Ухвала суду № 17315784, 13.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2011 р. м. КиївК-23030/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

при секретаріКравченко В.О.

за участю представника

відповідача Чмоли І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007

у справі № 10/5 (22-а-2512/07)

за позовом Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг»

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 31.05.2007 позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці від 28.12.2006 № 449310231/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача3,40 грн. державного мита.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007 постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.05.2007 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

ПП «Укрінтертрейдінг» подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції безпідставно залишив поза увагою встановлені судом першої інстанції обставини, що призвело до неправильної правої оцінки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

20.10.2006 позивач подав до ДПІ у м.Чернівці податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року, згідно із якою залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, визначено у сумі 124782 грн., до бюджетного відшкодування визначено ПДВ в сумі 31500 грн., також подано розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення бюджетного відшкодування.

Актом перевірки № 5177/23-1/32357252 від 19.12.2006 зафіксовано порушення позивачем п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок якого завищено бюджетне відшкодування за вересень 2006 року в сумі 31417,00 грн.

У серпні 2006 року позивачем до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 35061,00 грн., нарахований у складі вартості отриманих матеріалів від ПП «Укрінтертрейд». Позивачем перераховано на розрахункових рахунок ПП «Укрінтертрейд»кошти (оплату) за отриману продукцію (м'ясо яловиче) згідно із платіжними дорученнями № 176 від 15.08.2006 у загальній сумі 50000,00 грн., в т.ч. 8333,33 грн. ПДВ та № 175 від 15.08.2006 на загальну суму 138500,00 грн., в т.ч. 23083,33 грн. ПДВ.

Позиція податкового органу полягає у тому, що оплата, яка проводилась у серпні 2006 року, відповідно до бухгалтерського обліку підприємства направлена позивачем на погашення кредиторської заборгованості перед ПП «Укрінтертрейд», яка рахувалася станом на 01.08.2005, а не у рахунок оплати придбаного у серпні товару, а відтак, у позивача не виникло у вересні 2006 року права на бюджетне відшкодування у сумі 31416,66 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не висуває вимогу, за якою бюджетному відшкодуванню підлягає лише та частина податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) у тому ж податковому періоді, в якому була здійснена поставка таких товарів. Крім того, дослідженими в судовому засіданні доказами доведено, що позивач у серпні 2006 року провів оплату за товар, придбаний у цьому ж періоді.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно із проведеною звіркою взаємних розрахунків у позивача станом на 01.08.2005 перед ПП «Укрінтертрейд»рахувалась кредиторська заборгованість за отриману продукцію у сумі 212569,80 грн., що підтверджує відсутність права на бюджетне відшкодування у вересні 2006 року.

Висновки суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції знаходить такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, а позицію суду першої інстанції про відсутність у Законі вимоги, за якою платник податку при заявленні до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість може враховувати оплату у попередньому податковому періоді виключно за ті товари, які придбані у такому попередньому податковому періоді та за якими у цьому ж попередньому податковому періоді була проведена оплата та був сформований податковий кредит, визнає правильною.

Сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний податковий період розраховується між сумою податкового зобовязання такого періоду та сумою податкового кредиту такого періоду (абз. 1. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз. 3 п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (п.п.«а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону).

З аналізу норм Закону випливає, що податковий кредит звітного періоду, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування формується за рахунок:

сум податків як нарахованих, так і сплачених платником податку у звязку з придбанням товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 цього ж Закону);

сум відємного значення, розрахованого у попередньому податковому періоді, яке при відсутності податкового боргу з цього податку, зараховано до складу податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абзац 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7);

сум залишку відємного значення попереднього звітного податкового періоду після бюджетного відшкодування (п.п. «б»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7).

Як вбачається з наведеного, податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу відємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Отже, Закон не повязує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у звязку із цим, податкового кредиту у цьому ж попередньому податковому періоді, а лише обмежує суми відємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Зважаючи на викладене, у позивача виникло право отримати бюджетне відшкодування у наступному податковому періоді (вересні 2006 року) у межах сплачених сум податку у попередньому звітному податковому періоді (серпні 2006 року).

До того ж, з пояснень свідка ОСОБА_5, відповідних платіжних доручень, повідомлення ПП «Укрінтертрейд»від 23.10.2006 про те, що за партією мяса у кількості 18850,00 кг, поставленого 16.08.2006, позивач провів розрахунки 15.08.2006, судом першої інстанції достовірно встановлена оплата позивачем придбаного у серпні товару у цьому ж податковому періоді. Натомість, суд апеляційної інстанції взагалі таких обставин не спростував, безпідставно виходячи лише з того, що у позивача перед продавцем станом на 01.08.2006 рахується кредиторська заборгованість за раніше поставлений товар, що само по собі не свідчить про те, що усі наступні проведені розрахунки автоматично направляються у рахунок погашення такої заборгованості.

Враховуючи наведене, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвалена відповідно до закону і помилково скасована постанова суду першої інстанції залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Укрінтертрейдінг»задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2007 скасувати та залишити вислі постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.05.2007.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

М.О. Федоров