Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317
РІШЕННЯ
Іменем України
18.07.2011Справа №5002-28/391-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, б. 60) в особі Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» (95011, м. Сімферополь, пров. Піонерський, 3).
До відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС» (95051, м. Сімферополь, вул. Чернишевського, б. 32, кв. 2);
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Плюс» (95051, м. Сімферополь, вул. Ескадронна, б. 3, кв. 16);
3. Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Проект-Плюс» (95015, м. Сімферополь, вул. Обїздна, б. 4 а);
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Крим» (95015, м. Сімферополь, вул. Обїздна, б. 4 а);
5. Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим - Еліт - Буд» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, б. 51; 95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, б. 29, кв. 51);
6. Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Еліт - Строй» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, б. 51).
Про стягнення 17352051,68 грн.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача ОСОБА_1 зас. нач. юр. відділу, довіреність від 19.01.2011 р.
Від відповідача-1 ОСОБА_2 представник, довіреність від 01.12.2010р.
Від відповідача-2 не зявився, повідомлений належним чином.
Від відповідача-3 ОСОБА_3, представник, довіреність від 20.04.2011 р.
Від відповідача-4 ОСОБА_3, представник, довіреність від 20.04.2011 р.
Від відповідача-5 ОСОБА_3, представник, довіреність від 20.04.2011 р.
Від відповідача-6 не зявився, повідомлений належним чином.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Плюс», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Проект-Плюс», 4) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Крим», 5) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим - Еліт - Буд», 6) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Еліт - Строй» про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 17352051,68 грн., яка складається з заборгованості за відсотками 3343617,82 грн., заборгованості за кредитом 12375000,00 грн., заборгованості за комісією 198000,00 грн., заборгованості за пенею 1435433,86 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним: між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «НТС» укладено договір про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07, також, у якості забезпечення зобовязання за кредитним договором, між позивачем та відповідачами 2-6 укладено договори поруки. Відповідач-1 не виконав свої зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим за ним склалася заборгованість у розмірі 17352051,68 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.
31 березня 2011р. представник відповідачів-3,4,5,6 надав заперечення на позовну заяву, в якому зазначено, що під час розрахунку суми заборгованості позивачем не враховано що змінювалась процентна ставка за кредитним договором, отже не вірно вказано суму заборгованості.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 31.03.2011 р. провадження у справі було зупинено, у звязку з призначення судової економічно-бухгалтерської експертизи, після надходження повідомлення (вих. № 12/2-15/4462 від 31.05.2011р.) від судового експерта про неможливість зробити експертне дослідження, у звязку з ненаданням сторонами необхідних документів для проведення експертного дослідження, провадження у справі було поновлено.
04 липня 2011р. від ТОВ «НТС» надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у звязку з тим, що ухвалою господарського суду АР Крим від 20.12.2010р. у справі № 5002-19/4287-2010 визнані грошові вимоги кредиторів до ТОВ «НТС» на загальну суму 21999979,72 грн., в яку входить сума заборгованості, яка є предметом спору у даній справі. Відповідач надав заперечення проти задоволення даного клопотання.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів-1,3,4,5, суд
ВСТАНОВИВ:
23 березня 2007 р. між Відкритим акціонерним товариством Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит», (який є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Банк «Фінанси та Кредит» в особі ТОВ Філія «Кримське регіональне управління» ТОВ «Банк «Фінанси та Кредит»), найменування якого змінено на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» на Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та Товариством з обережною відповідальністю «НТС» укладено договір про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 (кредитний договір) (а. с. 10-12).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідач-1) відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 12000 000,00 грн., а позичальник зобовязується повернути отриманні в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно Графіку зниження ліміту з кінцевим строком погашення до 22 березня 2010 р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 17,0% річних.
Відповідно до п. 3.1 договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту по процентним ставкам: а) 17,0% річних за період з дня видачі до строку повернення кредиту (22 березня 2010р.); б) у випадку порушення позичальником строків погашення відповідно графіку 18% річних від суми невиконаного своєчасно зобовязання по кредиту відповідно вищезазначеного графіку, за період часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення даної основної заборгованості, але не більше остаточного строку погашення, встановленого в п. 1.1 договору; в) 19,0 % річних за період з 22.03.2010р. до дня фактичного погашення основної заборгованості.
Відповідно до п. 7.1 договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочки.
Пунктом 8.5 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.
05 жовтня 2007 р. між сторонами укладено договір про внесення змін до договору про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 від 23.03. 2007 р. (а. с. 13), згідно з яким, зокрема, викладено п. 1.1 договору № 33-01-07 в наступній редакції: банк відкриває позичальнику поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 13500 000,00 грн., а позичальник зобовязується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти відповідно графіку пониження ліміту з кінцевим строком погашення до 22.03.2010р. та сплатити за користування кредитними коштами проценти в розмірі 17,0 % річних (а за користування кредитними коштами з моменту з моменту, вказаного в підпункті «б», «в» п. 3.1 даного договору зі сплатою процентів у збільшеному розмірі). Також сторонами погоджено новий графік зниження ліміту по поновлювальній кредитній лінії.
Позивач виконав належним чином свої зобовязання за договором про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07, проте, відповідач-1 неодноразово допускав прострочення по внесенню щомісячних платежів та сплаті відсотків, у звязку з чим, станом на 15.09.2010р. за ним склалася заборгованість у розмірі 17352051,68 грн., з яких: заборгованість за відсотками 3343617,82 грн., заборгованості за кредитом 12375000,00 грн., заборгованості за комісією 198000,00 грн., заборгованості за пенею 1435433,86 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Крім того, учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. При цьому, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин відповідають і за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань. До штрафних санкцій, передбачених статтею 230 Господарського кодексу України, відносяться господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні їм правил здійснення господарської діяльності.
З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «НТС» за договором про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07, 26 березня 2007р., позивачем укладено договори поруки з наступними товариствами: з Товариством з обмеженою відповідальністю «НТС Плюс» - договір поруки № 23 (а. с. 26), з Товариством з обмеженою відповідальністю «НТС Проект-Плюс» - договір поруки № 24 (а. с. 28), з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Крим» - договір поруки № 25 (а. с. 30), з Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим - Еліт - Буд» - договір поруки № 26 (а. с. 32), з Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим - Еліт - Строй» - договір поруки № 27 (а. с. 34).
Предмети зазначених договорів поруки визначені п. 1.1, а саме: поручитель (відповідач-2,3,4,5,6) зобовязується перед кредитором (позивачем) відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником (відповідач-1) зобовязань за договором про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 від 23.03.2007р., який укладено між кредитором та боржником, у відповідності з яким боржнику надано кредит в розмірі 12000000,00 зі сплатою 17,0% річних. Підставою договору поруки виступає дійсна вимога кредитора до боржника, встановлена Кредитним договором. Поручитель засвідчує, що він ознайомлений з Кредитним договором та згодний з його вимогами (розділ 1 договору).
Відповідно до розділу 2 договорів поруки, у випадку невиконання боржником зобовязань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, в тому числі за основним боргом, сплаті щомісячних відсотків та збільшених відсотків, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки за основним боргом та процентами, а також за відшкодуванням всіх збитків. У випадку непогашення боржником заборгованості за кредитним договором протягом 1-го банківського дня з моменту настання строку сплати відсотків, основного боргу або комісійної винагороди, передбачених кредитним договором, у кредитора настає повне право вимоги сплати боргу в повному обсягу від поручителя. Поручитель, який повністю виконав зобовязання боржника, набуває всі права кредитора за кредитним договором. Виконання зобовязань поручителем за даним договором є безумовним.
Відповідно до п. 3.1 договорів поруки, у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором у зазначені в договорі строки, поручитель зобовязується не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором про невиконання боржником прийнятих на себе зобовязань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор, шляхом її перерахування на рахунок кредитора любим засобом, вказаним кредитором.
Відповідно до п. 3.3 договорів поруки, у випадку недотримання поручителем строків сплати грошових коштів кредитору, поручитель зобовязаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочки.
Пунктом 4.4 договорів поруки визначено, що внесення змін та доповнень в кредитний договір, в наслідок якого збільшується обсяг відповідальності поручителя, не допускається без погодження з поручителем.
Розділом 5 договорів поруки встановлено, що порука припиняється з припиненням зобовязання, яке його забезпечує. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців зі дня настання строку виконання зобовязання за кредитним договором не предявив вимогу до поручителя.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань (п. 6.2 договорів поруки).
05 жовтня 2007 р. у вищезазначені договори поруки внесено зміни шляхом укладання договорів про внесення змін до відповідних договорів поруки від 26.03.2007р., відповідно до яких, п. 1.1 договорів поруки викладено у наступній редакції: «Поручитель (відповідач-2,3,4,5,6) зобовязується перед кредитором (позивачем) відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником (відповідач-1) зобовязань за договором про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07 від 23.03.2007р., який укладено між кредитором та боржником, у відповідності з яким боржнику надано кредит в розмірі 13500000,00 зі сплатою 17,0% річних».
Статтею 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду АР Крим від 27.08.2010р. у справі № 5002-19/4287-2010 за заявою кредитора ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС» (а. с. 133).
Ухвалою господарського суду від 20.12.2010р. у справі № 5002-19/4287-2010, залишеною без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.02.2011р., визнано грошові вимоги кредитора до ТОВ «НТС», всього за реєстром 21999979,72 грн. (а. с. 134-135).
Судом встановлено, що грошові вимоги позивача до ТОВ «НТС» щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 33-01-07 у розмірі 17352051,68 грн. включені господарським судом АР Крим до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство № 5002-19/4287-2010, що підтвердив позивач у письмових поясненнях по справі.
Відповідно до п. 55 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18.12.2009р. № 15, у разі звернення позивача із заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали суду про порушення справи про банкрутство за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01-8/164 (п. 31 листа) визначено, що питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду можуть бути вирішені господарським судом в єдиному процесуальному документі, яким закінчується розгляд справи, - рішенні суду.
З огляду не вищевикладене, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині позовних вимог предявлених позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС» на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо посилання представника відповідачів-3,4,5,6 про на наявність підстав для припинення провадження відносно усіх відповідачів, то суд вважає таку позицію неспроможною з огляду на положення ст.ст. 543, 554 ЦК України.
Суд не приймає позицію відповідачів-3,4,5,6 щодо неврахування позивачем змін процентної ставки за кредитним договором та необґрунтованості розрахунку суми позову, з огляду на наступне.
Відповідачі-3,4,5,6 посилаються на те, що рішенням господарського суду АР Крим від 31.08.2010р. у справі № 2-24/1015-2010 (а. с. 93-100), визнано недійсними п. 1 договору № 1 від 01.07.2008р. про внесення змін до договору про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07, яким збільшена процентна ставка до 20% річних, та договір № 2 від 01.12.2008р. про внесення змін до договору про поновлювальну кредитну лінію № 33-01-07, яким процентна ставка збільшена до 21,5% річних, в той час, як відповідачами здійснено переплату по збільшеним процентним ставкам.
Проте, представником відповідачів не надано доказів переплати по збільшеним відсотковим ставкам, також не надано контррозрахунку суми заборгованості. При цьому суд враховує, що в ухвалі від 20.12.2010р. у справі № 5002-19/4287-2010 господарський суд АР Крим зазначив, що кредиторами належно документально підтверджені грошові вимоги до боржника, що стало підставою для визнання грошових вимог кредиторів, включених розпорядником майна до реєстру, зокрема і суми заборгованості у розмірі 17352051,68 грн. предмет спору у даній справі, що у свою чергу свідчить про обґрунтованість розрахунку суми боргу виконаного ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Кримське регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Відповідачі не представили суду належних доказів відсутності з їх боку заборгованості або контррозрахунку суми позову, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню.
Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідачів солідарно в порядку ст. 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 18.07.2011р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 25.07.2011р.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 2 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС» - провадження у справі припинити.
3.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Плюс» (95051, м. Сімферополь, вул. Ескадронна, б. 3, кв. 16, код ЄДРПО України 33980105), з Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС Проект-Плюс» (95015, м. Сімферополь, вул. Обїздна, б. 4 а, код ЄДРПО України 33849202), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича компанія «Крим» (95015, м. Сімферополь, вул. Обїздна, б. 4 а, код ЄДРПО України 32841388), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим - Еліт - Буд» (95034, м. Сімферополь, вул. Куйбишева, б. 29, кв. 51, код ЄДРПО України 34371792), з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим Еліт - Строй» (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, б. 51, код ЄДРПО України 34458883) заборгованість у розмірі 17352 051,68 грн., яка складається з заборгованості за відсотками 3343617,82 грн., заборгованості за кредитом 12375000,00 грн., заборгованість за комісією 198000,00 грн., за пенею 1435433,86 грн., державне мито у розмірі 25500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримЛукачов С.О.
Судове рішення № 17317457, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 391-2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: