Ухвала суду № 17313618, 22.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-35798/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Маринчак Н.Є.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників:

позивача Величка О.В., Блажевича В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Бізнес Погляди»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010

у справі №2-а-12091/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Бізнес Погляди»

до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2010 позов ТОВ «Нові Бізнес Погляди»задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №0001692301/1 від 12.10.2009, №0002442301/0/1 від 12.10.2009, №0001692301/0 від 03.08.2009 у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2010 скасовано, прийнято нову постанову про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Бізнес Погляди»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 11.01.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 20.07.2009 № 429/2308/34980457.

За висновками акта перевірки позивачем занижено податкові зобов'язання по сплаті земельного податку за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 на суму 512499,27 грн., а за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року на суму 128841,35 грн.

Визначаючи зобов'язання ТОВ «Нові Бізнес Погляди»по сплаті земельного податку ДПІ в Печерському районі м. Києва керувалася положеннями статті 7 Закону України «Про плату за землю»в редакції Закону від 28.12.2007, відповідно до положень якого ставка земельного податку визначається за ставкою 1 % від грошової оцінки землі.

Закон України «Про плату за землю»в редакції від 28.12.2007, доповнений частиною 4, в якій визначено, що у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Державна податкова інспекція в Комінтернівському районі Одеської області, з висновками Держаної податкової інспекції в Печерському районі м.Києва не погодилася, та застосувала для визначення зобов'язань ТОВ «Нові Бізнес Погляди»положення статті 8 Закону України «Про плату за землю»в редакції від 28.12.2007, в якій встановлено, що податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про плату за землю», в редакції Закону від 28.12.2007 передбачено, що у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки що зазначена в угоді.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001692301/0 від 03.08.2009, яким визначено податкове зобов’язання з земельного податку в сумі 961935,93 грн., у т.ч. основний платіж 641290,62 грн., штрафні (фінансові) санкції 320645,31 грн.

За результатами апеляційного узгодження прийнято податкове повідомлення-рішення №0001692301/1 від 12.10.2009, яким визначено податкове зобов’язання з земельного податку в сумі 961935,93 грн., у т.ч. основний платіж 641290,62 грн., штрафні (фінансові) санкції 320645,31 грн. та №0002442301/0/1 від 12.10.2009, яким визначено податкове зобов’язання з земельного податку в сумі 4974110,58 грн., у т.ч. основний платіж 3316073,72 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1658036,86 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідно до статті 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. За даними державного земельного кадастру правовстановлюючими документами на земельні ділянки з кадастровими номерами 5122786400:01:001:1114 та 5122786400:01:001:1115 є розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області, у зв'язку з чим податковими органами невірно визначено підстави набуття права власності на земельні ділянки та невірно застосовано положення статтей 7 і 8 Закону України «Про плату за землю»в редакції від 28.12.2007, оскільки на час перевірки внесені Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 №107-УІ визнані рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 неконституційними. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-УІ від 03.06.2008 змінено спосіб обчислення земельного податку, однак, оскільки право власності у позивача на земельні ділянки виникло до дня набрання чинності зазначеним законом, до спірних правовідносин він не застосовується. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що при визначенні податкового зобов’язання позивачу податковими органами підлягали застосуванню положення Закону України «Про плату за землю» №2535-ХП від 03.07.1992 в редакції закону від 01.01.2007, згідно якого розрахунок земельного податку за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 мав здійснюватись за ставкою 1% від грошової оцінки одиниці площі ріллі по Одеській області.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо нарахування позивачу податкових зобов’язань з земельного податку у визначених розмірах, з огляду на те, що земельні ділянки були придбані позивачем на підставі цивільно-правових угод, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 №107-УІ, внесено зміни до Закону України «Про плату за землю», а саме до статей 7, 8, та встановлено, що у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що вказана в угоді.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначені зміни були визнані неконституційними, однак Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 №309-УІ, який набув чинності з 04.06.2008, внесено аналогічні зміни до Закону України «Про плату за землю», у зв’язку з чим вимоги щодо врахування суми договору при розрахунку земельного податку не діяли лише 12 днів і були виключені відповідачем з розрахунку податку.

Крім того, суд апеляційної інстанції, з посиланням на статтю 14 Закону України «Про плату за землю», згідно якої податкова декларація з податку на землю подається станом на 01 січня до 01 лютого поточного року, дійшов висновку, що податок розраховується кожного року окремо, при цьому ставка податку, механізм справляння, пільги тощо, застосовуються такі, які діють у відповідному звітному періоді, а тому позивач мав враховувати наявні у нього земельні ділянки та ставки податку, які були передбачені відповідним Законом у 2008 та 2009 роках.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій судова колегія погодитись не може, вважає, що вони зроблені без всебічного і повного з’ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Як визначено статтею 5 цього Закону, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку встановлено Законом України «Про плату за землю».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.06.2007 ТОВ «Нові Бізнес Погляди»за договорами купівлі - продажу придбано три земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення садівництва з кадастровими номерами 5122786400:01:001:0626, площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0627 площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0628 площею 4,28 га, та 18.06.2007          за договором купівлі-продажу придбано земельну ділянку з кадастровим номером 5122786400:01:001:0964, площею 5,686 га., з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Розпорядження Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 08.10.2007 №1473/А-2007 та від 08.10.2007 № 1474/А-2007 змінено цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 5122786400:01:001:0626 площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0627 площею 4,28 га., 5122786400:01:001:0628 площею 4,28 га, 5122786400:01:001:0964 площею 5,686 га., у зв’язку з чим видані державні акти серії ЯЕ 671957 та ЯЕ 671956 від 19.10.2007 на земельні ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:1115 площею 9,263 га та кадастровим номером 5122786400:01:001:1114 площею 9,263 га, з цільовим призначенням для будівництва та експлуатації багатофункціонального торгівельно-виставкового-офісного комплексу для обслуговування жителів територіальної громади району.

На час придбання зазначених земельних ділянок ставки земельного податку визначались Законом України «Про плату за землю»(в редакції Закону від 19.12.2006 № 489-V), а саме, відповідно до статті 6, з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлювались у відсотках від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03. За сільськогосподарські угіддя, що надані у встановленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, земельний податок справляється згідно з частиною першою цієї статті.

При цьому плату за землі населених пунктів встановлено статтею 7 цього Закону, згідно якої ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій грошова оцінка зазначених земельних ділянок не встановлювалась.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 №107-УІ, внесено зміни до Закону України «Про плату за землю», які набрали чинності з 01.01.2008, зокрема, статтю 7 доповнено частиною третьою, згідно якої у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що вказана в угоді.

Відповідно до статті 8 цього Закону, в редакції від 28.12.2007 №107-УІ, податок на земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що вказана в угоді.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнані неконституційними положення статті 67 розділу І, пунктів 2 ,3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 12, пункту 35, пунктів 36-100, розділу П «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу Ш «Прикінцеві положення»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 №107-УІ.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 №309-УІ, який набув чинності з 04.06.2008, внесено зміни до Закону України «Про плату за землю», відповідно до яких частиною третьою ст.6 цього Закону передбачено у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді; частиною другою статті 8 - у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.2009 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на викладене, виходячи з того, що позивачем право власності на земельні ділянки загальною площею 18,526 га набуто за цивільно-правовими угодами у червні 2007 року, судам попередніх інстанцій необхідно з’ясувати, з якої суми має розраховуватись розмір земельного податку, які ставки підлягають застосуванню, та можливість поширення внесених до Закону України «Про плату за землю» змін на спірні правовідношення.

Щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5122786400:01:001:2395, площею 1,1 га., придбаної за договором купівлі-продажу від 17.10.2008, то перевіряючи правильність донарахування позивачу податку на землю, судам попередніх інстанцій необхідно врахувати, що розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області від 26.02.2009 №434/А-2009 цільове призначення зазначеної земельної ділянки було змінено для обслуговування багатофункціонального торгівельно-виставкового –офісного комплексу для обслуговування жителів територіальної громади району, що підтверджено державним актом серії ЯЖ №712329 від 06.03.2009.

Відповідно до абзацу 3 ст.7 Закону України «Про плату за землю», в редакції Закону України від 03.06.2008 № 309-VІ, яка визначає ставки податку при обчисленні плати за землі населених пунктів, у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

При цьому статтею 8 цього Закону, визначається плата за землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення, а також землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та за зелі лісового і водного фондів (за межами населених пунктів), згідно якої податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.

Таким чином, вибір ставки податку залежать від цільового призначення земельної ділянки, категорії земель та їх місця розташування, що залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій.

Суди попередніх інстанцій не звернули уваги, що податковим органом для розрахунку податкового зобов’язання з земельного податку на дану земельну ділянку, обрано ставку податку встановлену ст.7 Закону України «Про плату за землю» як за землі населених пунктів, у той час як з наявних в матеріалах справи розпоряджень Комінтернівської районної державної адміністрації слідує, що зазначені земельні ділянки розташовані на території Фонтанської сільської ради за межами населених пунктів, таким чином місце розташування земельних ділянок достовірно не встановлено.

Не встановлення судами попередніх інстанцій суми, від якої розраховується розмір податку, цільового призначення, категорії та місця розташування належних позивачу земельних ділянок, що є визначальними чинниками при обранні ставки податку, встановленої Законом в редакції чинній на момент виникнення у платника зобов’язань, виключає можливість для висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору.

Зазначене свідчить про порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим –рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові Бізнес Погляди»задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2010 та постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.03.2010 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Н.Є.Маринчак

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук