Договору, що є невідємною його частиною.

В пункті 10 Договору сторони визначили порядок набуття Лізингоодержувачем права власності на предмет лізингу.

Так, протягом терміну дії цього Договору предмет лізингу залишається у власності Лізингодавця. Протягом 5 календарних днів після повної сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів заборгованості відповідно до цього Договору, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу право власності на предмет лізингу. Перехід права власності здійснюється на підставі складання Акту прийому-передачі предмета лізингу у власність.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань, з урахуванням обмежень, встановлених розділом 7 цього Договору (п.11.1 Договору).

01 червня 2008р. сторонами був підписаний Акт приймання-передачі обладнання у фінансовий лізинг, згідно до якого Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу згідно з Договором фінансового лізингу №Л-04/08 від 26.05.2008р. перелік обладнання, наведений в акті приймання-передачі (а.с.12).

В подальшому, сторонами укладались додаткові угоди (договори) про внесення змін до договору фінансового лізингу №Л-04/08 від 26.05.2008р.

Договором про внесення змін №1 від 01.06.2008р. (а.с.11) сторони досягли згоди змінити редакцію п.4.2.1 Договору щодо доповнення адреси розміщення предмету лізингу.

Договором про внесення змін №2 від 01.08.2008р. (а.с.13) сторони виклали в іншій редакції ст.12 Договору щодо юридичних адрес та реквізитів сторін.

Договором про внесення змін №3 від 02.06.2009р. (а.с.14) сторони дійшли згоди внести зміни до п.п.2.1, 3.1, 10.1, 10.2, 11.1 та ст.10 Договору фінансового лізингу. Так, п.2.1 Договору був викладений в наступній редакції: «Строк лізингу по цьому Договору: протягом 32 місяців з моменту передачі предмета лізингу у фінансовий лізинг, яким є дата підписання Сторонами Акту прийому-передачі предмета лізингу у фінансовий лізинг»; п.3.1 Договору у наступній редакції: «Загальна вартість цього Договору визначається сумою лізингових платежів за користування предметом лізингу та становить 3691082,25 грн., крім того ПДВ у сумі 580609,28 грн., а всього 4271691,53 грн.; п.10.1 Договору у наступній редакції: «Право власності на предмет лізингу належить Лізингодавцю, але Сторони дійшли згоди, що Лізингоодержувач має право на викуп предмета лізингу при умові повної сплати Лізингодавцю лізингових платежів та іншої заборгованості за цим Договором, але не раніше ніж через 1 рік з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі предмета лізингу у фінансовий лізинг»; п.11.1 Договору у наступній редакції: «Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з 26 травня 2008р. та діє до 31 січня 2011р., але в будь-якому разі діє до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором, з урахуванням обмежень, встановлених п.7 цього Договору».

Крім того, Договором про внесення змін №3 від 02.06.2009р. був викладений у новій редакції Додаток №2 до Договору Графік сплати Авансових та Чергових лізингових платежів.

25 січня 2011р. ТОВ «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» направило на адресу ТОВ «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» лист за вих..№15, в якому зазначалось про наявність простроченої заборгованості за договором фінансового лізингу №Л-04/08 від 26.05.2008р. у сумі 305119,57 грн. та необхідність погашення виниклої заборгованості.

Крім того, в листі вказувалось, що 31.01.2011р. настає черговий платіж за вказаним договором фінансового лізингу, загальна сума якого складає 1862152,79 грн. (а.с.15).

10 лютого 2011р. ТОВ «ФУ «Європейська факторингова компанія розвитку» направило на адресу відповідача попередження, згідно до якого повідомлялось про наявність простроченої заборгованості у розмірі 2167269,36 грн. та необхідність негайного погашення останньої (а.с.16).

В листі від 17.02.2011р. вих.№33 позивач також нагадував відповідачеві про наявність заборгованості за договором фінансового лізингу у сумі 2167272,36 грн. (а.с.17).

31 березня 2011р. позивач повторно направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості (а.с.19).

У звязку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань щодо сплати лізингових платежів, позивач звернувся до господарського суду АР Крим із відповідним позовом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття ст.526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлений обовязок Лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Згідно умов Договору (п.3.3) відповідач як Лізингоодержувач прийняв на себе зобовязання сплачувати всі платежі за даним Договором у передбачені останнім строки.

Судом було встановлено, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобовязання в частині своєчасної та повної сплати лізингових платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.02.2011р. заборгованість відповідача за Договором фінансового лізингу складає 2167269,36 грн., тобто останнім була здійснена часткова сплата лізингових платежів.

Судом було встановлено, що згідно до наданих відповідачем платіжних документів (платіжних доручень та квитанцій до прибуткових касових ордерів) останній сплатив, зокрема, Авансовий лізинговий платіж, чергові лізингові платежі за червень 2008р., липень 2008р., вересень 2008р., жовтень 2008р., листопад 2008р., грудень 2008р., січень 2009р. та лютий 2009р. Також відповідачем були частково сплачені платежі за серпень 2008р. та березень 2009р. (а.с.45-68).

Несплаченою залишилась сума у розмірі 2167269,36 грн., з якої 1704971,44 грн. заборгованість з відшкодування вартості предмету лізингу, 49859,35 грн. заборгованість зі сплати комісійної винагороди та 412428,56 грн. заборгованість зі сплати відсотків.

З огляду на викладене, сума у розмірі 2167269,36грн. обгрунтована та підлягає примусовому стягненню з відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення 209206,50 грн. пені та 249426,94 грн. штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.9.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 9.2 Договору встановлено, що за несвоєчасну сплату лізингових платежів Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний календарний день затримки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф у розмірі 10% суми заборгованості, якщо заборгованість перевищує 30 календарних днів.

За розрахунком позивача, з яким погоджується суд, сума пені становить 209206,50 грн.

Частиною 1 ст.230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Крім того, згідно п.9.7 Договору в разі невиконання Сторонами п.4.2.2, п.4.2.3, п.4.4.7, п.4.4.8, п.4.4.10, п.4.4.11, п.5.2, п.5.4 цього Договору, винна Сторона сплачує другій Стороні штраф у розмірі 1% вартості предмета лізингу.

Сукупна сума штрафів, а саме штрафу за несвоєчасну сплату лізингових платежів (п.9.2 Договору) та штрафу за порушення п.4.4.7 Договору (п.9.7 Договору), становить 249426,94 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Слід зазначити, що судом була встановлена суттєва недоплата позивачем суми державного мита при подачі позовної заяви.

Згідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.15 листа ВГСУ від 29.09.2009р. №01-08/530, суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути відповідну суму державного мита за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої четвертої статті 49 названого Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути відповідну суму державного мита в дохід Державного бюджету з відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлено та підписано відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України 29.07.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» (вул.8 Березня,3, м.Феодосія, 98100, код ЄДРПОУ 34636910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова установа «Європейська факторингова компанія розвитку» (пр-т 40 річчя Жовтня,50, м.Київ, 03039, код ЄДРПОУ 34615314) 2167269,33 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу №Л-04/08 від 26.05.2008р., 209206,50 грн. пені, 249426,94 грн. штрафу, 2625,90 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Феодосійська тютюнова фабрика ЛТД» (вул.8 Березня,3, м.Феодосія, 98100, код ЄДРПОУ 34636910) в дохід Державного бюджету м.Сімферополя (р/р 31115095700002 в ГУ ДКУ в АР Крим, м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 22874,10 грн. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛуцяк М.І.