Ухвала суду № 17313435, 13.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-11075/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року

у справі № 2а-1558/08

за позовом Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області

до Закритого акціонерного товариства «Агротон»

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Куп’янська об’єднана державна податкова інспекція Харківської області (далі –позивач) звернулася до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства «Агротон»(далі –відповідач) про визнання правомірною та стягнення із ЗАТ «Агротон»суми зобов’язання перед бюджетом, яка була визначена Куп’янською ОДПІ Харківської області 28 липня 2003 року у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності, у розмірі 10844,00 грн.

Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Куп’янська ОДПІ Харківської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено.

Куп’янська ОДПІ Харківської області провела позапланову документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства ЗАТ «Агротон»за період з 01 вересня 2001 року по 30 червня 2003 року, за результатами якої було складено акт від 24 липня 2003 року №108/23-117-31542013-ДСК.

Перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки оплата за відвантажену продукцію на експорт у сумі 52125,00 доларів США не надійшла у терміни, встановлені валютним законодавством (90 календарних днів).

Зокрема, перевіркою було встановлено, що 11 листопада 2002 року відповідач (резидент) уклав контракт № 11/11 з республіканським унітарним сільськогосподарським підприємством «СГЦ «Западний»РБ (Білорусь) (нерезидент). На виконання контракту відповідачем було відвантажено шрот з насіння соняшника на загальну суму 52125,00 доларів США. Митне оформлення вивозу шроту було проведено згідно вивізних вантажних митних декларацій від 29 листопада 2002 року.

Таким чином, за даним контрактом виручка підлягала зарахуванню на валютний рахунок відповідача не пізніше 26 лютого 2003 року у відповідності до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

У зв'язку з порушенням терміну зарахування на валютний рахунок відповідача виручки, податковим органом на підставі акту перевірки відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»було нараховано пеню у розмірі 10844,00 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2003 року.

Прийняте позивачем за результатами вказаної перевірки податкове повідомлення-рішення від 28 липня 2003 року б/н про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності в розмірі 10844,00 грн. було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2003 року у справі № А-24/339-03, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 травня 2004 року. Ухвалою Верховного Суду України від 26 серпня 2004 року було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 11 травня 2004 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, та суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходили з того, що податковим органом не дотримано строки притягнення суб’єкта підприємницької діяльності за порушення строків здійснення розрахунків в іноземній валюті, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України, з урахуванням того, що рішення від 28 липня 2003 року, на яке податковий орган посилається як на підставу зобов’язання відповідача сплатити пеню, було скасовано судом.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно частини 1 статті 241 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 241 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Тобто нарахування штрафу за порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», віднесено до адміністративно-господарських зобов’язань.

Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виручка підлягала зарахуванню на валютний рахунок відповідача не пізніше 26 лютого 2003 року, що було виявлено податковим органом під час проведення перевірки 14 липня 2003 року, тоді як Куп’янська ОДПІ Харківської області звернулася до суду з позовом про стягнення пені лише 19 січня 2005 року, тобто з порушенням строків, які встановлені статтею 250 Господарського кодексу.

Разом з цим, суди попередніх інстанцій правомірно відзначили, що посилання податкового органу як на підставу зобов’язання відповідача сплатити до бюджету суму пені на податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки від 24 липня 2003 року №108/23-117-31542013-ДСК, яке було скасоване постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21 листопада 2003 року у справі № А-24/339-03, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11 травня 2004 року, суперечить вимогам допустимості та належності доказів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що фінансові санкції за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, визначені податковим органом, за своєюправовою природою є адміністративно-господарськими санкціями, і на них поширюється положення статті 250 Господарського кодексу України стосовно можливості їх застосування протягом строків, встановлених цією статтею.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення пені з ЗАТ «Агротон»за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 10844,00 грн.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Куп’янської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 березня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

           ______ М.О. Федоров