Ухвала суду № 17313502, 06.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2011 р. м. КиївК-22315/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівБившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Федорова М.О.

при секретарі Кравченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на постанову Господарського суду Донецької області від 05.07.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2007

у справі № 29/165а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проднафта»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Донецької області від 05.07.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2007, позов задоволено. Визнано недійсним рішення ДПІ у Київському районі м.Донецька від 12.04.2007 № 5610/10/23-413 0000862343/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 24423,86 грн. Присуджено ТОВ «Проднафта»з Державного бюджету України 03,40 грн. судового збору.

ДПІ у Київському районі м.Донецька подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, оскільки судами попередніх інстанцій не взято до уваги надані відповідачем ксерокопії видаткових відомостей.

Сторони, належним чином повідомлені про дату час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Актом перевірки № 673/23-213/32496513 від 29.03.2007 зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72, п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637

На підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.04.2007 № 5610/10/23-413 0000862343/0 в сумі 24423,86 грн., зокрема:

в сумі 4423,86 грн. на підставі абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за порушення п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637. Порушення полягало у тому, що працівникам підприємства по видатковій відомості видавалися кошти на заробітну плату без підпису отримувача;

в сумі 20000 грн. на підставі абз. 6 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за порушення п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72. Порушення полягало у відсутності первинних платіжних документів в авансових звітах підзвітної особи (ОСОБА_1.) від 21.08.2004 на суму 10000 та від 01.09.2004 на суму 10000 грн., які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів у загальній сумі 20000 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм законодавства, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору.

З досліджених в судовому засіданні оригіналів наведених в акті перевірки видаткових документів судом першої інстанції встановлено наявність відповідних підписів отримувачів коштів, у звязку з чим суд дійшов правильного висновку про відсутність з боку позивача порушень вимог п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637.

При цьому, як правильно вказано судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, у податкового органу не було підстав для застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за порушення вимог п.3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, оскільки за вказаною нормою Указу відповідальність настає за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах. Утім, такого порушення в акті перевірки зафіксовано не було.

Також судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, достовірно встановлено, що за звітами № 3 від 21.08.2004 та № 4 від 01.09.2004 про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, ОСОБА_1 звітував про отримані аванси на закупку товару у загальній сумі 20000 грн. (сплата коштів підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів № 17 від 21.08.2004 на суму 10000 грн. та № 648/2 від 01.09.2004 на суму 10000 грн., виданими СПД ОСОБА_2.), що виключає висновок про порушення позивачем вимог п.2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.02.2001 № 72.

Податковий орган у касаційній скарзі не наводить доводів, які б спростовували правильність встановлених судами попередніх інстанцій обставин та висновків.

До того ж, як правильно вказано судами, податковим органом при застосуванні до позивача адміністративно-господарських санкцій були порушені строки, встановлені ст. 250 Господарського кодекса України.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 05.07.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2007 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.І. Бившева

Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

М.О. Федоров