Постанова № 17314374, 09.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 червня 2011 року № 2а-18289/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Прімакс"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення від 06.10.2010р. №0002942302/0/37310

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімакс»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002942302/0/37310 від 06.10.2010 р. повністю.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене ДПІ у Дарницькому районі м. Києва із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин та укладення угод, які були кваліфіковані відповідачем, як нікчемні.

У відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімакс»(надалі по тексту Позивач) щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові наслідки з ТОВ «С.ДЖ.Р.Груп»за період з 01.09.2008 року по 30.04.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 22.09.2010 р. за № 6045/23-02/24255733 (надалі по тексту Акт перевірки).

Під час перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2010 р на загальну суму 1377872,00 грн., зокрема, у вересні 2008 р. 5726,00 грн., в жовтні 2008 р. 25000 грн., в листопаді 2008 р. 28333,00 грн., в грудні 2008 р. 43657,00 грн., в січні 2009 р. 31667,00 грн., в лютому 2009 р. 26989,00 грн., в березні 2009 р. 87578,00 грн., в квітні 2009 р. 30268,00 грн., в травні 2009 р. 354981,00 грн., в червні 2009 р. 42292,00 грн., в липні 2009 р. 38618,00 грн. в серпні 2009 р. 31396,00 грн., в вересень 2009 р. 29981,00 грн., в жовтні 2009 р. 31944,00 грн., в листопаді 2009 р. 162982,00 грн., в грудні 2009 р. 44229,00 грн., в січні 2010 р. 93760,00 грн., в лютому 2010 р. 100965,00 грн., в березні 2010 р. 133282,00 грн., квітні 2010 р. 28114,00 грн.

Не погоджуючись з викладеними обставинами в Аті перевірки, Позивач звернувся з Запереченнями на Акт перевірки до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідачем було направлено лист про залишення без задоволення заперечення на Акт перевірки, а висновки Акту перевірки без змін.

На підставі даного акту перевірки, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.10.2010р. №0002942302/0/37310, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 2066808,00 грн. з них 1377872,00 грн. за основним платежем та нараховані штрафні санкції у розмірі 688936,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Прімакс», у порядку апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань, було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, за результатами якої прийняте рішення №47630/10/25-011 від 08.12.2010 р. про залишення податкового повідомлення-рішення від 06.10.2010р. №0002942302/0/37310 без змін, скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, що між ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»та ТОВ «Прімакс»було укладено наступні договори: Договір підрядних послуг №0525 від 05.08.2008 р., Договір підрядних послуг №2609 від 29.09.2008 р., Договір тарифікації послуг звязку №2530 від 25.09.2008 р., Договір №0525 від 05.08.2008 р., Договір №2602 підрядних послуг від 26.02.2009 р., Договір №2804 підрядних послуг від 28.04.2008 р., Договір підрядних послуг №2606 від 26.06.2009 р., Договір №3009 від 30.09.2009 р., Договір №0212 від 02.12.2009 р. до даного договору було укладено Додаткове погодження №1 від 01.04.2010 р., Договір №0401-2010 тарифікація послуг від 04.01.2010 р. та іншими договорами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Зобовязання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, а послуги надавалися в повному обємі, що підтверджується видатковими та податковими накладними, актами виконаних робіт, локальними кошторисами. Довідками про вартість виконаних робіт, підсумковими відомостями ресурсів та виписками по банківським рахункам, які містяться в матеріалах справи.

В акті перевірки зазначено, що згідно інформації бази ПДС України встановлено, що ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»згідно допиту свідка від 18.08.2010 р. ОСОБА_1, проведеного старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській обл. Андрійчуком Р.Б. встановлено, що ОСОБА_1 за грошову винагороду зареєстрував підприємство ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп».

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що укладені та начебто виконані договори між ТОВ «Прімакс»та «С.ДЖ.Р. Груп»є нікчемними, оскільки оформлені лише документально, без будь-якого товарного характеру операцій, з метою заниження податку на додану вартість.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених угод, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду даної справи не встановлено наявність умислу у директора Товариства на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться копія з копії Пояснень від 26.04.2011 р. (засвідчені нотаріально) в яких ОСОБА_1 зазначає, що підприємницькою діяльністю займався в повному обсязі всі податки були сплачені та зазначає, що відмовляється від показів, які записані в протоколі допиту від 18.08.2010 р.

Постанова про закриття кримінальної справи від 27.04.2011 р., в якій зазначено, що під час слідства не здобуто доказів, які б свідчили про спеціальну мету на прикриття незаконної діяльності ОСОБА_1

Також, акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагента позивача від сплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В матеріалах справи містять докази виконання сторонами умов договору в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки матеріали справи містять податкові накладні, видаткові накладні, договори, докази на підтвердження виконання сторонами умов договорів в повному обсязі, а також відповідачем в акті перевірки не зазначено жодних посилань щодо анулювання свідоцтв платника ПДВ контрагента позивача або несплати ТОВ «С.ДЖ.Р. Груп»податку на додану вартість до бюджету, судом вбачаються неправомірними посилання відповідача, викладені в акті перевірки.

Виходячи із приписів пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", тільки відсутність податкової накладної безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002942302/0/37310 від 06.10.2010 р.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук