Постанова № 17314291, 17.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2011 року11:20 № 2а-3047/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б. , суддів Аблова Є.В. Амельохіна В.В. при секретарі судового засідання Паньків В. В. вирішив адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства "Український державний центр мистецтв"

доГоловного контрольно-ревізійного управління України

провизнання незаконним та скасування вимог № 04-14/1814 від 03.11.2010року

за участю представників сторін:

від позивача: Бабіч О.І

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 25-17/14 від 11.01.11 р.,

ОСОБА_6, довіреність № 25-17/379 від 21.03.11

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.05.2011 року о 11 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання нечинними та скасування вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України, які викладені у листі від 03.11.2010 року №04-14/1814 «Про усунення виявлених порушень», а саме про наступне: «у порядку ст. 1212 ЦК України стягнути з винних осіб кошти в загальній сумі 101,8 тис. грн., що набуті без достатньої правової підстави у зв'язку з ненаданням належних та допустимих підтверджуючих документів щодо їх використання; зазначені кошти перерахувати в дохід Державного бюджету на реєстраційний рахунок Управління державного казначейства Шевченківського району в м. Києві №31111102700011, МФО 820019, код платежу 21080600, ЄДРПОУ 26077968»; «відобразити по бухгалтерському обліку Підприємства дебіторську заборгованість у сумі 96,8 тис. грн., внаслідок неналежного підтвердження здійснених витрат по оплаті за понаднормовий багаж»; «у порядку та розмірі, передбаченому ст.ст. 130, 134, 136 КЗпП України стягнути з ОСОБА_4 кошти у сумі 96,8 тис. грн., як такі, що набуті ним без належного підтвердження здійснених витрат; зазначені кошти перерахувати в дохід Державного бюджету на реєстраційний рахунок Управління державного казначейства Шевченківського району в м. Києві №31111102700011, МФО 820019, код платежу 21080600, ЄДРПОУ 26077968».

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, що в діях Позивача відсутні порушення Законодавства, а висновки, які відображені в Акті перевірки є помилковими в частині щодо використання бюджетних коштів на придбання білетів та оплату понаднормового багажу, оскільки Позивачем не надано належних та допустимих підтверджуючих документів на обґрунтування вартості білетів та багажу. Представник Позивача зазначає, що директором Позивача були виплачені кошти на відрядження Творчому колективу (особисто кожному під розписку), що підтверджується відповідними звітами та на вартість багажу видані відповідні документи.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність посилань, викладених у акті перевірки та вимог, висунутих до позивача. Заперечення відповідачем співпадають з викладеним у акті перевірки.

В судовому засіданні представники Відповідача проти позову заперечують, та просять відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Подільським районним судом м. Києва 27.08.2010 р. прийнято Постанову про надання дозволу Головному контрольно-ревізійному управлінню України на проведення позапланової перевірки Державного підприємства «Український державний центр мистецтв», терміном 15 робочих днів з 20.09.2010 р. по 08.10.2010 р. включно.

Головним Контрольно-ревізійним управлінням України у період з 20 вересня 2010 року по 08 жовтня 2010 року проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український державний центр мистецтв»за період з 01.01.2009 по 01.07.2010 року.

За результатом перевірки було складено акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Український державний центр мистецтв»за період з 01.01.2009 року по 01.07.2010 року від 15.10.2010 року №04-20/142 (на далі по тексту Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки складено Лист (рішення) від 03.11.2010 року №04-14/1814 «Про усунення виявлених порушень»яким сформовано ряд вимог, зокрема: «у порядку ст. 1212 ЦК України стягнути з винних осіб кошти в загальній сумі 101,8 тис. грн., що набуті без достатньої правової підстави у зв'язку з ненаданням належних та допустимих підтверджуючих документів щодо їх використання; зазначені кошти перерахувати в дохід Державного бюджету на реєстраційний рахунок Управління державного казначейства Шевченківського району в м. Києві №31111102700011, МФО 820019, код платежу 21080600, ЄДРПОУ 26077968»; «відобразити по бухгалтерському обліку Підприємства дебіторську заборгованість у сумі 96,8 тис. грн., внаслідок неналежного підтвердження здійснених витрат по оплаті за понаднормовий багаж»; «у порядку та розмірі, передбаченому cт. cт. 130, 134, 136 КЗпП України стягнути з ОСОБА_4 кошти у сумі 96800,00 грн., як такі, що набуті ним без належного підтвердження здійснених витрат; зазначені кошти перерахувати в дохід Державного бюджету.

Ознайомившись із матеріалами справи, заслухавши пояснення сторін, Окружний адміністративний суд дійшов наступних висновків.

Статтею 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту Закон № 2939-XII) встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Приписи статті 2 Закону № 2939-XII визначають, що одним із видів державного фінансового контролю є інспектування, яке здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 550 від 20 квітня 2006 року, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності обєкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 7 статті 10 вказаного Закону, надано право Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідальними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Суд не погоджується із висновком відповідача оскільки, такий висновок Відповідача ґрунтується виключно на поясненнях директора Позивача, учасників Творчого колективу «Покуття»(надалі по тексту ТК «Покуття») та пояснень особи, яка зазначена, як директор ТОВ «Аеро-Стандарт».

Відповідач в обґрунтування викладеного у Листі зазначає, що директор ДП «Український державний центр мистецтв»ОСОБА_4 недотримався умов Контракту від 23.03.2009 № 421 та вимоги п. 6 статті 7 Бюджетного кодексу України, в частині того, що усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату, а саме не придбано авіаквитки безпосередньо у авіакомпанії, а видано кошти у сумі 536000,00 грн. учасникам ТК «Покуття», які придбали дані квитки у ТОВ «Аеро-Стандарт»вартістю на 101800,00 грн. більше їх фактичної вартості, чим завдано збитки Підприємству на суму 101800,00 грн.

Вислухавши думку сторін, суд не погоджується з висновком Відповідача з наступних підстав:

Судом встановлено, що кошти на адресу Позивача були перераховані 09.12.2009 р., даний факт не оспорюється Відповідачем, проте виліт ТК «Покуття»запланований на 10.12.2009 р.

Як встановлено Судом, між Позивачем та ТОВ «Аеро-Стандарт»було укладено договір №116/12 від 10.12.2009 р. про надання послуг, а саме на придбання білетів та оплату за понаднормовий багаж.

Виплата коштів учасникам ТК «Покуття»у підзвіт здійснено на підставі відомості №21 (на придбання авіаквитків) по 21440,00 грн. кожному, на загальну суму 536000,00 грн., №22 (на відрядження) по 15260,00 тис. грн. кожному на загальну суму 381600 грн. та №31 (на відрядження в межах України) по 60,00 грн. кожному на загальну суму 1500,00 грн. (копії відомості на виплату коштів на придбання авіабілетів міститься в матеріалах справи).

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України визначено принцип ефективності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно ст. 121 КЗпП України передбачено гарантії і компенсації при службових відрядженнях, а саме, працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями (частина 1). Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством (частина 2).

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. №663 та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов'язані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон - у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати у розмірах згідно з установленими нормами. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток.

Незабезпечення відряджуваного працівника авансом є порушенням трудового законодавства. Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України особи, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У відповідності із абзацом 5 Загальних положень Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 10 червня 1999 р. №146), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 1998 р. за №218/2658 (надалі - Інструкція 59), підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження.

Частиною 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці, зокрема і за невидачу авансу на відрядження.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Аеро-Стандарт»було придбано білети у ЗАТ «Київське агентство повітряних сполучень «Кий-Авіа»в кількості 25 шт. на маршрут Київ -Куритіба Київ, з подальшим перепродажем учасникам ТК «Покуття», що в свою чергу не суперечить законодавству.

Представник Позивача зазначає, що на виконання зазначеної норми усіма відрядженими подано звіти про використання коштів. Згідно зазначених звітів до підприємства подано інформацію про використання коштів наданих у підзвіт, у тому числі про відшкодування учасникам творчого колективу «Покуття»витрат на придбання авіаквитків для перельоту Київ-Рим-Сан-Пауло-Курітіба-Київ у загальній сумі 536000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає порушень з боку Позивача щодо видачі коштів на придбання квитків та оплату коштів на витрати на відрядження учасникам ТК «Покуття», що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, як встановлено судом, учасники ТК «Покуття»для виступів у відряджені перевозили з собою всі необхідні музичні інструменти, обладнання та реквізит, що складало додатковий багаж, який виходив за рамки ручної поклажі та також повинен був оплачуватися.

Представником Позивача надано суду корінець квитка, який підтверджує, що вартість перевезення понаднормового багажу складає 96799,00 грн. (копія корінця міститься в матеріалах справи).

Посилання Відповідача на те, що ТОВ «Аеро-Стандарт»не має право на перевезення не береться судом до уваги, оскільки ТОВ «Аеро-Стандарт»надає посередницькі послуги, а не послуги по перевезенню.

Усі звітні документи про оплату за наднормовий багаж оформлені у суворій відповідності із статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

В матеріалах справи наявні всі підтверджуючі документи, а Саме договір про надання послуг, Акт виконаних робіт від 10.12.2009 р. та приходно-касовий ордер, що підтверджує виконання сторонами умов договору.

В судовому засіданні представниками Відповідача не оспорювався факт відрядження ТК «Покуття»для виступу та представництва України у місті Меренга Федеративна республіка Бразилія, у період з 10 по 21 грудня 2009 року, у межах 17 Фестивалю Українського танцю.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинними та скасувати вимоги Головного контрольно-ревізійного управління України, які викладені у листі від 03.11.2010 року №04-14/1814 «Про усунення виявлених порушень», а саме про наступне: «у порядку ст. 1212 ЦК України стягнути з винних осіб кошти в загальній сумі 101,8 тис. грн., що набуті без достатньої правової підстави у зв'язку з ненаданням належних та допустимих підтверджуючих документів щодо їх використання; зазначені кошти перерахувати в дохід Державного бюджету на реєстраційний рахунок Управління державного казначейства Шевченківського району в м. Києві №31111102700011, МФО 820019, код платежу 21080600, ЄДРПОУ 26077968»; «відобразити по бухгалтерському обліку Підприємства дебіторську заборгованість у сумі 96,8 тис. грн., внаслідок неналежного підтвердження здійснених витрат по оплаті за понаднормовий багаж»; «у порядку та розмірі, передбаченому ст.ст. 130, 134, 136 КЗпП України стягнути з ОСОБА_4 кошти у сумі 96,8 тис. грн., як такі, що набуті ним без належного підтвердження здійснених витрат; зазначені кошти перерахувати в дохід Державного бюджету на реєстраційний рахунок Управління державного казначейства Шевченківського району в м. Києві №31111102700011, МФО 820019, код платежу 21080600, ЄДРПОУ 26077968».

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, скарга подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Головуючий Суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов В.В. Амельохін