Рішення № 17317489, 22.07.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2011Справа №5002-26/2246-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (95022, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман» (98300, м. Керч, вул. Ю. Ленінців, 16), про стягнення 14442,83грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 21.09.2010 року,

від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим про дострокове стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у розмірі 14442,83грн..

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору овердрафту (кредитного договору) щодо погашення кредиту по встановленому графіку щомісячного погашення, у звязку з чим, за ним утворилася заборгованість.

25.06.2011 року на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог у звязку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та просить стягнути з ТОВ «Гурман» 12829,38грн..

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04.07.2011 року заява позивача про зменшення позовних вимог прийнята до розгляду.

19.07.2011 року на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог у звязку з частковим погашенням відповідачем заборгованості та просить стягнути з ТОВ «Гурман» на свою користь 11605,63грн.

Разом з тим, у звязку зі зменшенням позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 116,06грн. державного мита та враховуючи, що позивачем було сплачено державне мито у розмірі 144,42грн. повернути різницю у 28,57грн. як надмірно сплачене державне мито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Відповідач жодного разу у судове засідання не зявився, явку представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, вимоги суду щодо надання письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням, не виконав.

Враховуючи той факт, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного виконання своїх прав та обовязків, суд вважає за можливий розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

04.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гурман» укладений договір про надання овердрафту №015/0035/76727.

Відповідно до п.п. 1-3, цей договір складається з 2-х частин, які нероздільно повязані між собою. Цей договір вважається укладеним за умови підписання Сторонами обох частин цього договору, включаючи всі додатки до нього.

Банк надає Позичальнику Овердрафт, а Позичальник приймає його на наступних умовах: 120000 гривень по 30 липня 2009 року включно під 30% річних та 40% річних, якщо фактичний безперервний строк користування овердрафтом перевищує встановлений п. 2 ч. 1 Договору строк траншу.

Згідно з п. 1.1. частини №2 договору про надання овердрафту, Банк, на положеннях та на умовах цього Договору надає Позичальнику Овердрафт в межах Лімінту Овердрафту визначеного у Частині №1 цього договору, а Позичальник приймає Кредит, та зобовязується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого Кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування Кредитом і виконати всі інші зобовязання, визначені у цьому договорі.

Пунктом 2.3.1. встановлено, що Позичальник, у строки, передбачені цим Договором, зобовязаний повернути Банку одержаного Кредиту та сплатити нараховані проценти, передбачених цим Договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Банку викликаних неналежним виконанням цього Договору.

07.08.2009 року КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» направило на адресу ТОВ «Гурман» листа №15-1/8-676 з повідомленням того, що станом на 07.08.2009 року строк дії договору закінчився, однак за ТОВ «Гурман» утворилася непогашена заборгованість яка складає 96000грн. На підставі цього, у строк до 20.08.2009 року необхідно погасити прострочену заборгованість.

На день подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилася заборгованість у сумі 14442,83грн., у тому числі, 4081,61грн. простроченої заборгованості по кредиту, 8811,59грн. простроченої заборгованості по нарахованим/несплаченим відсоткам за користування кредитом, 1549,63грн. пені за порушення строків повернення процентів по кредиту.

В ході розгляду справи, відповідач здійснював часткове погашення кредитної заборгованості, в результаті чого позивач зменшував позовні вимоги та на день ухвалення рішення по справі заборгованість склала 11605,63грн., в тому числі 4081,61грн. простроченої заборгованості по кредиту, 7016,23грн. простроченої заборгованості по нарахованим/несплаченим відсоткам за користування кредиту, 507,79грн. пені за порушення строків повернення процентів по кредиту.

Виходячи з того, що згідно з ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач має право зменшити розмір позовних вимог, та відповідну заяву позивача, суд приймає заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України, встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виконання цивільних обовязків згідно ст. 14 Цивільного кодексу України здійснюється у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

На дату розгляду справи відповідачем не надано доказів сплати сформованої заборгованості.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем умови та взяті на себе зобовязання за договором належним чином не виконувались, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, згідно ст. 44, 49 ГПК України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню саме на нього.

В свою чергу, як вказано в описовій частині, у звязку зі зменшенням позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 116,06грн. державного мита та враховуючи, що позивачем було сплачено державне мито у розмірі 144,42грн. повернути різницю у 28,57грн. як надмірно сплачене державне мито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Однак, суд зазначає, що відповідно до п. 4.2. розяснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Таким чином, сума у 28,57грн. яка утворилася, як різниця від сплаченого державного мита та 1-ого відсотка від задоволеної суми, поверненню не підлягає.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 22 липня 2011 року. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гурман» (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Ю. Ленінців, буд. 16, ідентифікаційний код 32063187) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Кримської республіканської дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (95022, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32) заборгованість за кредитним договором у сумі 11605,63грн, в тому числі 4081,61грн. простроченої заборгованості по кредиту, 7016,23грн. простроченої заборгованості по нарахованим/несплаченим відсоткам за користування кредиту, 507,79грн. пені за порушення строків повернення процентів по кредиту, 116,06грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписаний 26.07.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримМедведчук О.Л.