Ухвала суду № 17313364, 06.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-24603/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області

на постанову господарського суду Волинської області від 26 листопада 2007 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року

у справі № 9/73-2А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»

до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції (далі-відповідач) про скасування рішення Нововолинської ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 серпня 2007 року № 0000602303/442 на суму 183535,15 грн.

Постановою Господарського суду Волинської області від 26 листопада 2007 року позов задоволено повністю. Скасовано рішення Нововолинської ОДПІ від 06 серпня 2007 року № 0000602303/442 про застосування до ТОВ «Кроноспан УА»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 183535,15 грн.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року постанову Господарського суду Волинської області від 26 листопада 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Нововолинська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Волинської області від 26 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Кроноспан УА», посилаючись на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу Нововолинської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Волинської області від 26 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Нововолинська ОДПІ провела виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Кроноспан УА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 26 липня 2007 року № 188/2301/33273907.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягали у проведенні позивачем розрахункових операцій на суму 36707,03 грн. при реалізації продукції невласного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій та видачі відповідного документа (касового чеку).

06 серпня 2007 року Нововолинська ОДПІ прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000602303/442, яким на підставі пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»застосувала до ТОВ «Кроноспан УА»суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 183535,15 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реалізація позивачем товару не власного виробництва є разовою господарською операцією у місці, непризначеному для роздрібної торгівлі, тобто не є торгівлею у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також суди виходили з того, що податковим органом не дотримано строки притягнення суб’єкта підприємницької діяльності за порушення здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пункту 3.2 статті 3 статуту ТОВ «Кроноспан УА»основним предметом (напрямком) діяльності товариства є: виробництво виробів з дерева; переробка деревини; торгівля виробами з деревини; виробництво та продаж плит MDF і MDF ламінованих; виробництво та продаж плит ДСП і ДСП ламінованих; виробництво та продаж плит НDF і НDF ламінованих; виробництво та продаж плівок мела мінованих і фініш; виробництво та продаж підвіконників та робочих поверхонь; виробництво та продаж ламінат-паркету і панелей стінових; виробництво та продаж оздоблювальних планок; и унофлекс і РСV виробництво та продаж погонажу (ящикових профілів).

          З довідки № 52 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що ТОВ «Кроноспан УА»здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 20.20.0 –виробництво фанери, плит та панелей, шпону; 20.30.0 –виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів; 51.90.1 –інші види оптової торгівлі; 24.14.0 –виробництво іншої основної органічної хімічної продукції; 51.53.1 –оптова торгівля деревиною; 26.82.0 –виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань.

          Як вбачається з акта перевірки (пункт 2.7), основним видом діяльності товариства є виробництво та реалізація ламінованої плити, що у валових доходах за 2006 рік складає 85,6% (63122,40 тис. грн..), за перший квартал 2007 року –76,1% (21425,00 тис. грн.).

          Разом з цим, у акті перевірки вказано, що позивачем було порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»при реалізації продукції невласного виробництва, а саме: плити та підлоги, на загальну суму 36707,03 грн., зокрема, 17 –20 квітня 2006 року та 19 травня 2006 року позивачем продано плиту класу АЕ-1 та підлогу позакласову з оформленням прибуткових касових ордерів та оприбуткуванням цієї суми в касі підприємства.

          У відповідності до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

          За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що реалізація позивачем плити класу та підлоги є разовою господарською операцією у місці не призначеному для роздрібної торгівлі, тобто не є торгівлею у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

          Посилання податкового органу в обґрунтування вимог касаційної скарги на те, що застосовані Нововолинською ОДПІ спірним рішенням штрафні (фінансові) санкції не є адміністративно-господарськими санкціями відхиляються судом касаційної інстанції, як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 238 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Статтею 250 Господарського кодексу України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що штрафні санкції, визначені податковим органом, за своєюправовою природою є такими, що підпадають під визначення статті 238 Господарського кодексу України, тобто є адміністративно-господарськими санкціями, і на них поширюється положення статті 250 цього Кодексу стосовно можливості їх застосування протягом строків, встановлених цією статтею, а саме: не пізніше шести місяців з дня виявлення та не пізніше року з дня вчинення відповідного порушення.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку про неправомірність застосування податковим органом до ТОВ «Кроноспан УА»штрафних (фінансових) санкцій на суму 183535,15 грн. спірним рішенням.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Волинської області від 26 листопада 2007 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Волинської області від 26 листопада 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

           ______ О.М. Нечитайло

           ______ Н.Г. Пилипчук

           ______ М.О. Федоров