Рішення № 17317204, 24.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/15224.06.11 За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»

ДоПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно страхова компанія»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

ОСОБА_1

Простягнення 19545,00 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 дов. № б/н від 14.01.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_3 дов. № 1606 від 16.05.2011 року;

від третьої особи: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно страхова компанія»про стягнення 19545,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється відшкодувати позивачу розмір сплаченого останнім страхового відшкодування своєму страхувальнику.

Ухвалою від 06.05.2011 року було порушено провадження по справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 23.05.2011 року.

В судове засідання 23.05.2011 року представники позивача та третьої особи не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.05.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги визнав частково.

У звязку з неявкою в судове засідання учасників процесу, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 23.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2011 року.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 06.06.2011 року не зявилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 06.06.2011 року представник відповідача надав усні пояснення по справі.

У звязку з неявкою в судове засідання представника позивача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 06.06.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.06.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.06.2011 року подав додаткові документи по справі та позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, згідно з яким проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання 24.06.2011 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2010 року у м. Києві по вул. Прирічній, 5 за участю автомобіля Nissan Micra 1.2, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника транспортного засобу ОСОБА_4 та за участю автомобіля ВАЗ 21713, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням власника ОСОБА_1 сталася дорожньо транспортна пригода.

Як вбачається з довідки про дорожньо транспортну пригоду № 8636801 від 06.07.2010 року та постанови Оболонського районного суду міста Києва від 16.08.2010 року у адміністративній справі № 3-7823/2010, дорожньо транспортна пригода сталася в результаті порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 16.08.2010 року у адміністративній справі № 3-7823/2010гр. ОСОБА_1 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого п. 10.9 Правил дорожнього руху України та статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 100437-040-09-21-802 від 16.10.2009 року страховиком автомобіля Nissan Micra 1.2 є Закрите акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс».

Відповідно до звіту № 114 від 23 червня 2010 року та ремонтних калькуляцій № 1833, матеріальний збиток, спричинений внаслідок ДТП власнику автомобіля Nissan Micra 1.2, державний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_4 становить 20933,31 грн.

Як вбачається з страхового акту № 310-10-21-040 загальний розмір страхового відшкодування за мінусом франшизи становить 19095,00 грн.

На виконання умов Договору позивач сплатив страхувальнику 19095,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2339 від 09 серпня 2010 року на суму 5000,00 грн., № 49 від 17 серпня 2010 року на суму 3500,00 грн., № 136 від 21 серпня 2010 року на суму 2000,00 грн., № 218 від 02 вересня 2010 року на суму 3200,00 грн., № 353 від 09 вересня 2010 року на суму 5395,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Зазначене правова норма також кореспондується зі статтею 993 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно правова відповідальність водія автомобіля ВАЗ 21713 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно страхова компанія», на доказ чого надано поліс обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/5399386.

10.12.2010 року позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 59 з проханням виплатити страхове відшкодування в порядку регресу, а саме в розмірі 19095,00 грн. до якої додав весь пакет необхідних документів, яка була вручена відповідачу 22.12.2010 року, що підтверджується відповідною відміткою, однак відповідач на подану заяву не відреагував, кошти не сплатив.

У звязку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 19095,00 грн. страхового відшкодування та 450,00 грн. вартості проведеного позивачем експертного дослідження.

Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

Відповідно до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За змістом ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно по частини 9.1 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про страхування»франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 Полісу обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/5399386 страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих завжди зменшується на суму франшизи, яка складає 510,00 грн.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, зважаючи на те, що витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження не передбачені наведеними положеннями закону «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також, враховуючи розмір франшизи визначений у п. 2 полісу ВЕ/5399386, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в сумі 18585,00 грн. (19545,00 грн. 510,00 грн. 450,00 грн.)

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно страхова компанія»(місцезнаходження: 04080, м. Київ, Подільський р н, вул. Фрунзе, буд. 40, код ЄДРПОУ 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський р н, Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 23498273) 18585 (вісімнадцять тисяч пятсот вісімдесят пять) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 185 (сто вісімдесят пять) грн. 85 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

30.06.2011 року