Ухвала суду № 17314568, 05.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2011 року справа №2а/0570/2707/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковенка М.М.

суддів Гайдара А.В. , Ханової Р.Ф.

при секретарі судового засідання: Іллінов О.Є.

за участю представників:

від позивача:Стрельченко К.А.

від відповідача: Бондар О.Л., Котик В.Г., Скляренко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2707/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання протиправними дій, наказу на проведення перевірки, скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2707/2011 позовні вимоги задоволені (а.с.222, 223-232 т.3).

Визнані протиправними дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька щодо безпідставного проведення фактичної перевірки Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» на підставі наказу керівника Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 156 від 11.02.2011 р.

Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька № 156 від 11.02.2011 р. «Про проведення фактичної перевірки ПУАТ «ДОПАС».

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000712344, прийняте 25.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, про застосування до Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 203198,65 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000722344, прийняте 25.03.2011 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька, про застосування до Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю. (а.с.233-234).

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Ніяких порушень не оприбуткування або несвоєчасного не оприбуткування в касі готівки або РРО допущено підприємством, безпосередньо автостанцією південною не було.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. У задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому розгляді справи, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснювався з урахуванням приписів ст..195 КАС України, в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що Позивач Публічне акціонерне товариство «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» зареєстровано в якості юридичної особи на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради (а.с. 29), діє на підставі статуту (6-28), та є платником податку на додану вартість (а.с. 31).

Відповідач Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Перелік прав органів державної податкової служби визначені статтею 20 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2011 р. керівником Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька прийнято наказ № 156 про проведення фактичної перевірки ПУАТ «ДОПАС» з метою здійснення контролю щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Проведення перевірки доручено головному державному податковому ревізору-інспектору Власовій І.А., Аніканову О.О., Нестеренко Л.В., головному державної податковому інспектору Скляренко І.А., старшому державному податковому ревізору-інспектору Котику В.Г., Литвиненко А.С. та державному податковому інспектору Дегтяреву Є.А. (а.с. 183 т.3).

На підставі направлень та наказу Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька проведена фактична перевірка господарської одиниці автовокзалу «Південний», що розташована за адресою: м. Донецьк, пр. Комунарів, 4 та є структурною одиницею Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» щодо дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами перевірки податковим органом складений акт № 0029/05/62/23/03113785 від 24.02.2011 р., яким встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. в частині не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касовій книзі готівки на загальну суму 40639/73 грн. та порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій на суму 405520,81 грн. (т.3 а.с.169-170).

На підставі вказаного акту Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000712344 від 25.03.2011 р., яким позивачу визначена сума штрафних санкцій в сумі 203198,65грн. (т.3 а.с.171) та № 0000722344 від 25.03.2011 р., яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1 грн. (т.3 а.с.172).

Приймаючи рішення про визнання протиправним та скасування наказу податкового органу щодо проведення перевірки, дії щодо її проведення суд першої інстанції керувався нормами пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (ПК України), якими визначено право на проведення відповідних перевірок (камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки), визначення понять таких перевірок, підстави їх проведення.

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичних перевірок передбачені нормами статті 80 Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом прийнятий наказ № 156 від 11.02.2011 р. про проведення фактичної перевірки позивача (т.3 а.с.183-185).

При цьому в наказі необхідно враховувати обов'язкові реквізити, передбачені для направлення на проведення перевірки згідно з пунктом 81.1 статті 81 Кодексу. Такий наказ складається окремо на кожного суб'єкта господарювання з врахуванням (зазначенням переліку) його господарських об'єктів (у разі наявності), які підлягають перевірці, з зазначенням посад та прізвищ посадових осіб, які проводитимуть перевірку. В порушення зазначених норм відповідач видав наказ на позивача, як юридичну особу в цілому, без визначення переліку його господарських обєктів.

Допуск посадових осіб органів державної податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно з статтею 81 Кодексу.

На підставі наказу про проведення фактичної перевірки в.о. начальника Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Г.В. Трибунською прийняті направлення № 69 від 11.02.2011 р. на імя державного податкового ревізора-інспектора Нестеренко Л.В., № 70 від 11.02.2011 р. на імя Аніканова О.О. (т.3 а.с.181, 204), № 72 від 11.02.2011 р. на імя Дегтярьова Є.А. та № 74 від 11.02.2011 р. на імя Котика В.Г. (т.3 а.с.182, 203).

Як вбачається з наказу про проведення фактичної перевірки № 156 від 11.02.2011 р., податковим органом, зазначені: дата видачі; найменування органу державної податкової служби; реквізити наказу про проведення фактичної перевірки; найменування та реквізити субєкта (обєкта), перевірка якого проводиться (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється); мета проведення фактичної перевірки; зазначення про проведення саме такого виду перевірки, як фактична; дата початку та тривалість фактичної перевірки; посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме фактичну перевірку. Разом з тим, у наказі не вказані підстави проведення фактичної перевірки, визначені ст. 80 Податкового кодексу України. Також підстави для проведення перевірки не вказані й у направленнях.

Відповідно до п. 81.1 ПК України встановлені загальні умови допуску представників органів державної податкової служби до проведення всіх видів перевірок, у тому числі й фактичних. Відповідно до зазначеної норми представники податкового органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки.

Тобто відповідно до вимог, копія наказу про проведення перевірки повинна бути вручена платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що представниками податкового органу проведена перевірка господарюючого обєкту без визначення його в наказі, що доводить протиправність дій відповідача по проведенню такої перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, позивачу предявлені лише направлення на проведення перевірки № 69 та №72, 73, на яких є відповідний підпис посадової особи товариства-начальника автовокзалу «Південний» Чубарева А.В., а на направленнях № 70 та № 74 такого підпису не має, що також дає обґрунтовано вважати про непредявлення та невручення цих направлень субєкту що перевіряється.

Крім того, наказом № 156 від 11.02.2011 р. зобовязано провести фактичну перевірку за період з 01.10.2010 р. по 23.02.2011 р. дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтво, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) субєкта господарювання Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій», а відповідно до акту перевірки № 0029/05/62/23/03113785 від 24.02.2011 р., проведено перевірку структурної одиниці автовокзалу «Південний» субєкта господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій».

На підставі встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що податковим органом проведено перевірку господарської одиниці, не вказаної у наказі про проведення перевірки.

Колегія суддів звертає увагу, що ПК України встановлено значний перелік необхідних умов, яких повинен дотриматися податковий орган для проведення його представниками фактичної перевірки. Непред'явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) наказу та направлення на проведення перевірки або пред'явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених абзацом першим пункту 81.1 статті 81, а також враховуючи той факт, що оскільки відповідачем була проведена перевірка субєкта господарювання, не вказаного у наказі, це є підставою для визнання наказу про проведення перевірки № 156 від 11.02.2011 р. протиправним, що має наслідки його скасування та визнання дії Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька щодо безпідставного проведення фактичної перевірки на підставі зазначеного наказу є протиправними.

Аналізуючи висновки суду першої інстанції щодо податкових повідомлень-рішень № 0000712344 від 25.03.2011 р. та № 0000722344 від 25.03.2011 р. колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, актом перевірки № 0029/05/62/23/03113785 від 24.02.2011 р. встановлені порушення ПАТ «ДОПАС» п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 р. в частині не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касовій книзі готівки на загальну суму 40639,73 грн. та порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій на суму 405520,81 грн. (т.3 а.с.169-170).

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначені обовязки суб'єкта підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідальність за порушення п. 1 ст. 3 Закону передбачена п. 1 ст. 17 цього Закону, а саме у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінсанкції у пятикратному розмірі вартості проданих товарів.

Відповідно до акту перевірки № 0029/05/62/23/03113785 від 24.02.2011 р., при порівнянні сум службового вилучення готівки з реєстратора розрахункових операцій на підставі даних контрольних стрічок та записів у книгах обліку розрахункових операцій та сум оприбуткування готівки у касовій книзі (відображених у реєстрах) встановлено невідповідність, а саме: сума службового вилучення готівки з реєстратора розрахункових операцій менше ніж сума, оприбуткована у касовій книзі на загальну суму 405520,81 грн.

Разом з тим, пунктами 2.2.7-2.2.9 цього самого акту перевірки встановлено, що при продажу товару (надання послуг) проїзного квитку з направленням Донецьк-Харцизьк на 14.02.2011 р. о 14:25 год. на суму 8,59 грн. Проведення розрахункової операції проводилось із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Вказані обставини також підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджує висновки суду першої інстанції, що оскільки зміст акту перевірки спростовує його висновки, податкове повідомлення-рішення № 0000722344 від 25.03.2011 р. підлягає скасуванню.

Відповідно до акту перевірки № 0029/05/62/23/03113785 від 24.02.2011 р., при порівнянні сум службового вилучення готівки з реєстратора розрахункових операцій на підставі даних контрольних стрічок та записів у книгах обліку розрахункових операцій та сум оприбуткування готівки у касовій книзі (відображених у реєстрах) встановлено невідповідність, а саме: сума службового вилучення готівки з реєстратора розрахункових операцій більше суми, оприбуткованої готівки у касовій книзі, сума не оприбуткування складає 40639,73 грн., чим порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Пунктами 1, 2, підпунктом 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, Постанови НБУ N 637, встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Виходячи з правового змісту зазначеного Положення, для оприбуткування готівки субєкт господарювання зобовязаний провести готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень через реєстраторів розрахункових операцій, роздрукувати фіскальний звітній чек і здійснити їх облік у книзі обліку розрахункових операцій.

Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Податковим органом фінансова санкція, визначена у 5-ти кратному розмірі, що становить 203198,65 грн.

Разом з тим, вимогами п. 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено, що підприємства, що мають відокремлені підрозділи, які проводять касові операції з відображенням їх в касовій книзі і режим роботи яких не збігається з розпорядком функціонування бухгалтерії підприємства - юридичної особи, внутрішнім документом визначають порядок взаємодії відокремлених підрозділів із бухгалтерією підприємства (юридичної особи) відповідно до вимог законодавства України, зокрема визначення часу робочих змін, забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій тощо.

Відповідно до вищезазначених вимог Положення, Публічним акціонерним товариством «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» прийнято наказ № 144 від 30 грудня 2008 року, яким визначено час робочої зміни нічних кас відокремлених підрозділів-автовокзалів, автостанцій (згідно графіку роботи приміщень відокремлених підрозділів-автовокзалів, автостанцій), визначено звітну добу для забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій у нічних касах відокремлених підрозділів-автовокзалів, автостанцій-з 18.00 години поточної доби до 18.00 години наступної доби за київським часом. Відповідно до цього наказу, бухгалтерській облік касових операцій, облік готівкових коштів здійснюється уповноваженою особою відокремленого підрозділу-автовокзалу, автостанції до закінчення кожної звітної доби (т.1 а.с.85).

Відповідно до касових книжок, в яких зазначена каса за період, що перевірявся (т.1 а.с.86-т.2 а.с.84), графіку обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (т.2 а.с.65-80) та книг обліку розрахункових операцій, в яких зазначені облік руху готівки та суми розрахунку а також вклеєні фіскальні звітні чеки (т.2 а.с.81-т.3 а.с.167) вбачається повне ведення та оприбуткування готівкових коштів, відповідно до облікової політики, встановленої наказом № 144 від 30 грудня 2008 р.

Порядком реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298 встановлено, що X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Для РРО, у X-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, X-звіт означає сукупність X-звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цими операціями.

Z-звіт - денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіту, при цьому першим виконується X-звіт.

Із вказаної норми вбачається, що денний звіт друкується наприкінці робочого дня (часу) субєкта господарювання, що й було зроблено позивачем на прикінці робочої доби (звітної доби).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується внесення та оприбуткування позивачем готівки на підставі п. 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та внутрішнього наказу Публічного акціонерного товариства «Донецьке обласне підприємство автобусних станцій» про встановлення звітної доби відокремлених підрозділів-автовокзалів, автостанцій, а отже застосування до позивача штрафних санкцій згідно з оскаржуваним рішенням відповідача є незаконним.

Колегія суддів зазначає, що склад правопорушення щодо не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) податковим органом не доведено, з огляду на те, що за результатами перевірки всі суми були оприбутковуванні.

Вчасність оприбуткування також позивачем дотримано, з огляду на режим роботи підприємства.

Службове вилучення готівки здійснювалось за межами робочого дня працівників, які у подальшому оприбутковували готівку наступного робочого дня, тобто у встановлений робочий час своєчасно.

Колегія суддів зазначає, що додаток №3 до акту перевірки не заснований на повному дослідженні всіх первинних документів щодо певних операцій.

Дні, в які встановлені на думку податкового органу порушення, вибрані вибірково та ті кошти, які належали оприбуткуванню наступного дня, наступні дні не досліджувались відповідачем взагалі.

Розірвання операцій на позитивне та відємне значення, призвело до безпідставних висновків податкового органу стосовно правопорушення як в застосуванні РРО, так і в правилах обліку готівки.

Колегія суддів вважає, що загальна норма встановленого абз.1 пе.2.6 Постанови НБУ №637 до спірних правовідносин не може застосовуватися, з огляду на наявність спеціальної норми встановленої останнім абзацом п.4.3 даного Положення. Податковий орган безпідставно не застосував та не врахував положення даної норми до спірних правовідносин з огляду на відсутність у автовокзалу статусу відокремленого підрозділу. Такий статус автовокзалу з точки зору ГК України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» - відсутні, але він є наявним з огляду на п.4.3 Положення НБУ №637

Колегія суддів зазначає, що відсутність зареєстрованих даних про автовокзал «Південий», як відокремленого підрозділу позивача, в розумінні ГК України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» не може мати наслідком з цих підстав, наявність допущеного з точки зору податкового органу порушень оприбуткування готівкових коштів в розумінні Положення №637 та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів зазначає, що в межах спірних правовідносин, має місце дії загальної та спеціальної норми, виходячи з загальноправового принципу конкуренції норм, застуванню підлягає спеціальна норма.

Тобто автовокзал є господарюючим обєктом, який за своїми функціональним призначенням здійснює відповідну господарську діяльність з визначеним та встановленим робочим часом (згідно графіку роботи) автовокзалу, в тому числі звітної доби для забезпечення бухгалтерського обліку касових операцій у нічних касах з 18-00 .01 год. поточної доби до 18-00.00 год. наступної доби за київським часом на відміну від режиму роботи головного підприємства. Саме особливість роботи автовокзалу призводять до особливих умов оприбуткування готівки.

Жодних доказів, що зазначена готівка не була оприбуткована, відповідачем не надано. За даними суцільного порівняння Z звітів та касової книги всі суми були оприбутковані повністю та своєчасно.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує правові висновки про задоволення вимог позивача у повному обсязі.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі зясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2707/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2011 року по адміністративній справі № 2а/0570/2707/2011 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 липня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена 11 липня 2011 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В. Гайдар