Ухвала суду № 17313368, 06.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-25104/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 26 червня 2008 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року

у справі № 13/228/08-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дружба»

до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство «Дружба»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі –відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення Вільнянської МДПІ Запорізької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 липня 2007 року № 0000652310/0.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 26 червня 2008 року позов задоволено. Скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Вільнянської МДПІ Запорізької області № 0000652310/0 від 10 липня 2007 року. Судові витрати присуджено з державного бюджету.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року постанову Господарського суду Запорізької області від 26 червня 2008 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Вільнянська МДПІ Запорізької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 26 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Вільнянська МДПІ Запорізької області провела виїзну планову перевірку ВАТ «Дружба»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 02 липня 2007 року № 326/23/00849014.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, яке полягало у звітуванні підзвітними особами за видану під звіт готівку без надання відповідних документів на загальну суму 2487,47 грн.

10 липня 2007 року Вільнянська МДПІ Запорізької області прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000652310/0, яким на підставі пункту 5 статті 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосувала до ВАТ «Дружба»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2487,47 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що всі підтверджуючі платіжні документи, які долдані до авансових звітів, оформлені віповідно до вимог чинного законодавства та з дотриманням вимог бухгалтерського обліку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до абзаців 1, 4, 5 пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17 червня 2003 року № 157 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що прибутковим документом є також і закупівельний акт, який оформляється згідно з додатком 5 Методичних рекомендацій.

Абзацом 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як зазначено в акті перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій слугував висновок податкового органу про звітування підзвітними особами, які вказані на 33 аркуші акту перевірки, за видану їм під звіт готівку на загальну суму 2487,47 грн. без надання відповідних документів.

Разом з цим, як правомірно встановлено судами попередніх інстанцій, подані підзвітними особами до звітів про використання грошових коштів, виданих під звіт, розрахункові документи (товарні чеки, фіскальні чеки, квитанції тощо) (арк. справи 31-68) відповідають вимогам чинного законодавства.

Посилання податкового органу в обґрунтування правомірності застосування штрафних (фінансових) на те, що при закупівлі сільськогосподарської продукції у громадян працівниками товариства до авансових звітів додані довідки довільної форми, які не відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України 01серпня 2006 року № 1063 «Про затвердження Порядку видачі довідки про право фізичної особи на отримання доходу від податкового агента без утримання податку та її форми», оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, наявні у матеріалах справи довідки містять інформацію, визначену пунктом 3 цієї Постанови.

Матеріали справи містять також закупівельні акти, згідно яких працівники позивача здійснювали закупівлю сільськогосподарської продукції у громадян, які відповідають вимогам, визначеним Методичними рекомендаціями щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17 червня 2003 року № 157 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2487,47 грн. спірним рішенням.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова господарського суду Запорізької області від 26 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 26 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

           ______ М.О. Федоров