Постанова № 17314387, 22.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 червня 2011 року 11:35 № 2а-2657/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Паньків В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Укренергонафтогазбуд"

до Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва

проскасування повідомлення - рішення № 0000492302/1 від 29.11.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: Яковлєва С.А.

від відповідача: Москаленко Г.В

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.06.11 року о 11 год. 35 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергонафтогазбуд»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про (з урахуванням уточнення) визнання нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. №0000492302/0 та визнання нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. №0000492302/1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцію у Дніпровському районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали матеріали документальної невиїзної Перевірки ТОВ «Укренергонафтогазбуд»з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень - червень 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія».

Відповідач зазначає, що в ході перевірки ТОВ «Укренергонафтогазбуд»встановлено порушення пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон №168), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 723 209,00 грн. у тому числі: за квітень 2010р. в сумі 290 674,00 грн., за травень 2010р. в сумі 485498,00 грн. за червень 2010р. в сумі 947 037,00 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергонафтогазбуд»в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»за квітень - червень 2010 року. За результатами перевірки складено Акт від 30.08.2010р. №3767/23-222-32772147 (надалі Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано допущення позивачем порушень вимог - пп. 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон №168), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 723 209,00 грн. у тому числі: за квітень 2010р. в сумі 290 674,00 грн., за травень 2010р. в сумі 485498,00 грн. за червень 2010р. в сумі 947 037,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. №0000492302/0, яким за позивачем визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2 346 856 грн., в тому числі за основним платежем 1723 209 грн. та 623 647 грн. - штрафні (фінансові) санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. №0000492302/1, яким за позивачем визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 2 346 856 грн. в тому числі за основним платежем 1723 209 грн. та 623 647 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем було подано скаргу до ДПА м. Києва. Рішенням ДПА м. Києва від 10.02.2011 р. №1276/10/25-114 прийнято рішення за результатом розгляду скарги, яким скаргу Позивача залишено без задоволення, а повідомлення-рішення без змін.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.10.2010р. між Позивачем та ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»було укладено договір купівлі-продажу №МТ-01.10 (надалі по тексту Договір від 01.10.2010р.), відповідно до умов якого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»зобовязувалося поставити Позивачу товар у відповідності до Додатку (надалі по тексту товар), а Позивач зобовязувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

В матеріалах справи наявний Додаток №1 (Специфікація), Додаток №2 (Специфікація), Додаток №3 (Специфікація), Додаток №4 (Специфікація), Додаток №5 (Специфікація), Додаток №6 (Специфікація), Додаток №7 (Специфікація), Додаток №8(Специфікація).

В вищезазначених Додатках (Специфікаціях) визначено назва товару, одиниця вимірювання, ціна без ПДВ, сума без ПДВ, ПДВ та сума з урахуванням ПДВ.

В судовому засіданні було досліджено виписки з банківських рахунків з яких вбачається, що Позивач перераховував ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»вартість поставленого товару, з урахуванням ПДВ,що включений до вартості оплачуваного товару.

Таким чином, Позивач у складі вартості товару фактично у повному обсязі сплатив ПДВ, нарахований на ціну товару, придбаного у ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія». Даний факт Відповідачем не заперечується (копії виписки з банківських рахунків залучені до матеріалів справи).

Разом з партіями товару ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»передало Позивачу податкові накладні на кожну поставлену партію товару. Всі податкові накладні, передані ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»Позивачу, були оформлені належним чином у повній відповідності до вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до порядку їх заповнення, передбаченого Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 (далі - Порядок №165).

На підставі виданих ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»податкових накладних Позивач у відповідних звітних періодах відніс до податкового кредиту суми ПДВ, фактично сплаченого Позивачем у складі вартості товару, який (ПДВ) було нараховано на ціну поставленого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»товару.

Крім того, 04.01.2010р. між Позивачем та ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»було укладено договір купівлі-продажу №МТ-0401 (надалі по тексту Договір від 04.01.2010р.), відповідно до умов якого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»зобовязувалося поставити Позивачу товар, а саме металопрокат, запірну арматуру, труби та інші матеріали (надалі по тексту товар), а Позивач зобовязувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

В матеріалах справи наявний Додаток №1 (Специфікація), Додаток №2 (Специфікація), Додаток №3 (Специфікація), Додаток №4 (Специфікація), Додаток №5 (Специфікація).

В вищезазначених Додатках (Специфікаціях) визначено назва товару, одиниця вимірювання, ціна без ПДВ, сума без ПДВ, ПДВ та сума з урахуванням ПДВ.

В судовому засіданні було досліджено виписки з банківських рахунків з яких вбачається, що Позивач перераховував ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»вартість поставленого товару, з урахуванням ПДВ, що включений до вартості оплачуваного товару.

Таким чином, Позивач у складі вартості товару фактично у повному обсязі сплатив ПДВ, нарахований на ціну товару, придбаного у ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія». Даний факт Відповідачем не заперечується (копії виписки з банківських рахунків залучені до матеріалів справи).

Разом з партіями товару ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»передало Позивачу видаткові накладні та податкові накладні на кожну поставлену партію товару. Всі податкові накладні, передані ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»Позивачу, були оформлені належним чином у повній відповідності до вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до порядку їх заповнення, передбаченого Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 (далі - Порядок №165).

На підставі виданих ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»податкових накладних Позивач у відповідних звітних періодах відніс до податкового кредиту суми ПДВ, фактично сплаченого Позивачем у складі вартості товару, який (ПДВ) було нараховано на ціну поставленого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»товару.

Також, 11.01.2010 р. між Позивачем та ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»було укладено договір купівлі-продажу №МТ-1101 (надалі по тексту Договір від 11.01.2010р.), відповідно до умов якого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»зобовязувалося поставити Позивачу товар, а саме металопрокат, запірну арматуру, труби та інші матеріали (надалі по тексту товар), а Позивач зобовязувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

В матеріалах справи наявний Додаток №1 (Специфікація), Додаток №2 (Специфікація), Додаток №3 (Специфікація), Додаток №4 (Специфікація), Додаток №5 (Специфікація), Додаток №6 (Специфікація).

В вищезазначених Додатках (Специфікаціях) визначено назва товару, одиниця вимірювання, ціна без ПДВ, сума без ПДВ, ПДВ та сума з урахуванням ПДВ.

В судовому засіданні було досліджено виписки з банківських рахунків з яких вбачається, що Позивач перераховував ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»вартість поставленого товару, з урахуванням ПДВ, що включений до вартості оплачуваного товару.

Таким чином, Позивач у складі вартості товару фактично у повному обсязі сплатив ПДВ, нарахований на ціну товару, придбаного у ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія». Даний факт Відповідачем не заперечується (копії виписки з банківських рахунків залучені до матеріалів справи).

Разом з партіями товару ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»передало Позивачу видаткові накладні та податкові накладні на кожну поставлену партію товару. Всі податкові накладні, передані ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»Позивачу, були оформлені належним чином у повній відповідності до вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до порядку їх заповнення, передбаченого Порядок №165.

На підставі виданих ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»податкових накладних Позивач у відповідних звітних періодах відніс до податкового кредиту суми ПДВ, фактично сплаченого Позивачем у складі вартості товару, який (ПДВ) було нараховано на ціну поставленого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»товару.

Між Позивачем та ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»було укладено договір оренди №МТ-1206.1 від 02.06.2010 р. (надалі по тексту Договір від 02.06.2010 р.), відповідно до умов якого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»зобовязувалося надати Позивачу в строкове платне користування майно, строком з 02.06.2010 р. по 15.06.2010 р., а Позивач зобовязувався приймати і оплачувати майно в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

В матеріалах справи наявний Додаток №1 про передачу в оренду Парогенераторної установки, в кількості 1 шт., вартість з урахуванням ПДВ складає 32686,94 грн.

Доказами надання послуг є Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУS-0000000000000023.

В свою чергу, між Позивачем та ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»було укладено Договір №П-4-830 від 27.05.2010 р. про передачу парогенератора останньому для забезпечення безаварійної експлуатації адсорберів цеху №23.

На виконання вищезазначеного договору Позивачем було передано ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»парогенератор, що підтверджується Актом прийому-передачі робіт (надання послуг) від 03.06.2010 р.

В матеріалах справи наявні докази виконаних робіт між Позивачем та ЗАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія».

В судовому засіданні було досліджено виписки з банківських рахунків, з яких вбачається, що Позивач перераховував ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»вартість надання послуг, з урахуванням ПДВ, що включений до вартості наданих послуг.

Таким чином, Позивач у складі вартості наданих послуг фактично у повному обсязі сплатив ПДВ, нарахований на ціну надання послуг, придбаного у ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія». Даний факт Відповідачем не заперечується (копії виписки з банківських рахунків залучені до матеріалів справи).

Разом з наданими послугами ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»передало Позивачу податкові накладні на надані послуги. Всі податкові накладні, передані ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»Позивачу, були оформлені належним чином у повній відповідності до вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до порядку їх заповнення, передбаченого Порядок №165.

На підставі виданих ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»податкових накладних Позивач у відповідних звітних періодах відніс до податкового кредиту суми ПДВ, фактично сплаченого Позивачем у складі наданих послуг, який (ПДВ) було нараховано на ціну надання послуг ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія».

Також, 01.02.2010 р. між Позивачем та ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»було укладено договір купівлі-продажу №МТ-01.02 (надалі по тексту Договір від 01.02.2010р.), відповідно до умов якого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»зобовязувалося поставити Позивачу товар, а саме металопрокат, запірну арматуру, труби та інші матеріали (надалі по тексту товар), а Позивач зобовязувався приймати і оплачувати поставлений товар в порядку, установленому Договором (копія Договору залучена до матеріалів справи).

В матеріалах справи наявний Додаток №1 (Специфікація), Додаток №2 (Специфікація), Додаток №3 (Специфікація), Додаток №4 (Специфікація), Додаток №5 (Специфікація.

В вищезазначених Додатках (Специфікаціях) визначено назва товару, одиниця вимірювання, ціна без ПДВ, сума без ПДВ, ПДВ та сума з урахуванням ПДВ.

В судовому засіданні було досліджено картку рахунку №631 з якої вбачається, що Позивач перераховував ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»вартість поставленого товару, з урахуванням ПДВ, що включений до вартості оплачуваного товару.

Таким чином, Позивач у складі вартості товару фактично у повному обсязі сплатив ПДВ, нарахований на ціну товару, придбаного у ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія». Даний факт Відповідачем не заперечується (копії виписки з банківських рахунків залучені до матеріалів справи).

Разом з партіями товару ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»передало Позивачу видаткові накладні та податкові накладні, Акти здачі-прийняття робіт на кожну поставлену партію товару. Всі податкові накладні, передані ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»Позивачу, були оформлені належним чином у повній відповідності до вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до порядку їх заповнення, передбаченого Порядком №165.

На підставі виданих ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»податкових накладних Позивач у відповідних звітних періодах відніс до податкового кредиту суми ПДВ, фактично сплаченого Позивачем у складі вартості товару, який (ПДВ) було нараховано на ціну поставленого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»товару.

Крім того, між Позивачем та ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»було укладено договір №МТСК-0210 на розробку та авторський нагляд робочого проекту «Реконструкція установки гідроочистки ЛЧ-24-2000 №2 з метою випуску дизельного пального Євро-4»від 02.10.2009 р. (надалі по тексту Договір від 02.10.2009 р.), відповідно до умов якого ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»зобовязувалося виконати розробку та авторський нагляд робочого проекту «Реконструкція установки гідро очистки ЛЧ-24-2000 №2 з метою випуску дизельного пального Євро-4»(копія Договору залучена до матеріалів справи).

В матеріалах справи наявний Додаток №1 (Завдання), Додаток №3 (Календарний план), Акт №6 прийняття-здачі робіт від 28.04.2010 р., Акт №7 прийняття-здачі робіт від 28.05.2010 р..

В судовому засіданні було досліджено картку рахунку до Договору, з якої вбачається, що Позивач перераховував ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»вартість наданих послуг, з урахуванням ПДВ, що включений до вартості оплачуваного товару.

Разом з надання послуг ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»передало Позивачу податкові накладні та Акти здачі-прийняття робіт. Всі податкові накладні, передані ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»Позивачу були оформлені належним чином у повній відповідності до вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до порядку їх заповнення, передбаченого Порядок №165.

В матеріалах справи містяться Договір №МТ-1201 купівлі-продажу від 12.01.2010 р., Договір № МТ-0206 від 02.06.2010 р. на розробку робочого проекту реконструкції установки ЛЧ-35-11/1000, на розробку робочого проекту реконструкції установки ЛЧ-24-2000 №1 та Договір №МТСК-0812 про надання послуг.

В матеріалах справи наявні Додатки до Договорів, Акти прийняття-здачі робіт, Картки рахунків.

В судовому засіданні було досліджено картки рахунків з яких вбачається, що Позивач перераховував ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»вартість наданих послуг, з урахуванням ПДВ, що включений до вартості оплачуваного товару.

Разом з надання послуг ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»передало Позивачу податкові накладні. Всі податкові накладні, передані ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»Позивачу, були оформлені належним чином у повній відповідності до вимог пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та відповідно до порядку їх заповнення, передбаченого Порядок №165.

Також судом було досліджено та залучено до матеріалів справи оригінали та копії договорів укладених між Позивачем та Субпідрядниками на виконання робіт, Акти виконаних робіт, кошторис та докази оплати виконаних робіт.

Судом залучено до матеріалів справи: копії видаткових накладних; копії податкових накладних; акти прийому товару; копії виписки з банківських рахунків за перевіряємий період, Договори, картки рахунків.

Згідно з п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.3 п. 7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, при цьому платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

З пояснень представника відповідача, що були надані ним в судовому засіданні, та наявної в матеріалах справи копії акту перевірки, судом встановлено, що під час проведення перевірки податковим органом предметом дослідження перевіряючих були лише декларації з податку на додану вартість з розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагента та дані «АІС співставлення ПЗ та ПК», при цьому будь-яких відомостей, в тому числі і податкових накладних на підставі яких позивачем у перевіряємому періоді віднесено суми до податкового кредиту, податковим органом при здійсненні перевірки не витребовувалось.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься Скарга подана ТОВ «Багатогалузева транспортно-будівельна компанія»№3/07 від 20.07.2010 р. на імя Начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва на дії посадових осіб щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість та податкового розрахунку комунального податку підприємства та додатки до неї.

Відповідно до ч.1 ст.2 закону України «Про Державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі). Відповідно до ст. 3 цього ж Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Згідно ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій виконують функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, та ін.

У відповідності до ст. 11 цього ж Закону передбачені права державних податкових інспекцій якими вони наділені для виконання покладених функцій, а саме : здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; 3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; 4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків); 5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності та ін.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивача фактично притягнуто до відповідальності за віднесення сум до податкового кредиту, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями або іншими подібними документами, однак, як вже встановлено судом вище, відповідачем під час проведення документальної перевірки не досліджувалось первинних документів на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, усі висновки викладені у акту перевірки ґрунтуються лише на даних Автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Крім того п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 10.2 ст. 10 цього ж Закону платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту правомірності віднесення позивачем сум до податкового кредиту.

Як встановлено судом з наявних матеріалів справи та пояснень сторін, позивачем у перевіряємому періоді належним чином та у встановленому законом порядку подавалась податкова звітність, зокрема декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при цьому жодних зауважень з приводу відсутності податкових накладних, на підставі яких у перевіряємому періоді позивачем віднесено суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту, чи невідповідності таких накладних встановленим вимогам у податкового органу відсутні.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до переконання про безпідставність висновків податкового органу про неможливість віднесення до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ в разі не сплати контрагентом податкових зобовязань, а тому податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. №0000492302/0 та податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. №0000492302/1 підлягають скасуванню в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин справи та вимог законодавства.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. №0000492302/0 та визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 р. №0000492302/1.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства.

Суддя А.Б. Федорчук