Ухвала суду № 17312540, 13.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/8163/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Суми

на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011

у справі №2а-7656/10/1870

за позовом Прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Суми

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінея-С», 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Славія»

про стягнення боргу, -

                                                   ВСТАНОВИВ:                                                  

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011, заяву Прокурора Сумської області про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі ДПІ у м.Суми до ТОВ «Лінея-С»та ТОВ «Славія»про стягнення грошових коштів, залишено без задоволення, позовну заяву залишено без розгляду.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в поновленні строку звернення до суду, виходили з того, що підставою для звернення з позовом стали висновки акта перевірки ТОВ «Лінея-С»від 21.07.2009 №5128/2314/36067248/42 про нікчемність договорів купівлі-продажу та додаткових угод до них, укладених між ТОВ «Лінея-С» та ТОВ «Славія», а тому, саме з цією датою пов’язується перебіг строку звернення до суду. У зв’язку з чим відхилено доводи прокурора, що для нього перебіг строку звернення позовом починається з дати прийняття постанови від 06.07.2010 про скасування постанови начальника відділу протидії схемам ухилення від сплати податків УПМ в Сумській області Маслака С.М. про відмову у в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи стосовно службових осіб ТОВ «Лінея-С» за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.366 КК України.

Як передбачено приписами ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України ( в редакції на час звернення з позовною заявою) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, відповідно до приписів ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Обчислення процесуального строку врегульовано положеннями ст.103 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з частинами першою, другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду з адміністративними позовами. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому Кодексу адміністративного судочинства України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

Таким чином, надання законом прокурору права на представництво інтересів держави в суді не ставить прокурора у привілейоване, порівняно з іншими учасниками судового процесу, становище щодо участі у розгляді справи в суді, включаючи застосування процесуального строку, в межах якого можлива реалізація права на представництво інтересів держави в суді, шляхом звернення з адміністративним позовом.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм процесуального права, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Суми залишити без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров