Ухвала суду № 17313441, 13.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-42896/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

за участю:

представника позивача –Котул А.М.,

представника відповідача –Карпенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний банк»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року

у справі № 9/317

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний Індустріальний банк»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний Індустріальний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний Індустріальний банк»(далі –позивач), звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі –відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП від 05 березня 2008 року № 0000794320/0, від 05 травня 2008 року № 0000794320/1; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Комерційний Індустріальний банк»судових витрат, з яких: 3,40 грн. –сплачений судовий збір, 50000,00 грн. –витрати на правову допомогу (в редакції заяви про зміну позовних вимог від 15 липня 2008 року за вих. № 11-386/7-2008).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП № 0000794320/0 від 05 березня 2008 року, № 0000794320/1 від 05 травня 2008 року. Відшкодовано ТОВ «Комерційний Індустріальний банк»з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП № 0000794320/0 від 05 березня 2008 року, № 0000794320/1 від 05 травня 2008 року скасовано, постановлено в цій частині нову постанову, якою в позові відмовлено. В решті постанову суду залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ «Комерційний Індустріальний банк», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року залишити в силі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП провела виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Комерційний Індустріальний банк»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої було складено акт № 95/43-20/21580639 від 20 лютого 2008 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягало у тому, що ТОВ «Комерційний Індустріальний банк»не утримувало та не перераховувало в бюджет податок на доходи нерезидентів у сумі 825393,83 грн.

Зокрема, у акті перевірки було встановлено, що надані до перевірки довідки за 2005, 2006 та 2007 рік, видані податковим органом штату Каліфорнія, не відповідають вимогам сертифікату резиденції за формою № 6166, який повинен бути зеленого кольору і кожному рядку міститься слово «VOID», а отже банк не мав право застосовувати норми міжнародної угоди і відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»повинен був сплачувати податок на доходи нерезидентів до бюджету за ставкою у розмірі 15% від суми сплачених процентів за рахунок нерезидента.

05 березня 2008 року СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП на підставі акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000794320/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Комерційний Індустріальний банк»суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток іноземних юридичних осіб у розмірі 2476181,49 грн., у тому числі: 825393,83 грн. –основний платіж, 1650787,66 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Вказане податкове повідомлення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скаргу було залишено без змін, а податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2008 року № 0000794320/1 на аналогічну суму нарахувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що довідки, видані податковим органом штату Каліфорнія від 30 червня 2005 року, від 19 січня 2006 року та від 22 січня 2007 року містять усю необхідну інформацію, передбачену пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470, та відповідає вимогам параграфу )» Конвенція між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал від 04 березня 1994 року. Судом також було враховано, що позивачем були додатково подані довідки за формою № 6166 за 2005, 2006 та 2007 рік, які видані Департаментом податкової служби Міністерства фінансів, Філадельфія, Пенсільванія, якими ще раз підтверджено, що компанія «Projekt Finance Development International LLC», США, дійсно являлася резидентом США та була зареєстрована їх податковими органам та сплачувала там податкові платежі. При цьому, судом було враховано, що податковим органом не було вчинено дій, передбачених абзацом 4 пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470, з урахуванням того, що лист Державної податкової адміністрації України від 17 лютого 2004 року № 2625/7/12-0117, на який посилається СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП, не являється податковим роз'ясненням у розумінні підпункту «г» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та не був оприлюдненим та опублікованим у засобах масової інформації відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що для резидентів США єдиною формою підтвердження прав особи на застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування є сертифікат резиденції за формою 6166, яка є офіційним урядовим документом і єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на застосування цієї Конвенції, яка приймалася державними податковими інспекціями України без консульської легалізації та відповідно без апостилю, у зв’язку з чим позивач був сплачувати податок на доходи нерезидентів до бюджету за ставкою у розмірі 15% від суми сплачених процентів за рахунок нерезидента.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено в акті перевірки, 03 травня 2004 року між TOB «Київський Індустріальний Банк»(банк) та компанією Finance Development International LLC», США (вкладник) був укладений договір про депозитний вклад (далі –договір), відповідно до умов якого вкладник розміщує на депозитному рахунку кошти у сумі 6000000,00 доларів США терміном на один рік з дня зарахування коштів на рахунок; датою повернення депозиту є 03 травня 2005 року або на вимогу вкладника; відсоткова ставка за користування депозитом за цим вкладом складає 16 відсотків річних.

Додатковими угодами до вказаного договору дію договору про депозитний вклад було продовжено до 02 травня 2009 року.

Листом від 17 липня 2006 року компанія oject Finance Development International LLC»звернулася до позивача з проханням повернути депозит у сумі 4810000,00 доларів США з депозитного рахунку № 2615900359 на рахунок № 26009359.

Згідно представлених до перевірки бухгалтерських документів банк повернув вкладнику повністю суму депозиту.

Разом з цим, 12 вересня 2005 року TOB «Київський Індустріальний Банк»(банк) та компанія Finance Development International LLC», США (інвестор) було укладено угоду про залучення коштів на умовах субординованого боргу (далі –угода) в іноземній валюті в сумі 2000000,00 доларів США терміном п’ять років. За користуванням залученими коштами банк сплачує інвестору 10 відсотків річних.

Також в акті перевірки було встановлено, що TOB «Київський Індустріальний Банк»не утримувало та не перераховувало в бюджет податок на доходи нерезидентів з суми сплачених відсотків по договору про депозитний вклад та по угоді про залучення коштів на умовах субординованого боргу на адресу нерезидента –компанії roject Finance Development International LLC», США згідно довідок, виданих податковим органом штату Каліфорнія від 30 червня 2005 року, від 19 січня 2006 року та від 22 січня 2007 року.

Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Згідно пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Пунктом 18.1 статті 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Конвенцією між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал від 04 березня 1994 року, яка була ратифікована Україною 26 травня 1995 року та набула чинності 05 червня 2000 року (далі - Конвенція) було передбачено, що ця Конвенція застосовується до осіб, що є резидентами однієї чи обох Договірних Держав а також до інших осіб, якщо це спеціально передбачено в Конвенції (пункт 1 статті 1 Конвенції); незважаючи на будь-які положення Конвенції за винятком параграфа 4 Договірна Держава може оподатковувати відповідно до її внутрішнього законодавства резидентів (як це визначено Статтею 4) (Резиденція) цієї Держави, та у випадку Сполучених Штатів Америки - їх громадян та колишніх громадян (пункт 3 статті 1 Конвенції); у розумінні цієї Конвенції, якщо інше не випливає з контексту термін «компетентний орган»означає: (i) стосовно Сполучених Штатів: Міністерство фінансів або його повноважного представника; (ii) стосовно України: Міністра фінансів або його повноважного представника (параграф «j)»пункту 1 статті 3 Конвенції); для цілей цієї Конвенції термін «Резидент Договірної Держави»означає будь-яку особу, яка відповідно до законодавства цієї Держави належить до оподаткування в ній на підставі свого місця проживання, місця перебування, громадянства, місця корпоратизації чи будь-якого іншого аналогічного критерію. Однак цей термін не включає в себе будь-яку особу, яка належить до оподаткування в цій Державні тільки щодо прибутків з джерел, що знаходяться в цій Державі, або розташованого там майна (пункт 1 статті 4 Конвенції); проценти, які одержуються та фактично належать резиденту Договірної Держави, можуть оподатковуватися тільки в цій Державі (пункт 1 статті 11 Конвенції).

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про міжнародні договори України»Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 06 травня 2001 року № 470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування».

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

Матеріали справи містять довідки (арк. справи 31-45), видані податковим органом штату Каліфорнія від 30 червня 2005 року, від 19 січня 2006 року та від 22 січня 2007 року, який знаходиться за адресою: РО ВОХ 942857, Сакраменто, СА 94257-0540, які відповідно до їх змісту містять усю необхідну інформацію, визначену пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), а саме щодо повної назви нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору; назви компетентного органу, прізвища та підпису уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дати видачі.

На вказаних довідках у відповідності до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, проставлений апостиль. Довідки перекладені на українську мову, переклад засвідчений нотаріально.

З огляду на положення Конвенції між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та капітал та вимоги національного податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для звільнення позивача від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України з суми сплачених відсотків по договору про депозитний вклад та по угоді про залучення коштів на умовах субординованого боргу на адресу нерезидента –компанії ject Finance Development International LLC».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач надав для перевірки відповідні документи на підтвердження резидентства компанії ct Finance Development International LLC», США. Проте СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП не визнала такі докази достатніми та дійшла висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Між тим, доказів того, що СДПІ у м. Києва по роботі з ВПП здійснювала заходи, передбачені абзацом 4 пункту 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), матеріали справи не містять.

Разом з цим, матеріали справи містять довідки за формою № 6166 (арк. справи 133-147) відповідно за 2005, 2006 та 2007 податкові роки, видані Департаментом податкової служби Міністерства фінансів, Філадельфія, Пенсільванія, і кожному рядку яких міститься слово «VOID»і якими підтверджено, що компанія ct Finance Development International LLC»у 2005, 2006 та 2007 роках подавала інформаційну декларацію, форма 1065, корпоративну податкову заявку про доходи в США, як повинна робити компанія, кожен партнер якої постійно проживає та сплачує податки в США.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про безпідставність визначення позивачу податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2476181,49 грн. спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року підлягає скасуванню із залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний Індустріальний банк»задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

           ______ М.О. Федоров