Рішення № 17317208, 23.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/13723.06.11 За позовомЗаступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Горал»

простягнення 1220118,03 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Представники Від прокуратуриОСОБА_1, прокурор відділу, довіреність б/н від 10.02.2011р.; Від позивача:не зявився;

Від відповідача:не зявився. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 р. у справі №18/137 прийнято позовну заяву заступника військового прокурора до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.06.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України у поданій до господарського суду в інтересах держави в особі позивача позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача штрафні санкції в розмірі 1220118,03 грн., з яких 853499,00 грн. - штраф (пеня) 0,5% від обсягу непоставлених (недопоставлених) товарів за кожний день прострочення, 55670,99 грн. - інфляційні втрати, 8240,04 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості, 302708,00 грн. - штраф 7% за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, з мотивів, викладених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач письмових пояснень щодо позову не надав, представника в засідання суду не направив, причини неявки не повідомив.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в засіданні суду не направив, причини неявки не повідомив.

Відповідно до статті 75 ГПК України господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника прокуратури, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

10.12.2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 249/6/10 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, згідно з п. 1.1 якого відповідач (за договором учасник) зобов'язався в 2010 році поставити для потреб позивача (за договором замовника) устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне, зазначене в специфікації (додаток № 1), а позивач - прийняти продукцію та оплатити її в асортименті, кількості, у строки та за цінами наведеними в специфікації і яка є невід'ємною частиною договору.

Найменування, номенклатура, асортимент та кількість продукції визначені в п. 1.2 договору № 249/6/10 та додатку 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору № 249/6/10 ціна цього договору становить 23986100,00 грн. без ПДВ.

В п.п. 5.2, 5.4 договору № 249/6/10 зазначено, що одержувачем продукції є військові частини позивача згідно з рознарядкою позивача (додаток 2); датою виконання відповідачем зобов'язань щодо поставки продукції вважається дата її надходження у кількості та якості до місця призначення, та прийняття її вантажоотримувачами позивача відповідно до цього договору.

В додатку 2 до договору № 249/6/10 "Рознарядка Міністерства оборони України" вказано одержувачем продукції Військову частину А1952.

Додатковою угодою № 1 від 22.12.2010р. доповнено договір № 249/6/10 підпунктом 5.1.1, згідно з яким у разі здійснення попередньої оплати поставка продукції відповідачем здійснюється до 18.01.2011р.

Пунктом 10.1 договору № 249/6/10, в редакції додаткової угоди № 1 встановлено, що цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2010р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 23986100,00 грн. за платіжним дорученням № 249/10 від 27.12.2010р.

Відповідач за видатковими накладними № РН-000510 від 29.12.2010р., № РН-000513 від 30.12.2010р., № РН-0002 від 12.01.2011р., № РН-0040 від 22.02.2011р., №№ РН-0010, РН-0012 від 25.01.2011р., № РН-0047 від 10.03.2011р. здійснив поставку продукції, яка прийнята вантажоотримувачем позивача - Військовою частиною А1952, про що останньою складено комісійні акти прийому медичного майна № 8 від 30.12.2010р. на суму 9117400,00 грн., № 3 від 17.01.2011р. на суму 6240000,00 грн., № 4 від 18.01.2011р. на суму 2568000,00 грн., № 7 від 25.01.2011р. на суму 1317800,00 грн., № 8 від 25.01.2011р. на суму 418500,00 грн., № 10 від 23.02.2011р. на суму 3766400,00 грн., №11 від 11.03.2011р. на суму 558000,00 грн., всього на суму 23986100,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, видаткових накладних та актів прийому медичного майна, поставка продукції здійснена повністю, однак, з порушенням строку поставки продукції за актами № 7 від 25.01.2011р., № 8 від 25.01.2011р. № 10 від 23.02.2011р. та №11 від 11.03.2011р.

Частиною 2 ст. 193 ГК України передбачено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 7.2.1 договору № 249/6/10, в редакції додаткової угоди № 1, у разі неподання учасником документів, що підтверджують фактичне постачання продукції у термін до 18.01.2011р., відповідач повертає позивачу залишок невикористаних коштів, що були отримані у якості попередньої оплати, на реєстраційний рахунок позивача та сплачує штраф у розмірі 0,5% від обсягу непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки НБУ.

В ч. 2 ст. 231 ГК України зазначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи викладене та те, що неустойка, передбачена п. 7.2.1 договору №249/6/10, за своєю правовою природою фактично є пенею (тобто договором передбачено інше), господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що до відповідача повинні бути застосовані такі штрафні санкції:

- за прострочення поставки продукції за актами прийому медичного майна № 7 від 25.01.2011р., № 8 від 25.01.2011р. № 10 від 23.02.2011р., №11 від 11.03.2011р. - неустойка (пеня) в розмірі 0,5% за кожен день прострочення;

- за прострочення поставки продукції понад тридцять днів за актами прийому медичного майна № 10 від 23.02.2011р., №11 від 11.03.2011р. - штраф в розмірі 7% вартості майна, поставленого з прострочкою.

З огляду на вищевказане, перевіривши розрахунок, доданий до позовної заяви, місцевий господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) в розмірі 853499,00 грн. та штрафу в розмірі 302708,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вже було встановлено вище, продукція відповідачем поставлена в повному обсязі, але з частковим порушенням строку поставки, тобто відповідачем прострочено виконання не грошового зобов'язання, а ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлена відповідальність за прострочення виконання саме грошового зобов'язання, у зв'язку з чим господарський суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»(04123, м. Київ, вул. Їжакевича, 1/24, літ. А; код ЄДРПОУ 32668448) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6; код ЄДРПОУ 00034022) 853499 (вісімсот пятдесят три тисячі чотириста девяноста девять) грн. неустойки (пені) 0,5% від обсягу непоставлених (недопоставлених) товарів за кожен день прострочення, 302708 (триста дві тисячі сімсот вісім) грн. штрафу 7% за прострочення виконання зобовязання понад 30 днів. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»(04123, м. Київ, вул. Їжакевича, 1/24, літ. А; код ЄДРПОУ 32668448) в дохід Державного бюджету України 11562 (одинадцять тисяч пятсот шістдесят дві) грн. 07 коп. державного мита та 111 (сто одинадцять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 01.07.2011 р.