Ухвала суду № 17310636, 28.07.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"28" липня 2011 р. Справа № 2а-9741/10/0690

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представника позивача Кулик Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Житомирської області в особі першого заступника Чумаченка А.І. на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" червня 2011 р. у справі № 2а-9741/10/0690 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський хлібзавод" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2010 року Відкрите акціонерне товариство (надалі ВАТ) "Коростенський хлібзавод" звернулося до суду з вказаним позовом та просило визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Коростенською об"єднаною державною податковою інспекцією (надалі ОДПІ) 16 листопада 2010 року за № 0000832301/2, яким підприємству визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість у сумі 1340967 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 674661 грн., та за № 0000792301/2, яким підприємству визначене податкове зобов"язання з податку на прибуток в сумі 179260 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 57603 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційних скаргах Коростенська ОДПІ та прокуратура Житомирської області в особі першого заступника Чумаченка А.І. просять скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. Зазначають, що судом порушені норми матеріального права, оскільки не надано оцінки тим обставинам, що позивач проводив реалізацію продукції власного виробництва за цінами, які нижчі за фактичну собівартість. Також, апелянти посилаються на те, що підприємством не підтверджено у встановленому порядку віднесення коштів до валових витрат по придбанню хлібопекарського обладнання, а також завищено податковий кредит, оскільки на підтвердження операцій з ТОВ "Стелсі-08", ТОВ "Астрал" та ТОВ "АЗС-1" не було надано документів на підтвердження транспортування товару постачальником або покупцем.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав та пояснив, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено правомірність дій позивача.

Направлене податковим органом клопотання про відкладення розгляду справу у зв"язку із зайнятістю представника Каленського О.М. в іншому судовому засіданні, судом апеляційної інстанції відхилено. З матеріалів справи вбачається, що крім Каленського О.М., участь у справі в суді першої інстанції, зі сторони Коростенської ОДПІ, приймали й інші представники, зокрема, Пашинський Ю.А. та Довганюк Л.П. (а.с. 99,154). Даних про те, що вказані особи, також, з поважних причин не можуть прийняти участь в судовому засіданні не надано.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками податкового органу, з 12 травня по 9 червня 2010 року, була проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Коростенський хлібозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки, 16 червня 2010 року, було складено акт № 212/23-01/00377791 (а.с.13-54), в якому встановлені порушення:

- пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп.12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- вимоги пп.7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі вказаного акту перевірки та адміністративного узгодження, прийняті податкові повідомлення - рішення від 16.11.2010 року № 0000832301/2, яким товариству було визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1340967 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 674661 грн.; № 0000792301/2, яким товариству було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 179260 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 57603 грн.(а.с.95,96). Визнаючи протиправним та скасовуючи податкове повідомлення - рішення № 0000792301/2 від 16.11.2010 року, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що доводи податкового органу про завищення підприємством валових витрат на суму 829 454 грн. внаслідок реалізації продукції власного виробництва за цінами, які нижчі за фактичну собівартість, та вказані операції з продажу продукції не відповідають вимогам, що пред`являються до господарської діяльності у значенні п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є безпідставними та не узгоджуються з приписами даного Закону України.

Так, відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Згідно з п.1.20 ст. 1 вказаного Закону звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору.

З вищевикладеного вбачається, що вказані норми передбачають обмеження для віднесення витрат до валових лише у тому випадку, якщо продукція реалізується за цінами, що нижчі за звичайні, пов`язаним з підприємством особам.

Однак, зі змісту акту перевірки не вбачається, що податковим органом встановлені факти реалізації продукції за такими цінами, особам, пов`язаним з підприємством. Не доведені вказані обставини і при розгляді справи в суді першої інстанції.

За змістом п.1.32 ст. 1 вказаного Закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Зокрема, під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Проте відповідач в довільній формі та на свій розсуд витлумачив вказану норму, вказавши, що здійснення підприємством операції з продажу продукції за цінами, нижчими від цін її виробництва, в частині перевищення сум витрат над сумою доходу, для отримання якого здійснювалися ці витрати, не відповідають вимогам, що пред`являються до господарської діяльності у значенні п.1.32 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( абз.3 аркуш 9 акту перевірки), що є недопустимим в розумінні приписів ч.2 ст. 19 Конституції України.

Також, судом в повній мірі досліджено ведення підприємством обліку запасів, що дало підстави для висновку про правомірність дій підприємства по включенню до складу валових витрат витрати на придбання товарів ( робіт, послуг) в сумі 829 454 грн., які використано в господарській діяльності, а також включення підприємством у 3 кварталі 2009 року до складу валових витрат витрати, по яким відсутній факт перевезення та прийому - передачі товару від ТОВ "Стелсі - 08" на суму 31165 грн.

Висновки податкового органу про те, що операції по взаємовідносинах ТОВ "Стелсі-08" з ВАТ "Коростенський хлібозавод" не мали реального товарного характеру, оскільки товар - борошно не перевозилася та не отримувалося, не ґрунтуються на вимогах закону.

Так, відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до вказаних норм, підприємство оприбуткувало вказану муку відповідно до отриманої видаткової накладної з наступним відображенням у всіх регістрах як аналітичного так і синтетичного обліку. В подальшому відповідно до "отвес" - накладних на відпуск сировини у виробництво, дану муку запущено у виробництво, готову продукцію в подальшому оприбутковано та згодом отримано дохід.

Облік запасів на підприємстві ведеться відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України № 2 від 10.01.2007 року. Відповідно до п.3.1 ст.3 зазначених Рекомендацій, надходження запасів на підприємстві оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади.

Актами приймання-передачі та товарно-транспортними накладними, відповідно до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, оформляються лише наступні господарські операції:

- обмін запасів на інші подібні і неподібні запаси оформлюється прибутковим ордером або актом про приймання матеріалів, або товарно-транспортною накладною тощо (п.3.4 ст. 3);

- приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу ( позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (п. 3.6 ст. 3);

- якщо запаси надійшли на підприємство без товарно - супроводжувальних документів, то складається акт про приймання матеріалів або комерційний акт ( у разі, якщо такі запаси надійшли залізницею) (пп.3.8 ст. 3).

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що факт поставки товарно-матеріальних цінностей відбувся на законних підставах та за наявності відповідних підтверджуючих первинних документів - видаткових накладних. Факт поставки ТМЦ відображено у регістрах аналітичного та синтетичного обліку підприємства, а висновки відповідача в цій частині спростовуються приписами вищевказаних Методичних рекомендацій.

Також, є безпідставними твердження податкового органу щодо нікчемності угоди з ТОВ "Стелсі - 08".

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Аналогічні положення містяться і в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також, відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм та відповідно до презумпції - правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до правильного висновку, що укладений між ВАТ "Коростенський хлібзавод" та ТОВ "Стелсі - 08" договір не віднесено законом до нікчемного, також, відсутні і судові рішення про визнання його недійсним, а отже підприємством правомірно включено до складу валових витрат витрати на придбання борошна від ТОВ "Стелсі-08" в сумі 31165 грн.

Є обґрунтованими висновки суду і щодо правомірності нарахування підприємством амортизації на хлібопекарське обладнання - укладальник ( робот) в комплекті в сумі 361 618 грн., оскільки витрати на його придбання документально підтверджені і підлягають амортизації, а балансова вартість групи основних засобів для подальшого нарахування амортизації збільшується у момент придбання, незалежно від дати вводу основного засобу в експлуатацію.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Крім цього, згідно з пп.8.3.1, 8.3.5 п.8.3 ст.8 вказаного Закону сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу, а облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 , ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів.

За змістом ст.9 Закону України "Про бугалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно, факт придбання підприємством хлібопекарського обладнання - укладальника (робота) в комплекті (арк.17 акту) підтверджує видаткова накладна № РН-0001054 від 03.08.2009 р, яка відображена в бухгалтерських регістрах аналітичного обліку по рахунку 15 "капітальні інвестиції", а в подальшому віднесена на збільшення вартості відповідної групи основних фондів по рахунку 10 "основні засоби" (а.с.153).

З огляду на викладене, ні сертифікат якості, ні походження, а також гігієнічний висновок не являються первинними документами, що засвідчують факт здійснення господарської операції і не є підставою для відображення в первинних регістрах бухгалтерського обліку, а тим більше, в податковому обліку, а тому підприємство понесло витрати на придбання основних засобів, які підлягають амортизації, відповідно до вказаної норми і цей факт підтверджується відповідними первинними документами - видатковими накладними.

Крім зазначеного, зі змісту постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.07.2010 р. вбачається, що в ході перевірки була встановлена наявність повного комплекту необхідних документів, пов`язаних із придбанням та монтажем укладальника ( робота) у ТОВ "Астрал", який використовується товариством в господарській діяльності (а.с.84,85).

Є безпідставними та такими, що не узгоджуються з приписами Закону України "Про податок на додану вартість" висновки податкового органу щодо завищення ВАТ "Коростенський хлібзавод" податкового кредиту на загальну суму 1531427 грн. щодо отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Стелсі-08" та від ТОВ "Астрал".

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що отримана від ТОВ "Стелсі-08" податкова накладна оформлена відповідно до вимог наказу ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 23/2037. Наявність накладної, яка відповідає вказаним вимогам та яка видана відповідно до пп.7.2.6 п.7.6 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту сум, вказаних в ній (а.с.146,148).

Крім того, факт придбання борошна підтверджується і накладними (а.с.145,147), договором поставки (а.с.149) та платіжними дорученнями про перерахунок коштів за придбаний товар (а.с. 126,127).

Відповідно до пп.7.4.1 зазначеного закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Факт використання товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, які були придбані у ТОВ "Стелсі-08", судом досліджено в повному обсязі та зазначено вище ( придбання борошна, виробництво з неї хлібобулочних виробів та їх реалізація).

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Стелсі-08" в повному обсязі задекларувало податкові зобов`язання по придбаних ВАТ "Коростенський хлібозавод" ТМЦ, що підтверджується витягом з інформаційної бази ДПА щодо встановлених розбіжностей між даними податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість при опрацюванні розшифровок у розрізі контрагентів (а.с.169,170).

Виходячи з викладеного, підприємством правомірно, з дотриманням вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 6 233 грн. по отриманій податковій накладній від ТОВ "Стелсі-08".

Також, є правомірним включення підприємством до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ "Астрал" в серпні 2009 року на суму 1333 333 грн. у зв`язку з придбанням укладальника.

З матеріалів справи вбачається, що укладальник був придбаний для використання у власній господарській діяльності. Отримана від ТОВ "Астрал" податкова накладна оформлена належним чином, ніким не скасована та не визнана недійсною.

Крім податкової накладної, обставини здійснення господарської операції підтверджується договором купівлі-продажу з відповідним додатком, актом прийому передачі (а.с.150-152). Факт оплати за вказане обладнання підтверджується платіжними дорученнями (а.с.128-142).

Відповідно до пп.7.4.1 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті ) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового - кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Наявність повного комплекту необхідних документів, пов`язаних із придбанням та монтажем укладальника ( робота) у ТОВ "Астрал" та використання його в господарській діяльності підтверджена і змістом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 15.07.2010 року (а.с. 84,85).

Посилання податкового органу на те, що у зв"язку з анульованням свідоцтва платника ПДВ ТОВ "АЗС-1", операції ТОВ "Астрал" з таким контрагентом є нікчемними не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, 31 серпня 2010 року, визнано нечинним та скасовано акт № 1 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "АЗС-1". За таких обставин відповідач не мав жодних правових підстав стверджувати, що на час складення акту перевірки свідоцтво платника ПДВ ТОВ "АЗС-1" було анульовано.

ТОВ "Астрал" та ТОВ "АЗС-1" в повному обсязі задекларували податкові зобов`язання по придбаних ВАТ "Коростенський хлібозавод" ТМЦ, що підтверджується витягом з інформаційної бази ДПА щодо встановлених розбіжностей між даними податкового кредиту та податкових зобов`язань з податку на додану вартість при опрацюванні розшифровок у розрізі контрагентів, а тому підприємство правомірно включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 1 333 333 грн. по отриманій податковій накладній від ТОВ "Астрал" та в розмірі 25970 грн. по отриманій податковій накладній від ТОВ "АЗС-1".

Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянтів щодо порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку, пов`язаних із реалізацією певних товарів за ціною, нижчою за ціну фактичної собівартості, оскільки така діяльність не спрямована на отримання прибутку.

Відповідно до пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. Дана норма є єдиною, якою встановлене обмеження щодо включення до податкового кредиту сум податків, нарахованих ( сплачених) платником податку в зв`язку з придбаним ТМЦ. Однак актом перевірки не встановлено здійснення підприємством неоподатковуваних операцій.

З огляду на вищевикладене, судом достовірно встановлено факт використання товарно - матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства, а тому заниження податкового кредиту на суму 165891 грн. є неправомірним.

Всупереч вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності прийнятих ним спірних рішень.

Доводи апеляційних скарг, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування судового рішення, яке прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні.

Керуючись ст.ст.160,195,196,200,206,212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Житомирської області в особі першого заступника Чумаченка А.І. залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська

Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Коростенський хлібзавод" вул.Шолом Алейхема, 62,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500

3- відповідачу Коростенське об'єднана державної податкової інспекції вул.Коротуна 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500