Ухвала суду № 17315783, 22.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2011 р. м. КиївК-2926/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Маринчак Н.Є., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача Голуба Г.М.,

представника відповідача Бойко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя

на постанову господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 січня 2008 року

у справі № 20-4/343

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя,

за участю прокурора міста Севастополя

про визнання протиправним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (далі відповідач) про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя від 20 серпня 2007 року № 0000082300/0.

Постановою Господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року позов задоволено частково. Визнано протиправним податкове-повідомлення рішення ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя від 20 серпня 2007 року № 0000082300/0 в частині донарахованого ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»податкового зобов'язання в сумі 646811,88 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 338408,24 грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 січня 2008 року постанову Господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду 24 січня 2008 року щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000082300/0 від 20 серпня 2007 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 646811,88 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 338408,24 грн., в інший частині - залишити без змін. У задоволенні позовних вимог ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя провела виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 07 серпня 2007 року № 3710/10/23-123/32013775.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, пункту 6.1, підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні податку на додану вартість у вересні 2006 року на суму 30004,59 грн. та заниженні податку на додану вартість за 2006 рік на суму 222041,85 грн. (в тому числі по періодах: жовтень 2006 року 71160,43 грн., грудень 2006 року 150881,42 грн.), за 2007 рік на суму 468937,98 грн. (в тому числі по періодах: січень 2007 року 800,61 грн., лютий 2007 року 310346,49 грн., березень 2007 року 157790,88 грн.).

Зокрема. В акті перевірки було встановлено, що в податковому обліку операції з надання послуг по ремонту суден для замовників-нерезидентів ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»відображає по факту наявності вантажно-митної декларації, підтверджуючої вивіз відремонтованого обєкта за межі митної території України та акта приймання-передачі виконаних робіт без врахування вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а в частині авансування вартості використовуваних при ремонті суден товарно-матеріальних цінностей без врахування вимог підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

20 серпня 2007 року ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000082300/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2. статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь» податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість в розмірі 1006465,16 грн., в тому числі 660975,24 грн. за основним платежем, 345489,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що для виду операцій, які здійснювалися позивачем, підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено застосування нульової ставки, з урахуванням того, що приписами цього Закону не передбачено засвідчення вантажно-митною декларацією експорту послуг. Також суди виходили з того, що положення підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стосуються експорту товарів та супрутніх їм послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(виконавець) та компанією Conres Sippinq (Швейцарія) (замовник) були укладені договори, а саме: № 93-Р від 06 грудня 2004 року на ремонт т/х «Волго - Дон 70»; № 130 - Р від 03 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2518»; № 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2537»;№ 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х K»; №135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х «Феолент»; № 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х »; № 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х «Волго-Дон 5080».

Ввезення вказаних суден на митну територію України підтверджується вантажними митними деклараціями, а саме:по контракту № 93-Р від 06 грудня 2004 року на ремонт т/х «Волго - Дон 70»- вантажна митна декларація № 123000001/4/005865 від 11 грудня 2005 року; по контракту № 130 - Р від 03 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2518»- вантажна митна декларація № 123000001/6/001262 від 20 березня 2006 року;по контракту № 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2537»- вантажна митна декларація № 123000001/6/002563 від 31 травня 2006 року;по контракту № 135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х «Феолент»- вантажна митна декларація №123000001/5/004706 від 09 травня 2005 року (імпортер - товариство з обмеженою відповідальністю «Сітрефік», України, місто Севастополь);по контракту № 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х K»- вантажна митна декларація № 123000001/6/004131 від 30 серпня 2006 року; по контракту № 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х alyan»- вантажна митна декларація № 123000001/6/005206 від 18 жовтня 2006 року; по контракту № 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х «Волго-Дон 5080»- вантажна митна декларація № 123000001/6/006035 від 29 листопада 2006 року.

Вивезення цих суден за межі митної території України підтверджується вантажними митними деклараціями:№ 123000001/7/004219 від 04 вересня 2007 року по контракту № 93-Р від 06 грудня 2004 року на ремонт т/х «Волго - Дон 70»; № 123000001/6/002804 від 16 червня 2006 року по контракту № 130 - Р від 03 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2518»; № 123000001/6/003689 від 31 липня 2006 року по контракту № 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2537»; № 123000002/6/006019 від 20 листопада 2006 року по контракту № 135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х «Феолент»(експортер - товариство з обмеженою відповідальністю «Сітрефік», України, місто Севастополь); № 123000001/6/006033 від 29 листопада 2006 року по контракту № 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х K»; № 123000001/6/005432 від 31 жовтня 2006 року по контракту № 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х »; № 123000001/7/000570 від 9 лютого 2007 року по контракту № 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х «Волго-Дон 5080».

Експорт використаних в ході ремонту товарно-матеріальних цінностей підтверджується вантажними митними деклараціями: № 123000001/7/004190 від 04 вересня 2007 року по контракту № 93-Р від 06 грудня 2004 року на ремонт т/х «Волго - Дон 70»;№ 123000001/6/002825 від 16 червня 2006 року по контракту № 130 - Р від 03 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2518»; № 123000001/6/003687 від 31 липня 2006 року по контракту № 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х «Амур 2537»; № 123000001/6/005338 від 27 жовтня 2006 року по контракту № 135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х «Феолент»; № 123000001/6/006041 від 29 листопада 2006 року по контракту № 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х K»; № 123000001/6/005433 від 31 жовтня 2006 року по контракту № 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х »; № 123000001/7/000572 від 09 лютого 2007 року та № 123000001/7/000576 від 09 лютого 2007 року по контракту № 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х «Волго-Дон 5080».

Також між ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»(виконавець) та компанією Conres Sippinq (Швейцарія) (замовник) були укладені договори, а саме: № 133 - Р від 09 червня 2006 року на ремонт земснаряда «Корпус 1»; № 134 - Р від 9 червня 2006 року на ремонт земснаряда «Корпус 2»; № 140 - Р від 25 серпня 2006 року на ремонт т/х «Славянин».

Ввезеннявказаних суден на митну територію України підтверджується вантажними митними деклараціями, а саме: №123000001/6/003185 від 05 липня 2006 року по контракту № 133 - Р від 9 червня 2006 року на ремонт земснаряда «Корпус 1»; № 123000001/6/003180 від 5 липня 2006 року по контракту № 134 - Р від 09 червня 2006 року на ремонт земснаряда «Корпус 2»; № 123000001/6/004550 від 14 вересня 2006 року по контракту № 140 - Р від 25 серпня 2006 року на ремонт т/х «Славянин».

Послуги з ремонту вищевказаних суден надавались на умовах попередньої оплати.На момент перевірки ремонтні роботи не завершені.

Як правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, з вказаних вантажних митних декларацій вбачається, що тип декларацій щодо ввезення вищевказаних суден на митну територію України «1М 51», з яких код «1М»«увезення в Україну», 51 - код митного режиму «Переробка на території України». В графі 37 «Процедура», останні дві цифри якого проставлені згідно Класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України, означають особливості переміщення товарів через митний кордон України, «36»- «Переміщення товарів з метою ремонту».

Ввезення на митну територію т/х «Феолент»підтверджується вантажною митною декларацією типа «1М 31», де «31»- код митного режиму «Тимчасове ввезення (вивезення)», в графі дві останні цифри, що означають особливості переміщення товарів через митний кордон України «36» «Переміщення товарів з метою ремонту».

Згідно абзацу 3 пункту 1.4 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно із пунктом 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обєкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Абзацом 1 підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно застосував нульову ставку оподаткування податком на додану вартість до вартості послуг з ремонту суден, попередньо ввезених на митну територію України для виконання таких робіт.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що положення підпункту 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»стосуються експорту товарів та супрутніх їм послуг.

За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині визначеного ТОВ «Судноремонтний завод «Южний Севастополь»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 646811,88 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 338408,24 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду 24 січня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду 24 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ Н.Є. Маринчак

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук